Синергія виконавця і слухача…

Збірник наукових ро…

Я не чакаў такога…

Сёння нашым суразм…

Я не очікував такого…

Сьогодні нашим спі…

Важливо вчитися у класиків…

Сьогодні нашою спі…

Я не маю рецепту…

Сьогодні нашою спі…

Кернесюґенд

м. Харків, вул. Д…

В Ірпені утворено…

Нещодавно в Ірпені …

«
»

«Росіянам набридли розмови про Крим»: чому Путін згадав про анексію перед референдумом

Президент Росії Володимир Путін в інтерв’ю телеканалу «Россия-1» висловив думку, що анексований Росією Крим «завжди був російським, навіть з юридичної точки зору». Він також сказав, що при створенні Радянського Союзу багато республік, які увійшли до його складу, «отримали величезну кількість російських земель» і «традиційних російських історичних територій».

На думку Володимира Путіна, при виході зі складу СРСР кожна з цих республік мала «виходити з чим вона прийшла» і не «тягнути з собою подарунки від російського народу». При цьому конкретних прикладів російський президент не назвав. Пізніше його прессекретар Дмитро Пєсков повідомив, що Росія не має територіальних претензій до сусідніх держав. Інтерв’ю Володимира Путіна було опубліковане напередодні російського голосування щодо правок до конституції Росії, яке відбудеться в різних формах із 25 червня до 1 липня, серед іншого і в анексованому Криму. Про те, що можуть означати заяви російського президента, йшлося в ефірі Радіо Крим.Реалії.

Російський політолог, який проживає в Німеччині, Ігор Ейдман висловив Крим.Реалії думку, що за політичною риторикою Володимира Путіна криються конкретні погрози на адресу сусідніх країн.

Дуже легко загратися і перейти від риторики до конкретних дій ‒ ми вже бачили це на прикладах Грузії та України
Ігор Ейдман

– Путін напередодні цього голосування щодо правок до конституції Росії намагається загравати з найтемнішими і неосвіченими верствами населення. Це схоже на те, як хлопчаки кричать один одному у дворі: «Наших б’ють!» ‒ це сигнал до того, що потрібно терміново об’єднатися і дати відсіч дітям із сусіднього двору. Мало того, Путін виставляє росіян такими хорошими, добрими: мовляв, залишили колишнім радянським республікам якісь міфічні землі, а вони пішли з подарунками і після цього ще й дружити не хочуть. Загалом, меседж такий: «Голосуйте за правки, і всім ворогам, які нас кривдять, протистоятимемо, якось каратимемо їх». За будь-якою агресивною політичною риторикою такого роду, безумовно, стоять цілком реальні загрози. Дуже легко загратися і перейти від риторики до конкретних дій ‒ ми вже бачили це на прикладах Грузії та України.


Ігор Ейдман

Ігор Ейдман нагадує, що політичні гасла щодо Криму були популярними у російській політиці задовго до подій 2014 року.

Зараз найбільша небезпека загрожує Білорусі, хоча у неї і немає ніяких територіальних «подарунків» від Росії
Ігор Ейдман

– Мені здається, зараз найбільша небезпека загрожує Білорусі, хоча у неї і немає ніяких територіальних «подарунків» від Росії. Кремль уже давно намагається інтегрувати цю країну за прикладом нацистського аншлюсу Австрії. Президент Олександр Лукашенко пручається, але при цьому хоче доїти російський бюджет і дружити з Путіним у корисливих цілях ‒ а тим часом, очевидно, збирається передати владу молодшому синові. Звісно, багатьом білорусам це не подобається, і перед черговими виборами у країні виникає напружена ситуація. У Кремлі намагаються нею скористатися: там навряд чи хочуть скидати Лукашенка, але прагнуть послабити його і відрізати йому будь-які контакти із Заходом, штовхнувши на чергові кроки в бік авторитаризму. Також Росія може загрожувати балтійським країнам з великими російськомовними анклавами.

На думку Ігоря Ейдмана, Володимир Путін може піти на відкриту військову агресію проти Латвії чи Естонії, тільки якщо НАТО ослабне і буде не здатне захистити їх. Російський політолог також вважає, що в Кремлі не втрачають надії продовжити захоплення українських територій у разі серйозної внутрішньополітичної нестабільності в країні.

Крим – це єдина зрима «перемога», яку Путін може показати росіянам
Ігор Ейдман

– Щодо Криму, його місце в путінській риториці також дуже велике. Це єдина зрима «перемога», яку Путін може показати росіянам. На найбільш неосвічену та агресивну частину суспільства ця риторика і розрахована. У 2014 році патріотична істерія охопила помітну частину суспільства, проте зараз такі погляди набагато менше популярні і, відповідно, разом із ними й тема Криму. Навіть більше, розмови про нього дуже набридли населенню на тлі досить сумних економічних реалій, але Путін, мабуть, намагається оживити цю патріотичну істерію перед голосуванням щодо правок до конституції. Сподіваюся, його зусилля будуть марними.

Розмірковуючи про Крим у своєму інтерв’ю, Володимир Путін вчергове висловив оцінку, що так зване приєднання Криму до Росії у 2014 році «було демократичним вибором населення півострова». Речниця Міністерства закордонних справ України Катерина Зеленко переконана, що, незважаючи на всі зусилля Кремля, на Заході не сприймають офіційну російську точку зору на російську анексію півострова.


Катерина Зеленко

Тут можна говорити про спробу Росії нав’язати якусь свою реальність як своїй внутрішній аудиторії, так і міжнародній спільноті
Катерина Зеленко

– Мені здається, тут можна говорити про спробу Росії нав’язати якусь свою реальність як своїй внутрішній аудиторії, так і міжнародній спільноті, але, як ми бачимо, подібні сигнали не отримують підтримки у світі. Так, минулого тижня Рада Євросоюзу схвалила рішення про продовження секторальних санкцій проти Росії, окрім того, з року в рік Генеральна асамблея ООН ухвалює резолюції, які засуджують порушення прав людини в тимчасово окупованому Криму та постійну мілітаризацію півострова. Українська юридична команда торік брала в міжнародних судах проти Росії одну перемогу за іншою. Словом, міжнародне товариство вже давно зрозуміло, де реальні факти, а де – димова завіса, за якою ховаються злочини та порушення норм міжнародного права.

Російський сенатор Андрій Клішас в інтерв’ю виданню РБК сказав, що запропонована Володимиром Путіним правка до конституції Росії про захист суверенітету необхідна для того, щоб «ніхто не міг серйозно внести правку до законодавства, за яким Крим передається Україні» ‒ малися на увазі ініціативи російських же органів влади. Однак Катерина Зеленко вказує на те, що внутрішні російські закони не можуть переважати міжнародне право.

Росії все одно доведеться відповідати за порушення норм міжнародного права
Катерина Зеленко

– Будь-який юрист-міжнародник скаже вам, що міжнародні договори повинні виконуватися. Будь-які зміни у внутрішньому законодавстві будь-якої країни не можуть нівелювати її зобов’язання дотримуватися норм міжнародного права і дотримуватися договорів, де вона виступає як одна зі сторін. Тому Росії все одно доведеться відповідати за порушення норм міжнародного права, і про це свідчать тривалі процеси в міжнародних судах. Зміни у внутрішньому законодавстві Росії ніяк не можуть на це вплинути. Зрештою їй доведеться повернутися в конструктивне русло виконання норм міжнародного права. Це завдання не тільки України, а й усіх країн-партнерів, оскільки мілітаризація Криму загрожує безпеці всього Чорноморського регіону.

Раніше українське Міністерство закордонних справ назвало незаконним голосування за правки в російську конституцію, яке з 25 червня до 1 липня проведуть в анексованому Криму, а також його результати. Тим часом тиждень тому кореспондент Крим.Реалії повідомив, що кримчанам останніми днями стали надходити дзвінки від якогось «волонтерського штабу»: телефонують і цікавляться в абонентів, чи планують ті взяти участь у голосуванні за правки. Кримськотатарський активіст Заїр Смедля стверджує, що зіткнувся з такими «волонтерами» наживо.


Заїр Смедля

Зараз уже долучився адмінресурс ‒ тиснуть на бюджетників і на бізнес, щоб забезпечити явку
Заїр Смедля

– Вони проводять опитування: скільки людей у вас живе і так далі. Ні бейджиків, ні посвідчень у них немає, тому ми попрощалися з ними, і все. Якщо тиждень тому в Сімферополі і Сімферопольському районі активного тиску на людей особливо не відчувалося, то зараз уже долучився адмінресурс ‒ тиснуть на бюджетників і на бізнес, щоб забезпечити явку. Цього разу у російської влади є ще тиждень для віддаленого голосування ‒ потім вони розповідатимуть, як хто проголосував в Інтернеті, і перевірити це буде практично неможливо. Але, все-таки вони бояться і намагаються для підстраховки виганяти на це дійство бюджетників. Мене вразило, що до агітації також активно долучають представників духовенства: нібито правки зміцнять становище ісламу та покращать ситуацію з кримськотатарською мовою навчання ‒ проте в це ніхто особливо не вірить.

Російські чиновники в Криму поки не коментували повідомлення про можливе використання адмінресурсу і залучення деяких волонтерських організацій для агітації. Раніше підконтрольний Кремлю глава Криму Сергій Аксенов пообіцяв забезпечити «всі необхідні умови для волевиявлення громадян ‒ як у плані правових норм, так і з точки зору неухильного дотримання санітарно-епідеміологічних вимог».

Анексія Криму Росією

У лютому 2014 року в Криму з’являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об’єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.

16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся невизнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.

Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.

(Текст підготував Владислав Ленцев)

  • Олена Ремовська

    Ведуча програм Радіо Крим.Реалії з 2018 року. До цього – кореспондент, редактор і ведуча на Радіо Свобода. Зокрема, брала участь у запуску проекту Радіо Донбасс.Реалії. Автор книги «Говорить Радіо Свобода: iсторія української редакції» (2014). Закінчила Інститут журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

    RemovskaO@rferl.org

    “>

    Підписатись

Джерело

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *