Синергія виконавця і слухача…

Збірник наукових ро…

Я не чакаў такога…

Сёння нашым суразм…

Я не очікував такого…

Сьогодні нашим спі…

Важливо вчитися у класиків…

Сьогодні нашою спі…

Я не маю рецепту…

Сьогодні нашою спі…

Кернесюґенд

м. Харків, вул. Д…

В Ірпені утворено…

Нещодавно в Ірпені …

«
»

Скасувати ЗНО для кримчан? Ініціатива президента Зеленського і вступ до українських вишів у 2020 році

Президент України Володимир Зеленський 24 червня надіслав до Верховної Ради законопроєкт про скасування зовнішнього незалежного оцінювання для абітурієнтів з анексованого Криму та окупованої частини Донбасу. Документ позначений як невідкладний. Уряд України також дозволив кримським випускникам шкіл та одній людині супроводу в’їжджати на материкову частину України без проходження обсервації.

У роки після анексії Криму Міністерство освіти України передбачило для кримських абітурієнтів два варіанти вступу до вишів на материковій частині країни: екстерном через школу зі здаванням зовнішнього незалежного оцінювання і за спрощеною процедурою через спеціальні освітні центри «Крим-Україна». В останньому випадку вступники могли обрати виш лише з визначеного міністерством списку. Про те, що змінює законопроєкт президента Зеленського, йшлося в ефірі Радіо Крим.Реалії.

Народна депутатка від фракції «Голос», перша заступниця міністра освіти і науки України у 2014-2016 роках Інна Совсун висловила Крим.Реалії думку, що хоча ініціатива президента Зеленського теоретично корисна для кримчан, але на практиці викликає низку запитань.

Основна відмінність у тому, що до цього року вони могли вступати тільки в чітко окреслене коло вищих навчальних закладів
Інна Совсун

– Спершу уточню: до цього абітурієнти з непідконтрольних територій теж могли вступати без зовнішнього незалежного оцінювання. Основна відмінність у тому, що до цього року вони могли вступати тільки в чітко окреслене коло вищих навчальних закладів. Законопроєкт президента Зеленського пропонує скасувати це обмеження, щоб жителі тимчасово окупованих територій могли вступати в межах певної квоти, але в будь-який ВНЗ. Я розумію логіку, яка стоїть за цим рішенням: нам необхідно максимально інтегрувати випускників із Криму та з окремих районів Донецької та Луганської областей, продемонструвати їм, що Україна рада їх бачити. Щоправда, мене насторожує, що цей законопроєкт подається в останній момент, коли до вступної кампанії залишилися лічені дні. Адже ті, хто зібрався вступати, вже визначилися, в якій саме виш вони хочуть потрапити.


Інна Совсун

У зв’язку з цим Інна Совсун висловлює сумніви в тому, що ініціатива президента Зеленського істотно збільшить кількість вступників із тимчасово окупованих територій, серед них і з анексованого Криму.

При серйозному підході для цих цілей треба було б передбачити окрему бюджетну програму
Інна Совсун

– До того ж, в університетів, які раніше вже брали таких абітурієнтів, напрацьовані механізми для цього. Якщо зараз абсолютно всі виші візьмуться за це, то напевно виникне багато непорозумінь. Плюс треба виділяти додаткові кошти на цю програму. І потім, обраний сьогодні механізм квот створює лише видимість того, що держава йде назустріч цим абітурієнтам, але бюджету це нічого не коштує. При формуванні квот держава просто забирає бюджетні місця із загального потоку. При серйозному підході для цих цілей треба було б передбачити окрему бюджетну програму. Наприклад, створити для абітурієнтів із тимчасово окупованих територій можливість навчатися 11 клас на підконтрольній території, щоб вони змогли завершити шкільне навчання ‒ все це, включаючи проживання, за кошти держави.

Поки законопроєкт президента Зеленського не ухвалений, начальниця головного управління вищої освіти Міністерства освіти і науки України Світлана Кретович описує чинний спрощений порядок для вступу кримчан в українські виші.

Вперше саме цього року у програмі беруть участь 14 медичних навчальних закладів, які готові приймати кримчан за спрощеною процедурою
Світлана Кретович

– Освітніх центрів «Крим-Україна» цього року вже понад 100, з 9 червня вони дають консультації. Це виш плюс прикріплена до нього школа ‒ повний перелік є на сайті міністерства. Вперше саме цього року у програмі беруть участь 14 медичних навчальних закладів, які готові приймати кримчан за спрощеною процедурою. Хочу наголосити, що абітурієнти, які вступають через освітні центри, не проходитимуть самоізоляцію. Абітурієнти, які не мають українського документа про повну загальну середню освіту, звертаються до такого центру, заповнюють декларації і відряджаються до школи, щоб скласти два іспити ‒ українська мова та історія України. В університеті вони складають ще один встановлений профільний іспит і проходять за власним конкурсом. Для кримчан призначене 20% від всього державного замовлення з кожної спеціальності.


Абітурієнт біля дошки оголошень

Світлана Кретович підкреслює, що за допомогою такої ж спрощеної процедури кримчани можуть вступати також у коледжі та технікуми.

‒ Відповідно до цієї процедури, у школі вони здають тільки українську мову, а потім один іспит у коледжі. При цьому кримчани не просто отримують можливість вступити до університетів або технікумів, а ще й можуть оформити документ українського зразка про закінчення школи. Ми як міністерство робимо все, щоб залучити якомога більше молоді з окупованих територій. У нас немає загальної статистики про вступ кримчан, оскільки багато з них не згадують, що вони з півострова, коли вступають на загальних підставах. Можу сказати, що через освітні центри торік пройшло 265 осіб, і ця кількість зростає з кожним роком. Ми зашифровували прізвища кримських абітурієнтів, щоб убезпечити їх та їхні сім’ї.

За словами Світлани Кретович, кримчани з дипломами російських вишів на півострові можуть пройти на материковій частині України процедуру атестації зі здаванням відповідних іспитів, щоб отримати документ українського зразка.







БІЛЬШЕ ПО ТЕМІ:

Без ЗНО: чи є в ідеї Зеленського «зрада»?

Тим часом підконтрольна Росії заступниця міністра освіти, науки та молоді Криму Валентина Бойко повідомила «РИА Новости Крым», що на складання російського єдиного державного іспиту у 2020 році зареєструвалися 8900 кримських випускників поточного року. З минулого року ці іспити обов’язкові для кримчан, якщо вони хочуть вступити до місцевого чи російського вишу.

Однак аналітик Центру громадянської освіти «Альменда» Олег Охредько вважає, що така вища освіта ‒ не найкращий варіант для кримчан із різних причин.

Майже дві тисячі або взагалі не збираються вступати, або збираються виїжджати на материкову частину України або за кордон
Олег Охредько

– Наводять відомості, що ЄДІ здаватимуть 8900 випускників, а всього їх, згідно зі статистикою, 10500 осіб. Це означає, що майже дві тисячі або взагалі не збираються вступати, або збираються виїжджати на материкову частину України або за кордон. Річ у тім, що кримчани більше не мають жодних привілеїв у Росії. Якщо раніше для них виділяли пільгові місця, екзаменатори літали до них із Тюмені, абітурієнтам навіть видавали ноутбуки ‒ то зараз вони вступають на загальних підставах. При цьому в Росії існує певна недовіра до кримчан: ще колишня російська міністр освіти Криму Наталя Гончарова говорила, що понад півтори тисячі кримчан не витримали й повернулися з російських вишів. Плюс до всього, якщо кримчани отримують російський диплом, але у них залишається реєстрація на півострові, то вони стають невиїзними практично для всього світу.


Олег Охредько

При цьому Олег Охредько нарікає на те, що інформування кримських школярів про освітні центри «Крим-Україна» досі залишає бажати кращого.

‒ У зв’язку з цим велика кількість кримчан вступають через зовнішнє незалежне оцінювання, через дистанційну освіту, через екстернат ‒ а це дуже складний шлях зі складанням понад 20 іспитів. Інша проблема ‒ російська система пропаганди, яка зображує Україну ворогом. Окрім того, нам відомо, що торік у Севастополі на батьків тиснули, коли з’ясовувалося, що їхні діти збираються вступати до українських вишів. Тому кримські школярі змушені ховатися. І все ж навіть у таких умовах тенденція до зростання кількості кримських студентів є, нехай вона і невелика. Цьогоріч коронавірус став додатковим випробуванням для абітурієнтів. Українські прикордонники читають закони дуже буквально ‒ і в результаті, коли кримські школярі кажуть, що їдуть складати вступні іспити, їм відповідають, що можна здавати тільки ЗНО.

Тим часом аналітик Донецького інституту інформації Віталій Сизов загалом позитивно оцінює законопроєкт президента Зеленського в контексті залучення молоді з непідконтрольних Україні окремих районів Донецької та Луганської областей.

‒ Я вважаю рішення президента Зеленського несвоєчасним, але правильним. Такий закон необхідно було ухвалювати раніше, у перші роки з початку конфлікту на Сході України. У 2020 році умови карантину диктують неминучість ухвалення цього закону. Він допоможе батькам, які вагаються, роздумують, чи не відіслати своїх дітей навчатися на підконтрольну Україні територію замість місцевих вишів, визначитися з вибором. Адже рішення вступати в український університет ‒ це політичний крок. Родичів такого студента можуть запитувати співробітники спецслужб: а чому ваш син їздить до Києва чи Харкова? Йому доведеться долати безліч перешкод ‒ перетинати блокпости тощо.


Віталій Сизов

У зв’язку з цим Віталій Сизов висловлює переконаність у тому, що українській державі варто створювати максимально легкий доступ і комфортні умови для навчання молоді з тимчасово окупованих територій.

Раніше президент Володимир Зеленський анонсував створення низки програм, які будуть націлені саме на цю категорію громадян України.

(Текст підготував Владислав Ленцев)

  • Олена Ремовська

    Ведуча програм Радіо Крим.Реалії з 2018 року. До цього – кореспондент, редактор і ведуча на Радіо Свобода. Зокрема, брала участь у запуску проекту Радіо Донбасс.Реалії. Автор книги «Говорить Радіо Свобода: iсторія української редакції» (2014). Закінчила Інститут журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

    RemovskaO@rferl.org

    “>

    Підписатись

Джерело

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *