Важливо вчитися у класиків…

Сьогодні нашою спі…

Я не маю рецепту…

Сьогодні нашою спі…

Кернесюґенд

м. Харків, вул. Д…

В Ірпені утворено…

Нещодавно в Ірпені …

РЕАЛІЇ, ЯКИХ НЕ ХОЧЕМО…

Творився часопис пі…

Хто вони, кобзарі ХХІ…

Запрошуємо ознайоми…

Дуже часто читач дивує…

Сьогодні ми погово…

Пішов з життя багаторічний…

З сумом повідомляєм…

«
»

Мілада Горакова: судове вбивство, скоєне комуністичним режимом Чехословаччини

Сьогодні, 27 червня 2020 р., демократична спільнота Чехії відзначає 70-ті роковини смерті Мілади Горакової (1901–1950), страченої за підсумками політичних процесів, що проходили в Чехословаччині в перші роки після приходу комуністів до влади (1948–1953 рр.). Горакова стала єдиною жінкою, засудженою до смертної кари. Її послідовна позиція та відмова йти на компроміси з людиноненависницьким режимом зробили її символом опору тиранії компартії. У наш час, коли в багатьох країнах Європи зростають тенденції до повзучого авторитаризму, доречно пригадати цю видатну особистість історії Чехії та розповісти про неї українській аудиторії, яка про неї знає небагато.

Біографія

Мілада Кралова в університетські роки

Мілада Горакова (Milada Horáková, дівоче прізвище Кралова) народилася 25 грудня 1901 р. в чеському місті Краловске-Віногради (з 1922 р. входить до складу м. Праги). Вперше потерпіла за політичні переконання ще в часи Австро-Угорщини – вступила до реальної гімназії, проте була виключена через участь в антивоєнних демонстраціях 1 травня 1918 р. Втім, юній студентці дозволили перевестися до іншої гімназії, яку вона успішно закінчила в 1921 р. Отримавши атестат зрілості, Горакова вступає на юридичний факультет Карлова університету в Празі. В 1923 р. захворіла на скарлатину, через яку була змушена перервати навчання, проте підступну хворобу спромоглася подолати. Повернувшись до навчання, отримала диплом та ступінь доктора прав у 1926 р. В університеті зустріла перше кохання – сільськогосподарського економіста та майбутнього програмного директора Чехословацького радіо Богуслава Горака, з яким уклала шлюб 15 лютого 1927 р. (у 1933 р. в них народилася дочка Яна).

Франтішка Пламінкова

Закінчивши навчання, Горакова пішла працювати до Центрального соціального управління міста Праги. Переломним моментом її життя стало знайомство з Франтішкою Пламінковою – засновницею Жіночої національної ради, найбільш помітної організації руху емансипації жінок у 1920–30 рр. Вступивши до лав цієї організації, Горакова невдовзі стає однією з її провідних діячок та активною захисницею прав жінок, – зокрема, часто захищала їх у судах. Крім того, вона була членкинею Чеської народно-соціальної партії та низки громадських об’єднань соціального спрямування, включаючи Чехословацьку організацію Червоного Хреста. Їздила до Великої Британії, Франції та СРСР; вільно володіла англійською, французькою та німецькою мовами. Активно діяла в сфері законодавчого урівняння жінок у правах – брала участь у створенні нового Цивільного кодексу в частині сім’ї та рівноправності жінок, розгляді питань соціальної справедливості, соціального захисту та забезпечення.

У 1939 р., після анексії прикордонних Судет гітлерівською Німеччиною, Міладі Гораковій як заміжній жінці довелося піти з державної служби, аби звільнити місце для тих, хто був змушений виїхати з окупованих територій. Коли гітлерівці невдовзі окупували всю Чехію, створивши картонну псевдодержаву «Протекторат Богемії та Моравії», Горакова долучається до діяльності організацій спротиву «Петиційний комітет «Залишимося вірними» та «Політичний центр». Займається пошуком для них нових нелегальних працівників, забезпечує конспіративні квартири та добуває розвідувальні дані.

2 серпня 1940 р. Міладу Горакову та її чоловіка заарештовує гестапо та піддає обох жорсткому допиту. Тримають її спочатку в празькій в’язниці на Панкраці, потім перевозять до Терезіна, де Мілада знову зустрічається з Пламінковою (згодом страченою). Після Терезіна утримується спочатку в Лейпцигу, а потім – Дрездені, де в 1944 постає перед судом. Цікавий факт – Горакова, вільно володіючи німецькою мовою, захищалася самостійно. Прокуратура вимагає смертної кари, проте суд пом’якшує покарання, замінюючи страту вісьмома роками ув’язнення.

Після звільнення з мюнхенської в’язниці американською армією в 1945 р. Горакова повертається до Праги, де знову зустрічається зі своїм чоловіком, який вижив після так званого «Маршу смерті». Відновлює Національний рух жінок та активно включається в громадське життя (наприклад, стає співголовою Спілки звільнених політичних в’язнів). Вступає до керівництва поновленої Чеської народно-соціальної партії, отримує депутатський мандат Тимчасових національних зборів. У 1946 р. обирається до Національних зборів на постійній основі, стає членкинею комітетів з іноземних справ та конституційного права. Разом з колежанками по Раді жінок у 1947 р. створює жіночий журнал Vlasta, який виходить і досі. Через критичну позицію в сфері соціальних справ, економіки та зарубіжної політики Горакову моніторить STB («Державна безпека», аналог радянського КДБ), яка вже тоді контролювалася комуністами.

Після комуністичного путчу 25 лютого 1948 р., для позначення якого офіційна пропаганда декілька подальших десятиліть вживала назву «Переможний лютий», Міладу Горакову позбавляють усіх громадських посад (включаючи показово навіть ті, які вона ніколи не обіймала). Проте, на відміну від колишніх колег по громадській роботі, які з приходом комуністів до влади займають позицію «моя хата з краю», Горакова продовжує діяти, намагаючись довести широкому загалу, що нова влада не є ні соціалістичною, ні робітничою та зовсім не захищає інтереси трудящих, а являє собою звичайнісіньку диктатуру однієї партії. Коли боротьба виявляється марною, Горакова в березні 1948 р. демонстративно відмовляється від депутатського мандата. Маючи можливість виїхати з Чехословаччини, вирішує залишитися, продовжує політичну діяльність проти комуністів, підтримує контакт з політиками у вигнанні та допомагає людям, що бажають емігрувати.

Процес

Мілада Горакова в суді

У вересні 1949 р. Міладу Горакову заарештовує чехословацька служба держбезпеки STB. Пройшовши численні допити та катування, Горакова стає центральною фігурою інсценованої за радянським зразком та порушеної за безпосередньою вказівкою президента Клемента Готвальда кримінальної справи за обвинуваченням у державній зраді, де їй відводиться роль очільника вигаданої нелегальної групи під назвою «Директорія». У судовому процесі проти неї та дванадцяти інших обвинувачуваних значну роль відіграли радянські консультанти, в яких було запозичено методи ведення допиту та постановочних сценаріїв. Публічні слухання справи були зняті на кіноплівку в пропагандистських цілях. Втім, ці історичні кадри доносять до нас виступи самої Горакової в залі суду, де вона відкрито захищає свої ідеали та ідеї президентів Бенеша і Масарика. Процес тривав вісім днів, і за його підсумками чотирьох обвинувачуваних, включаючи Горакову, було засуджено до смертної кари через повішення, ще чотирьох – до довічного ув’язнення, а решту – до тривалих строків від 20 до 28 років.

Джерело

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *