Важливо вчитися у класиків…

Сьогодні нашою спі…

Я не маю рецепту…

Сьогодні нашою спі…

Кернесюґенд

м. Харків, вул. Д…

В Ірпені утворено…

Нещодавно в Ірпені …

РЕАЛІЇ, ЯКИХ НЕ ХОЧЕМО…

Творився часопис пі…

Хто вони, кобзарі ХХІ…

Запрошуємо ознайоми…

Дуже часто читач дивує…

Сьогодні ми погово…

Пішов з життя багаторічний…

З сумом повідомляєм…

«
»

Молитва прослави: молитися, як ангели

У шостому випуску відеопроєкту «Блаженніший Святослав: #доступно_про_важливе» Глава УГКЦ розважав над молитвою прослави, яка, згідно із його словами, є вінцем особистої молитви.

Дорогі у Христі брати і сестри, шановні слухачі!

У попередніх роздумах ми з вами шукали відповіді на одне-єдине запитання: про що нам потрібно молитися? Якщо молитва – це розмова з Господом Богом, дуже відкрита, вільна, то ми хотіли собі усвідомити, про що потрібно молитися. Власне, про зміст молитви ми почали говорити у вигляді дороги.

Ми говорили, що починати нашу молитву слід з молитви подяки. Наступним кроком є молитва покаяння, перепрошення Господа Бога за наші гріхи і провини. Наступним – молитва за потреби інших людей, яку ми ще назвали молитвою заступництва. А відтак наступає момент, коли вже ми самі можемо представити Богові свої особисті потреби, болі і прохання.

Прослава Бога – передсмак вічності

В сьогоднішній передачі я хотів би говорити з Вами про молитву прослави, яка, властиво, є тим п’ятим кроком, що завершує єдиний процес молитви, спілкування з Господом Богом. Молитва прослави є начебто вінцем змістовної нашої молитви. Коли ми прославляємо Господа Бога, тоді беремо участь в такому самому способі молитви, якою моляться на небесах ангели і святі. Вони безнастанно проставляють Господа Бога.

Прослава Господа Бога означає бути зачудованим, враженим величчю, добротою, близькістю до людини і світу нашого Бога-Творця і нашого Спасителя. Коли ми бачимо перед собою велич краси, то, природньо, вона викликає у нас захоплення. Коли ми прославляємо Господа Бога, тоді начебто вінчаємо все те, що можна говорити до Нього у молитві. Прославляючи Господа Бога, ми ніби вже більше нічого від Нього не хочемо, не просимо, але цілковито з Ним єднаємося. Молитва прослави означає оспівувати, проголошувати, робити знаними для всіх великі і славні діла Божі.

Прославляючи Господа Бога, ми вже тут, на землі, відчуваємо передсмак вічності. Бо наші потреби є тимчасовими і пов’язаними із нашим земним життям. А молитвою прослави ми будемо єднатися з Господом Богом, спілкуючись із Ним, цілу вічність.

Способи прослави Бога

Є багато різних способів, як прославляти Господа Бога. Найкоротший і найпростіший – це вигук Його прослави «Слава Отцю і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на вікі вічні. Амінь». Прославляти Господа Бога є виявом нашої синівської до Нього постави. «Боже, я радію Тобою. Я тішуся, що Ти в мене є. Я славлю Тебе за те, Ким Ти є. Я славлю Тебе не за те, що Ти мені дав, не за те, що я скористався Тобою, а я славлю Тебе задля Тебе самого. Я радію, що я можу бути з Тобою і у Твоїй присутності».

Славити Господа Бога означає робити видимими Його діла навіть у цьому дочасному житті. У молитві «Отче наш» маємо одне із таких прохань: «Нехай святиться ім’я Твоє». Цими словами ми звертаємося до нашого небесного Отця. Святий Григорій Великий, Папа Римський, говорив, що змістом цих слів – «нехай святиться ім’я Твоє» – є вияв у нашому особистому житті святості, величі і слави нашого Бога.

Наші щоденні добрі вчинки – прослава Бога

Бог прославляється тоді, коли ми, його діти, християни, вповні та по-справжньому живемо наше християнське життя. Бог прославляється у святих своїх тоді, коли ці святі свідчать усьому світові про велич і святість їхнього Бога. Таким чином молитва прослави з нашого лише спілкування з Богом переходить в наше особисте свідоцтво. Молитва прослави поєднує наше спілкування з Богом із нашим особистим щоденним життям. Христос каже до своїх учнів такі слова: «Нехай ваше світло ­– тобто ваші вчинки – світять серед людей, щоб вони, бачивши ваші добрі діла, прославляли Отця вашого, Який є на небі». Тобто, ми прославляємо Господа Бога не лише нашими словами, співом, радістю, нашим, можливо, захопленням, але й щоденними добрими вчинками. Цікавим у цій фразі є те, що, коли сторонні люди бачать добрі діла християн, вони прославляють не нас, не людей, але Отця нашого, Який є на небі. Це означає, що християнин своїм особистим життям робить видимим спосіб життя і існування, спосіб дії нашого Бога перед іншими людьми.

Дуже часто, коли ми чинимо діла милосердя для іншої людини, вона відчуває, що не так ми, люди, але сам Господь Бог про неї подбав, згадав і прислав до неї людину, яка їй допоможе у час найбільшої потреби, в той час і хвилину, про яку, крім потребуючої людини, знав лише Господь Бог.

Прослава Бога – вінець особистої молитви

Прославляти Господа Бога потрібно як вінець особистої молитви у нашому щоденному житті. Молитвою прослави весь наш молитовний шлях, все наше спілкування з Богом, його зміст, перетворюються у зміст нашого особистого свідоцтва. Наша молитва немовби втілюється в наше особисте життя. Каже святий апостол Павло: «Прославляйте Господа Бога у вашому тілі, у ваших ділах, у ваших сім’ях, у ваших вчинках». А, з іншого боку, часами картає тих, які себе називають віруючими. Бо, коли хтось називає себе віруючим, християнином, а не живе, згідно зі своєю вірою, то таким чином зневажається той Бог, віру в якого ми проголошуємо.

Отож, нехай прослава Бога як вінець нашої з Ним особистої розмови у молитві, прослава Господа Бога як свідоцтво нашого особистого життя буде вінцем нашого спілкування із Творцем. Бо каже святий Іриней Ліонський, що славою Божою є вповні жива людина. Нехай прославлений буде Господь Бог через життя і свідоцтво своїх дітей.

+ Святослав

Джерело

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *