Синергія виконавця і слухача…

Збірник наукових ро…

Я не чакаў такога…

Сёння нашым суразм…

Я не очікував такого…

Сьогодні нашим спі…

Важливо вчитися у класиків…

Сьогодні нашою спі…

Я не маю рецепту…

Сьогодні нашою спі…

Кернесюґенд

м. Харків, вул. Д…

В Ірпені утворено…

Нещодавно в Ірпені …

РЕАЛІЇ, ЯКИХ НЕ ХОЧЕМО…

Творився часопис пі…

«
»

Кримські «справи Хізб ут-Тахрір»: суди та протести

Фігуранти другої бахчисарайської «справи Хізб ут-Тахрір» 8 червня влаштували акцію протесту прямо під час засідання суду. Під час сеансу відеоконференцзв’язку підсудні одягнули маски й перестали відповідати на запитання судді, протестуючи проти умов, в які їх помістили. Як повідомив один із фігурантів Сервер Мустафаєв, їх «повністю дискримінують і вбивають взагалі елементарну надію на якесь правосуддя».

У підсумку це не завадило Апеляційному військового суду в місті Власіха Московської області Росії відхилити апеляцію на продовження запобіжного заходу фігурантам другої бахчисарайської «справи Хізб ут-Тахрір». Уже 22 червня в тому ж суді відбудеться розгляд апеляційної скарги на вирок фігурантам ялтинської «справи Хізб ут-Тахрір». Між тим 10 червня виповнився рік із моменту затримання кримських мусульман в Алушті та Білогірську за тими ж звинуваченнями в участі в терористичній організації. Російське правозахисне товариство «Меморіал» визнало всіх фігурантів кримських «справ Хізб ут-Тахрір» політв’язнями. Про те, як кримчани намагаються протестувати в російських судах і в яких умовах їх утримують, йшлося в ефірі Радіо Крим.Реалії.

Кримський адвокат Ліля Гемеджи розповіла Крим.Реалії, як московський суд під час засідання 5 червня створив для її підзахисних нестерпні умови, проти яких вони згодом протестували.

‒ Перше судове засідання з розгляду апеляційних скарг відбулося у п’ятницю. Цей день у СІЗО оголошений санітарним у зв’язку з епідемією коронавірусу, тобто затриманих не вивозять ні до суду, ні на слідчі дії. Засідання відбувалося через відеоконференцзв’язок з ізолятора. Приміщення для цих цілей дуже маленьке, площею в три квадратних метри, без вікон, без вентиляції, а всього у другій бахчисарайській справі проходять вісім осіб. Спочатку у приміщенні було троє, але потім, щоб взяти участь у суді, хлопцям доводилося мінятися місцями: хтось заходив із коридору, хтось виходив. Таким чином не був дотриманий принцип безперервної участі в судовому процесі. Ми подали клопотання про перенесення, але замість цього працівники суду наполягли на тому, щоб усі вісім осіб зайшли в це приміщення.


Ліля Гемеджи

За словами Лілі Гемеджи, у результаті засідання тривало з десятої ранку майже до десятої вечора, і це позначилося на стані її підзахисних.

‒ Відсутність кисню в цій кімнатці спричинила те, що у Сервера Мустафаєва та Марлена Асанова підвищився тиск, і вони не змогли повноцінно брати участь у судовому засіданні. Двічі приходив фельдшер, але обидва рази не знаходив причин, щоб зробити висновок про неможливість їхньої подальшої участі. У підсумку засідання так і не було завершене, тому що суд не встиг вислухати сторону захисту. У понеділок розгляд продовжився в тих же умовах, хоча у суду вже була можливість вивезти фігурантів справи у Південний окружний військовий суд, де є нормальне приміщення для відеоконференцзв’язку. Саме це стало підставою для того, щоб усі вони відмовилися брати участь у продовженні тортур над ними: перестали відповідати на запитання суду, не брали участі в дебатах. У підсумку термін утримання під вартою їм все одно продовжили.

Ліля Гемеджи зазначає, що подібні протести підсудних відображаються у протоколах судового засідання, проте наступні інстанції зазвичай відмовляються брати їх до уваги.

Тим часом дочка фігуранта білогірської «справи Хізб ут-Тахрір» Енвера Омерова Фатма Ісмаїлова нарікає на те, що російські силовики створюють для її батька фактично умови тортур, незважаючи на його стан здоров’я.

‒ Наприкінці квітня його вивезли з СІЗО Сімферополя і доправили до Ростова-на-Дону. Ні для кого не секрет, що такі далекі поїздки дуже важкі для ув’язнених. Умови перевезення дуже жорсткі: вони всю дорогу в напівзігнутому положенні сидять на своїх речах, і на весь шлях передбачена тільки одна зупинка. Моєму батькові 59 років, у нього низка захворювань, і він потребує медичної допомоги, якої ми ніяк не можемо домогтися з боку керівництва ізоляторів. У ростовському СІЗО мій батько кілька днів провів у камері у спецблоці, а потім його відправили до карцеру ‒ він був там із 12 до 28 травня. У карцері сирі стіни та підлога, не можна брати туди свою їжу та одяг. Як сказав батько адвокату, він лягав на холодну підлогу на килимок для намазу. Після карцеру у нього дуже сильно заболіли суглоби, тобто хвороба загострилася.


Фатма Ісмаїлова

Фатма Ісмаїлова згадує, що російські силовики виявили байдужість до здоров’я Енвера Омерова ще під час його затримання.

‒ Коли ми з батьком їхали до Ростова-на-Дону, щоб побувати на суді у мого чоловіка, нашу автівку на Керченському мосту зупинила ДПС. Цілу годину вони перевіряли наші документи, потім придумали, що треба перевірити наші телефони ‒ раптом ми їх вкрали? Через три з гаком години під’їхали люди в цивільному на іномарці ‒ без документів, навіть не назвалися. Один із них сказав: «Припустимо, я Сергій Сергійович» ‒ й заявив, що йому потрібно терміново забрати мого батька для з’ясування якихось обставин. Були погрози, стан мого батька різко погіршився, але його хотіли забрати без надання медичної допомоги. На щастя, «швидка» приїхала швидко, і медпрацівник хотів завезти мого батька в лікарню, але йому перешкодили. У результаті невідомі люди повезли мого батька на величезній швидкості у невідомому напрямку, порушуючи всі правила. Було зрозуміло, що це, швидше за все, ФСБ.

Того ж дня російські силовики після обшуку затримали в Білогірську брата Фатми Ісмаїлової Ризу Омерова. Її чоловік Рустем Ісмаїлов досі відбуває покарання за іншою «справою Хізб ут-Тахрір» у російській колонії.

Член ради правозахисного центру «Меморіал» Сергій Давідіс нагадує, на яких підставах російські силовики переслідують кримських мусульман за терористичними статтями.

І в Російській Федерації, і в Криму ми досліджували десятки справ, і в жодній із них немає ні зброї, ні вибухових речовин, ні планів терористичної діяльності,
Сергій Давідіс

– Як відомо, «Хізб ут-Тахрір» ‒ це міжнародна релігійно-політична організація, яка називає сама себе політичною партією. Вона бачить своєю кінцевою метою створення всесвітнього халіфату, але схильна до мирних способів його досягнення ‒ за допомогою переконання. Принципово важливим є те, якщо люди не примушують інших до реалізації своїх цілей за допомогою насильства, то мають право займатися тим, чим вони хочуть. Фігурантів «справ Хізб ут-Тахрір» звинувачують лише у мирній діяльності. І в Російській Федерації, і в Криму ми досліджували десятки справ, і в жодній із них немає ні зброї, ні вибухових речовин, ні планів терористичної діяльності, ні обговорення насильницьких дій. Найчастіше це релігійна діяльність ‒ обговорення питань віровчення під час чаєпиття, ігри в футбол, поширення інформації.


Сергій Давідіс

Сергій Давідіс вважає, що Верховний суд Росії визнав організацію «Хізб ут-Тахрір» терористичною без будь-яких підстав.

Переслідування членів «Хізб ут-Тахрір» дозволяє силовикам легко демонструвати ефективну боротьбу з терором
Сергій Давідіс

– У рішенні суду від 2003 року немає жодного слова, яке підтверджувало б терористичний характер діяльності цієї організації. Зрозуміло, що люди не хочуть, щоб їх посадили до в’язниці, і намагаються не потрапляти в поле зору правоохоронних органів. Але оскільки вони залучають нових учасників, проповідують у мечетях, то силовикам дуже легко впровадити в їхнє середовище своїх співробітників і зробити аудіо- чи відеозапис. З ними слідство радісно йде до суду і рапортує, що розкрило черговий «терористичний осередок». У всіх держав є завдання боротьби з ісламським тероризмом, але крайня неефективність і бюрократичний характер російської системи призводять до того, що часто замість боротьби з реальними загрозами терактів переслідують тих, кого простіше знайти. Загалом, переслідування членів «Хізб ут-Тахрір» дозволяє силовикам легко демонструвати ефективну боротьбу з терором.

За інформацією Сергія Давідіса, тюремні терміни за звинуваченнями в організації осередків «Хізб ут-Тахрір» у російській судовій практиці можуть досягати 24 років позбавлення волі. У випадку з переслідуваннями кримчан правозахисник бачить додаткові порушення прав людини.

‒ В Україні діяльність «Хізб ут-Тахрір» легальна. Таким чином, на порушення права на свободу віросповідання та участь у релігійних об’єднаннях, яке ми спостерігаємо в переслідуваннях російських мусульман, накладається ще й порушення норм міжнародного права. Цілком очевидно, що у Криму також має місце переслідування за етнічним принципом і придушення проявів громадянської солідарності кримськотатарського народу.

У зв’язку з цим Сергій Давідіс робить висновок, що у фігурантів численних кримських «справ Хізб ут-Тахрір» є шанси на успішне задоволення скарг у Європейському суді з прав людини.

(Текст підготував Владислав Ленцев)

Кримські «справи Хізб ут-Тахрір»

Представники міжнародної ісламської політичної організації «Хізб ут-Тахрір» називають своєю місією об’єднання всіх мусульманських країн в ісламському халіфаті, але вони відкидають терористичні методи досягнення цього і кажуть, що зазнають несправедливого переслідування в Росії та в окупованому нею в 2014 році Криму. Верховний суд Росії заборонив «Хізб ут-Тахрір» у 2003 році, включивши до списку об’єднань, названих «терористичними».

Захисники заарештованих і засуджених у «справі Хізб ут-Тахрір» кримчан вважають їх переслідування мотивованим за релігійною ознакою. Адвокати зазначають, що переслідувані у цій справі російськими правоохоронними органами – переважно кримські татари, а також українці, росіяни, таджики, азербайджанці та кримчани іншого етнічного походження, які сповідують іслам. Міжнародне право забороняє запроваджувати на окупованій території законодавство держави-окупанта.

Джерело

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *