Важливо вчитися у класиків…

Сьогодні нашою спі…

Я не маю рецепту…

Сьогодні нашою спі…

Кернесюґенд

м. Харків, вул. Д…

В Ірпені утворено…

Нещодавно в Ірпені …

РЕАЛІЇ, ЯКИХ НЕ ХОЧЕМО…

Творився часопис пі…

Хто вони, кобзарі ХХІ…

Запрошуємо ознайоми…

Дуже часто читач дивує…

Сьогодні ми погово…

Пішов з життя багаторічний…

З сумом повідомляєм…

«
»

Стать має значення: Чому лідери-жінки краще дають раду із пандемією COVID-19. Дослідження

Данія, очолювана наймолодшою прем’єркою в історії, Мет Фредеріксен, однією з перших в Європі, ще у березні, скасувала карантинні заходи. На початок серпня в країні було зафіксовано 14 306 випадків захворювання на COVID-19 та 617 смертей.

Восьмого червня Нова Зеландія на чолі із прем’єркою Джасиндою Арден оголосила себе країною, вільною від вірусу. Тут зняли усі обмеження, крім жорсткого контролю за в’їздом в країну. Німеччина, очолювана канцлеркою Анґелою Меркель, розгорнула найпотужнішу систему тестування в Європі та продемонструвала одні із найкращих результатів стримування пандемії в світі. Лідерки Норвегії, Фінляндії, Ісландії, Тайваню, Південної Кореї, Литви та інші виявилися краще готовими до рішучих кроків із протистояння поширенню вірусу ніж лідери-чоловіки.

прем'єрка Фінляндії Санна Марін та канцлерка Німеччини Анґела Меркель

Чому? Відповісти на це питання спробували дослідниці Супрія Гарікіпаті, професорка економіки розвитку Ліверпульського університету та Ума Камбампаті, професорка економіки Університету Рідинга,, у дослідженні, опублікованому Світовим економічним форумом.

Проаналізувавши заходи у сфері охорони здоров’я та статистку захворювання і смертності від COVID-19 в різних країнах у перші три місяці пандемії, вони підтверджують, що жінки впоралися краще. У середньому в країнах, очолюваними чоловіками, захворюваність та смертність майже вдвічі вища. Ці висновки правдиві навіть у випадку країн-сусідів, близьких за економічними та демографічними показниками. Причому різниця в кількості смертей більш разюча, ніж в кількості захворювань.

Одне з пояснень цьому, пишуть авторки, може бути в нижчому порозі терпимості жінок до ризику, описане в попередній науковій літературі. Країни, очолювані жінками, на загал запроваджували карантинні заходи раніше ніж ті, на чолі яких стоять чоловіки, причому робили вони це після меншої кількості смертей. Дуже ризикована поведінка, у тому числі особиста, була продемонстрована лідерами-чоловіками, зокрема президентами Бразилії та Білорусі, прем’єр-міністром Великобританії. Останній, Борис Джонсон, прийшов у лікарню із хворими на COVID-19, потиснув їм руки, після чого захворів сам.

Прем’єр-міністр Великобританії Борис Джонсон відвідує Медичний центр Толгейт в Лондоні 24 липня

У тої же час обережніші щодо вірусу, жінки йшли на більший ризик щодо запровадження жорстких обмежувальних заходів. Дослідниці припускають, що жінки розглядають ризик по-іншому, де людські життя мають набагато більшу вагу ніж економічні втрати. Вищий у середньому рівень емпатії, як на рівні нейробіології, так і культурної соціалізації, пишуть вони, може пояснити, чому жінки-лідерки більш схильні йти на ризик економічних втрат ніж людських.

Також вони вказують на дослідження, які описують різний стиль лідерства жінок і чоловіків, коли жінки більш схильні дотримуватися демократичного стилю управління із залученням більшої кількості голосів у прийняття рішень.

Сильні комунікаційні навички, які грають більшу роль в кар’єрі жінок, можуть також зіграти визначну роль під час кризового менеджменту, припускають дослідниці. Лідерки-жінки зокрема отримали чимало схвальних відгуків саме за вмілу комунікацію із населенням. Прем’єрка Норвегії Ерна Солберг відповідала на питання дітей, а прем’єрка Нової Зеландії активно спілкувалася у фейсбуці.

Втім, ці висновки є дуже попередніми через низьке представництво жінок серед голів держав. На сьогодні лише 19 країн очолювані жінками і 174 – чоловіками.

Джерело

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *