В Ірпені утворено…

Нещодавно в Ірпені …

РЕАЛІЇ, ЯКИХ НЕ ХОЧЕМО…

Творився часопис пі…

Хто вони, кобзарі ХХІ…

Запрошуємо ознайоми…

Онлайн перегляд концерту на…

Щорічний Фестиваль …

Дуже часто читач дивує…

Сьогодні ми погово…

Пішов з життя багаторічний…

З сумом повідомляєм…

«
»

РЕАЛІЇ, ЯКИХ НЕ ХОЧЕМО ПОЗБУТИСЯ Побачили світ 2-3 числа «Буковинського журналу» за 2020 рік

Творився часопис під час карантину, при якому житимемо аж до 31 липня. А що далі? Тож, читачі, спробуйте заглибитись у те, що запропоновано вашій увазі.

Шевченківська лавреатка, письменниця Галина Пагутяк начебто спрощено назвала свої роздуми «Смерть української культури від коронавірусу», де геть недвозначно підкреслює: «На мапі совкової реальности раз по раз поправляється вицвілий напис: ЛЮДЯМ НЕМА ЩО ЇСТИ, А ВИ ПРО КУЛЬТУРУ ГОВОРИТЕ, аби хтось часом не надумав підтримати національні театри, філармонії, музеї, бібліотеки чи книговидання. Людям культури теж нема що їсти, але вони ніколи не опиняться на дні разом із тими, хто вважає культуру чимось непотрібним. Зерно мусить відділитися від полови, по-іншому бути не може. Це не розкол, це – частина процесу вирощування нових поколінь, стійких до перемін».

Політолог Ігор Буркут продовжує боротися з ковід-19 на ідеологічних фронтах – «Правдоборці» крізь призму життєвих істин», перепитуючи, а «ХТО Ж ВОНИ, «ЗАХИСНИКИ ІСТОРИЧНОЇ ПРАВДИ»? Журналіст Володимир Краснодемський, заглибився у страшні історичні кадри «золотого» вересня 1939 р., що розпочинав криваві діянія на теренах Галичини перед Другою світовою війною. Про витоки історичних реалій розмірковує Михайло Василенко — «Україна. Війна. Македонський». Як дивовижно переплітаються реалії – давні і сучасні, пов’язані з коронавірусом! Про пережите, але не забуте ведуть розмову в рубриці «Жертви тоталітарного режиму» Петро та Руслана ЛЯШУКИ — «ПИСЬМЕННИКИ-ДИСИДЕНТИ ЗАХІДНОЇ УКРАЇНИ ТА БУКОВИНИ».

Літературний розділ представляють імена в поезії Тарас Григорук, Юрій Синевир, дебютантка журналу поетеса Марина Єрмолаєва з Кропивницького, український прозаїк із Румунії Михайло Тайстра з фрагментами роману «Час рани не гоїть». Потішить шанувальників поетичного слова «Інтернет-фестиваль» «Від Гуцулії – до кряжів донецьких», приурочений 25-річчю відходу в засвіти Шевченківського лаврета, поета-політв’язня Тараса Мельничука. На запропонований захід у часи карантину відгукнулося чимало авторів. Відомий польський поет і перекладач Казімиж Бурнат переклав польською мовою книжку Т. Мельничука «Князь роси». Розповідає про створення цієї книжки Світлана Бреславська, ініціаторка перекладів, у статті «Князь роси». Крок до Європи». Про Мельничука своє слово прозове і поетичне кажуть Галина Тарасюк, Надія Пасічник та Аделя Григорук, вміщено фотоілюстрації. Знайдете також прозові твори для дітей Алєся Карлюкевича з білоруської.
Ще дві публікації виділимо з-поміж инших: Івана ДЗЮБИ «ВИБІР ДОЛІ», де автор згадує і про творчість чернівчанина Мойсея Фішбейна, який у травні одійшов у вічність, та ґрунтовне дослідження Володимира ВОЗНЮКА «ОСОБЛИВОСТІ ВЗАЄМИН ЛЕСІ УКРАЇНКИ Й ОЛЬГИ КОБИЛЯНСЬКОЇ», що вносить до літературознавчого екскурсу переконливі факти листування двох геніальних українок.

Валерій Дяченко, Юрій ХОМАЙКО, Микола Козак під рубрикою «На цвинтарі видавничих ілюзій» проливають світло на «РОЗМОВУ ГОВІРКОГО РЕДАКТОРА З МОВЧАЗНИМ КНИГОВИДАВЦЕМ».
Дмитро Павличко вміщує відкритий лист до Тараса Салиги про Івана Денисюка. Тарас Девдюк ділиться роздумами про найзнанішого письменника Д. Павличка «Три зірки».

На сторінках часопису дебютують дві рубрики «Двохсотліття греко-католицької церкви», що відзначатимемо протягом 2020 — 2021 рр. (Нестор МИЗАК, Андрій ЯРЕМЧУК) та «Ювілей «Червоної рути», де «Інтерв’ю в батьковій хаті» дає Христині Білій народний артист України, композитор і співак Павло Дворський, підкреслюючи вплив автора «Червоної рути» на творчість багатьох буковинських композиторів. Про кінострічку Івана Миколайчука і француженки Еліан Сабате «Острів сліз», яка так і не була поставлена, розповідають кінокритикеса Лариса Брюховецька і В’ячеслав Таранюк, також про невідзняту кінострічку розмірковують студенти, майбутні режисери, сценаристи.

Незабутнім присвячена низка матеріалів. Відомий грузинський поет Рауль Чілачава ділиться спогадами про творче єднання з геніальним поетом, прозаїком, кінорежисером, актором Миколою Вінграновським. Часопис публікує переклади його творів із грузинської Миколою Степановичем. Про біль утрати відомого радіожурналіста Миколи Палійчука, автора книжки «Скажи правду, навіть якщо й не можна», в радійних колах Буковини пишуть журналісти Тарас Лазарук і Роман Маренін.

Під рубриками «З витоків духовного. Етнознахідки» помістили публікації Іванна СТЕФ’ЮК-ОЛЕЩУК «ОСТАННІЙ САДОЧОК: БУКОВИНА УНІКАЛЬНА» та «Звичаї і традиції» Тамари РОМАНЮК.

Мистецькі полоси представлені публікаціями Романа Горака з витоків гуцульського різьбярства «Хата під Сокільським» про великі родини Шкрібляків та Корпанюків. Ювілеї відзначають письменник Любомир Сеник (Богдан Дячишин) та видатний художник Іван Остафійчук (Орест Голубець), репродукціями робіт якого і твориться неповторна гама обкладинок «Буковинського журналу».

У «Бібліографії» прорецензовано Михайлом Павлюком, Євгеном Бараном, Уляною Свередюк, Віктором Палинським, Наталією Мочернюк книжки Катерини Щоткіної «Хроніки томосу», Миколи Рачука «З уламків відбулого», Мирослави Данилевської-Милян «На межі небезпеки: оповідки та образки», Мирослава Лазарука «Чорторийські марева-видіння», Світлани Бреславської «Всі фаворити короля» (новели).

Нагадуємо, журнал можна замовити і придбати, зателефонувавши
03722-55-08-89 або ж 050-876-04-57.
Мирослав Лазарук

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *