«Я принципово не пробую вино з Криму». Колишній директор «Масандри» ‒ про виноградарство та виноробство

Легендарний винзавод «Масандра» ‒ це майже чотири тисячі гектарів виноградників від Судака до Фороса. Найславнозвісніше вино заводу ‒ мускат білий «Червоного Каменя» ‒ двічі визнане найкращим вином на міжнародних конкурсах.



У підвалах винзаводу зберігається понад чотириста тисяч пляшок колекційного вина. Найстаріше ‒ іспанське «Херес-де-ла-Фронтера» 1775 року. У 2001 році пляшку цього вина з колекції «Масандри» продали на аукціоні Сотбіс за рекордною для хересу ціною ‒ 43,5 тисячі доларів. А в 2015 році ще одну таку пляшку нова адміністрація «Масандри» списала за ціною 44 рублі 12 копійок: херес випили президент Росії Володимир Путін з експрем’єром Італії Сильвіо Берлусконі. Цю історію згадують досі як в Україні, так і в Росії.

Підконтрольна Росії влада Криму дозволила приватизувати винзавод і його виноградники. Ця подія ‒ нова поворотна точка в долі винзаводу.

Телепроєкт Крим.Реалії зустрівся з колишнім керівником «Масандри» Миколою Бойком, який сьогодні живе в Одесі. Інтерв’ю з багаторічним керівником винзаводу журналісти записали в Умані під час дегустації вин. Колишній директор «Масандри» поділився своєю думкою про основні події, які відбуваються з винзаводом на півострові.

«Масандра» була подразником для багатьох багатих людей»

У березні 2014 року на підприємстві з’явилися «ввічливі люди». Потім у «Масандрі» призначили нове керівництво, а в 2015 році слідком Росії порушив декілька кримінальних справ проти Миколи Бойка та оголосив його в розшук. Винороб виїхав на материкову Україну.

У «Масандрі» я працював майже сорок років

‒ Як ви сьогодні переживаєте розлуку з «Масандрою»?

‒ Що таке удар? Що таке шок? Що таке потрясіння? Все ось якось так було. У «Масандрі» я працював майже сорок років. Пройшов щаблі від головного агронома, директора пересічного господарства, директора радгоспу-заводу до посади генерального директора, на якій був майже тридцять років, з 1987-го до 2015-го року. Думаю, цей рекорд вже ніхто не повторить. Мені було дуже важко розлучатися, хоча я знав, що колись це доведеться зробити. Пом’якшувальним моментом може було те, що я вже сім років на пенсії працював.

‒ Повідомлялося, що підконтрольний Кремлю парламент Криму вніс винзавод «Масандра» в «об’єкти приватизації, які підлягають приватизації шляхом перетворення на господарське товариство». Як ви ставитеся, будучи виноробом і менеджером, до передачі «Масандри» в приватні руки?

Земля «Масандри» ‒ це прибережна зона в 186 квадратних кілометрів над Чорним морем

‒ Я почну відповідь з того, що у мене інформації про цю подію стільки ж, скільки і у вас. Немає інших джерел, щоб я міг конкретно говорити про умови приватизації. Можу сказати, що земля «Масандри» ‒ це прибережна зона в 186 квадратних кілометрів над Чорним морем ‒ від Судака до Фороса ‒ практично завжди була подразником для багатьох багатих людей, які інакше дивляться на виноградарство та виноробство. І це було практично при всіх президентах, при яких ми жили, але жоден з них не дав відмашку піти цим шляхом.


Збір урожаю на виноградниках «Масандры»

«Дайте нам 46 гектарів виноградників і ми збудуємо Монте-Карло»

‒ Були чиновники, досить високі, і в Криму, і в Києві, які ходили з цими пропозиціями і до Віктора Ющенка, і до Леоніда Кучми. Президенти відмахувалися від цього, тому що інший у них зовсім був менталітет, інші уявлення. Якщо ми візьмемо сьогодні чотири тисячі гектарів виноградника ‒ це чотириста тисяч соток. А сотка в Криму коштувала і 10 тисяч доларів, і 20, 25 і 50. Тому цифри, які там крутяться ‒ абсолютно іншого порядку.

Одного разу, у 2000-х фахівці Рескомзему Криму робили оцінку землі в Криму. Вартість виноградників «Масандри» була оцінена в 6,3 мільярда євро. Це не обладнана, не облаштована земля. Аргумент, який висували перед Леонідом Даниловичем: «Дайте нам 46 гектарів виноградників, і ми збудуємо Монте-Карло. Тут буде семизоряний готель, тут будуть ігри, тут буде все і ми озолотимо Україну». Але він не пішов на це.

Прикро буде, якщо це станеться сьогодні. Я і мої попередники вважали своєю справою і честю зберегти це все для рідної держави, і кожен квадратний метр землі там для мене був на рівні сердечних таких подій.


Винні підвали «Масандры»

«До 2014 року масандрівське вино було навіть у Катманду»

‒ Як на Ваш погляд вплинули санкції на роботу підприємства?

‒ Санкції, звичайно ж, ускладнили роботу. Іноді ми відсилали до 65% продукції в 19-20 країн світу. Це було важко, але цікаво. І тоді ніяких санкцій, ніяких проблем обмежувальних не існувало. Я, думаю, сьогодні все набагато складніше стало.

Пригадую один момент. Мій друг Ігор Похвалін, лікар-онколог із Сімферополя, захоплюється сходженням у гори, на найвищі гори. У цих ходоків фішка така ‒ треба піднятися на сім вершин у семи частинах світу. Він перший з України зміг це зробити. І ось він розповідає, що перед сходженням на Еверест пішов гуляти по Катманду, столиці Непалу. Зайшов у винний магазин і вирішив пожартувати. Подивився на полиці і каже: «Почекайте, у вас тут «Масандра» є?» І раптом господар магазину відповідає: «Ні, але на складі є «Масандра». Вона дорого коштує, але якщо пан хоче купити, я зараз пошлю на склад, і знайте, що стільки-то доларів». Уявляєте? У Непалі ‒ «Масандра». У Ігоря Васильовича зник інтерес до цього, коли сказали, що дорого. Але сам факт, що в Непал ‒ не всі знають, де розташоване це місто Катманду ‒ вино постачалося…

‒ Але ж санкції не можуть вплинути на виробництво вина? Земля та ж, зростає той же виноград.

‒ Враховуючи, яке завдання поставити. Якщо вам треба зробити сухе вино, вам досить того, щоб у винограді було 19-20% цукру. Тоді кожен відсоток з цукру винограду дасть нам 0,6% алкоголю і ви отримаєте 11,5-12% міцності і все ‒ у вас сухе вино. Якщо вам потрібно десертне вино ‒ мускат білий «Червоного Каменя» або мускат білий «Лівадія», ще рідкісніший, тоді будьте ласкаві ‒ терпіть, доглядайте за виноградом доти, поки він не накопичить від 20 до 32% цукру. Але з кожним відсотком цукру, який накопичується в винограді, ви втрачаєте вологу. І тут необхідно постійно балансувати, чого ж ми хочемо. Не всі можуть дозволити собі і за ментальністю, і за розуміння, і за економікою тримати виноград до такого стану ‒ 29-30% цукру. З такого винограду будуть робити шедеври типу мускат білий «Червоного Каменя». А навіщо? Адже можна до 20% дотримати і зробити сухе, продати його і ось так от набагато швидше все зробити.


Виробничий цех

«Такої місцевості на земній кулі більше немає»

‒ На Ваш погляд, чи змінилася якість вина, яке виготовляють у Криму?

‒ Я принципово не пробую це вино. Коли ми готувалися до винної дегустації, несподівано мені зателефонували, сказали: «Ви знаєте, що кримська «Масандра» теж сьогодні присутня на українському ринку? Як Ви до цього ставитеся?» Не можу коментувати це. Але в інтернеті гуляє інформація, що ви можете замовити і придбати тут саме Масандрівську продукцію.


Грудень 2019 року. Завод випустив дві партії вина, присвяченого мосту через Керченську протоку

В Україні були спроби виробляти масандрівські вина, адже юридичне право на «Масандру» за Україною. Але немає зони, немає технології і немає сортового складу

Колись після важкого дня мій друг з Криму вирішив розслабитися трохи, купив кілька пляшок «Масандри» і, звичайно ж, вилив все це в каналізацію. Він сказав, що змінює свої погляди на продукцію і якість «Масандри».

В Україні були спроби виробляти масандрівські вина, адже юридичне право на «Масандру» за Україною. Але немає зони, немає технології і немає сортового складу, щоб це можна було зробити. Але, тим не менше, на ринку України були вина «Масандри», які розливалися в Херсонській та Одеській областях.


Біля винзаводу «Масандра»

Якщо глибше розглядати це питання, то що таке «Масандра»? Від Судака до Фороса майже чотири тисячі гектарів виноградників. За сотні років склалися технологія виробництва, сортовий склад, традиції та якість.

І якщо керуватися рекомендаціями Лева Сергійовича Голіцина, який говорив, що вино ‒ це продукт місцевості, то треба прив’язуватися до місцевості. Такої місцевості на земній кулі більше немає. Де б ми не намагалися отримати таке вино, (наприклад, у Херсонській області ‒ хороші зони, але це сухі вина, в Одеській області також хороші зони, але це також сухі вина), ми не зможемо в Україні це зробити. А тому, насправді, стоїть питання про зловживання брендом.

Джерело

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *