Нам варта чытаць творы…

Сёння мы пагаворым…

Нам слід читати твори…

Сьогодні нашою спі…

Синергія виконавця і слухача…

Збірник наукових ро…

Я не чакаў такога…

Сёння нашым суразм…

Я не очікував такого…

Сьогодні нашим спі…

Важливо вчитися у класиків…

Сьогодні нашою спі…

Я не маю рецепту…

Сьогодні нашою спі…

Кернесюґенд

м. Харків, вул. Д…

«
»

Білоруська дилема для Європи

Керівники країн Європейського Союзу планують обговорювати становище в Білорусі на спеціальній відео зустрічі 19 серпня.

Європейські уряди не визнають результати білоруських виборів 9 серпня, після яких Олександр Лукашенко заявив про своє право на шостий поспіль президентський термін і намагався жорстко придушити масові протести незгодних.

«Народ Білорусі має право вирішувати своє майбутнє і вільно обирати собі керівника. Насильство проти учасників протестів неприйнятне і цього не можна дозволяти», – заявив президент Європейської ради Шарль Мішель.

Глави держав у середу ймовірно підтвердять плани санкцій щодо білоруської влади, запровадження яких узгодили міністри закордонних справ ЄС 14 серпня, а також закликатимуть до нових виборів за участю міжнародних спостерігачів.

Робота над списком білоруських посадовців, причетних до фальсифікації виборів та насильства над учасниками протестів, може забрати ще кілька днів або тижнів.

Велика Британія, вийшовши з ЄС, не бере участі у самітах Євросоюзу, але напередодні заявила про солідарність з Брюсселем, і британський міністр закордонних справ Домінік Рааб сказав, що Лондон «працюватиме з міжнародними партнерами, щоб накласти санкцій на відповідальних».

Світлана Тихановська, яка була кандидатом президентських виборах, у зверненні до співвітчизників запевнила, що на Білорусь дивиться «увесь світ і готовий допомагати».

Але європейські коментатори вказують, що санкції щодо білоруських посадовців матимуть головно символічне значення і зауважують, що адміністрація Лукашенка та його союзники у Кремлі скористаються активністю Заходу для звинувачень у втручанні в білоруські справи.

Дилема

«Головна дилема ЄС в тому, щоб ці дії не підштовхнули владу Білорусі і не змусили її ще більше інтегруватися з Росією, ще більше попасти під вплив і контроль Росії», – сказала «Голосу Америки» Орися Луцевич, керівниця Українського форуму в Королівському інституті з міжнародних справ (Chatham House) у Лондоні.

Орися Луцевич вказує, що у той час як Світлана Тихановська знайшла притулок у Литві, інші білоруські опоненти Лукашенка виїхали до Росії.

Вона вважає, що Москва ймовірно «також зацікавлена у зміні керівництва Білорусі, щоб там була людина більш прихильна до інтеграції з Росією».

У Москві вже заявили про готовність, відповідно до попередніх угод з урядом у Мінську, надати Білорусі допомогу у разі зовнішньої загрози безпеці.

Олекс Кокчаров, лондонський коментатор білоруського походження, каже, що події в Білорусі схожі з ситуацією в Україні 2004 року, коли велика частина українського суспільства назвала сфальсифікованими результати президентських виборів і результатом мирної «Помаранчевої революції» було проведення повторних виборів президента.

«Є і значні відмінності між Білоруссю та Україною. Україна – багатоцентрична країна, де є потужні регіональні центри і є багато впливових осіб з інтересами в бізнесі, політиці та ЗМІ, зокрема різні власники телеканалів, які пропонують різні погляди на те, що відбувається. Білорусь більше централізована. Економічна і політична потуга зосереджена в столиці. Альтернативних телеканалів на відміну від України в Білорусі нема. І це буде впливати на розвиток подій», – каже Алекс Кокчаров.

Орися Луцевич також вважає, що Білорусі буде непросто скористатися можливою підтримкою Заходу, оскільки тривалий час країна була закритою.

Проведення справедливих і відкритих виборів у Білорусі було б лише початком непростого шляху, на якому країну чекають значні випробування, кажуть фахівці.

Постане питання білоруської економіки, залежної від дотаційних російських енергоносіїв та орієнтованої на російські ринки збуту.

«Якщо буде зміна влади і економічна реформа, а в Білорусі 50% економіки в руках держави, то в результаті приватизації може сформуватися система подібна до Української, де декілька груп, які можуть бути пов’язані з Росією, отримають можливість взяти контроль над підприємствами, і це може бути одна з цілей Росії. Поглинання Білорусі може бути економічним», – сказала Орися Луцевич.

Дивіться: Британія услід за ЄС також не визнає вибори в Білорусі: чого очікують від Заходу?

Джерело

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Білоруська дилема для Європи

Керівники країн Європейського Союзу планують обговорювати становище в Білорусі на спеціальній відео зустрічі 19 серпня.

Європейські уряди не визнають результати білоруських виборів 9 серпня, після яких Олександр Лукашенко заявив про своє право на шостий поспіль президентський термін і намагався жорстко придушити масові протести незгодних.

«Народ Білорусі має право вирішувати своє майбутнє і вільно обирати собі керівника. Насильство проти учасників протестів неприйнятне і цього не можна дозволяти», – заявив президент Європейської ради Шарль Мішель.

Глави держав у середу ймовірно підтвердять плани санкцій щодо білоруської влади, запровадження яких узгодили міністри закордонних справ ЄС 14 серпня, а також закликатимуть до нових виборів за участю міжнародних спостерігачів.

Робота над списком білоруських посадовців, причетних до фальсифікації виборів та насильства над учасниками протестів, може забрати ще кілька днів або тижнів.

Велика Британія, вийшовши з ЄС, не бере участі у самітах Євросоюзу, але напередодні заявила про солідарність з Брюсселем, і британський міністр закордонних справ Домінік Рааб сказав, що Лондон «працюватиме з міжнародними партнерами, щоб накласти санкцій на відповідальних».

Світлана Тихановська, яка була кандидатом президентських виборах, у зверненні до співвітчизників запевнила, що на Білорусь дивиться «увесь світ і готовий допомагати».

Але європейські коментатори вказують, що санкції щодо білоруських посадовців матимуть головно символічне значення і зауважують, що адміністрація Лукашенка та його союзники у Кремлі скористаються активністю Заходу для звинувачень у втручанні в білоруські справи.

Дилема

«Головна дилема ЄС в тому, щоб ці дії не підштовхнули владу Білорусі і не змусили її ще більше інтегруватися з Росією, ще більше попасти під вплив і контроль Росії», – сказала «Голосу Америки» Орися Луцевич, керівниця Українського форуму в Королівському інституті з міжнародних справ (Chatham House) у Лондоні.

Орися Луцевич вказує, що у той час як Світлана Тихановська знайшла притулок у Литві, інші білоруські опоненти Лукашенка виїхали до Росії.

Вона вважає, що Москва ймовірно «також зацікавлена у зміні керівництва Білорусі, щоб там була людина більш прихильна до інтеграції з Росією».

У Москві вже заявили про готовність, відповідно до попередніх угод з урядом у Мінську, надати Білорусі допомогу у разі зовнішньої загрози безпеці.

Олекс Кокчаров, лондонський коментатор білоруського походження, каже, що події в Білорусі схожі з ситуацією в Україні 2004 року, коли велика частина українського суспільства назвала сфальсифікованими результати президентських виборів і результатом мирної «Помаранчевої революції» було проведення повторних виборів президента.

«Є і значні відмінності між Білоруссю та Україною. Україна – багатоцентрична країна, де є потужні регіональні центри і є багато впливових осіб з інтересами в бізнесі, політиці та ЗМІ, зокрема різні власники телеканалів, які пропонують різні погляди на те, що відбувається. Білорусь більше централізована. Економічна і політична потуга зосереджена в столиці. Альтернативних телеканалів на відміну від України в Білорусі нема. І це буде впливати на розвиток подій», – каже Алекс Кокчаров.

Орися Луцевич також вважає, що Білорусі буде непросто скористатися можливою підтримкою Заходу, оскільки тривалий час країна була закритою.

Проведення справедливих і відкритих виборів у Білорусі було б лише початком непростого шляху, на якому країну чекають значні випробування, кажуть фахівці.

Постане питання білоруської економіки, залежної від дотаційних російських енергоносіїв та орієнтованої на російські ринки збуту.

«Якщо буде зміна влади і економічна реформа, а в Білорусі 50% економіки в руках держави, то в результаті приватизації може сформуватися система подібна до Української, де декілька груп, які можуть бути пов’язані з Росією, отримають можливість взяти контроль над підприємствами, і це може бути одна з цілей Росії. Поглинання Білорусі може бути економічним», – сказала Орися Луцевич.

Дивіться: Британія услід за ЄС також не визнає вибори в Білорусі: чого очікують від Заходу?

Джерело

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Білоруська дилема для Європи

Керівники країн Європейського Союзу планують обговорювати становище в Білорусі на спеціальній відео зустрічі 19 серпня.

Європейські уряди не визнають результати білоруських виборів 9 серпня, після яких Олександр Лукашенко заявив про своє право на шостий поспіль президентський термін і намагався жорстко придушити масові протести незгодних.

«Народ Білорусі має право вирішувати своє майбутнє і вільно обирати собі керівника. Насильство проти учасників протестів неприйнятне і цього не можна дозволяти», – заявив президент Європейської ради Шарль Мішель.

Глави держав у середу ймовірно підтвердять плани санкцій щодо білоруської влади, запровадження яких узгодили міністри закордонних справ ЄС 14 серпня, а також закликатимуть до нових виборів за участю міжнародних спостерігачів.

Робота над списком білоруських посадовців, причетних до фальсифікації виборів та насильства над учасниками протестів, може забрати ще кілька днів або тижнів.

Велика Британія, вийшовши з ЄС, не бере участі у самітах Євросоюзу, але напередодні заявила про солідарність з Брюсселем, і британський міністр закордонних справ Домінік Рааб сказав, що Лондон «працюватиме з міжнародними партнерами, щоб накласти санкцій на відповідальних».

Світлана Тихановська, яка була кандидатом президентських виборах, у зверненні до співвітчизників запевнила, що на Білорусь дивиться «увесь світ і готовий допомагати».

Але європейські коментатори вказують, що санкції щодо білоруських посадовців матимуть головно символічне значення і зауважують, що адміністрація Лукашенка та його союзники у Кремлі скористаються активністю Заходу для звинувачень у втручанні в білоруські справи.

Дилема

«Головна дилема ЄС в тому, щоб ці дії не підштовхнули владу Білорусі і не змусили її ще більше інтегруватися з Росією, ще більше попасти під вплив і контроль Росії», – сказала «Голосу Америки» Орися Луцевич, керівниця Українського форуму в Королівському інституті з міжнародних справ (Chatham House) у Лондоні.

Орися Луцевич вказує, що у той час як Світлана Тихановська знайшла притулок у Литві, інші білоруські опоненти Лукашенка виїхали до Росії.

Вона вважає, що Москва ймовірно «також зацікавлена у зміні керівництва Білорусі, щоб там була людина більш прихильна до інтеграції з Росією».

У Москві вже заявили про готовність, відповідно до попередніх угод з урядом у Мінську, надати Білорусі допомогу у разі зовнішньої загрози безпеці.

Олекс Кокчаров, лондонський коментатор білоруського походження, каже, що події в Білорусі схожі з ситуацією в Україні 2004 року, коли велика частина українського суспільства назвала сфальсифікованими результати президентських виборів і результатом мирної «Помаранчевої революції» було проведення повторних виборів президента.

«Є і значні відмінності між Білоруссю та Україною. Україна – багатоцентрична країна, де є потужні регіональні центри і є багато впливових осіб з інтересами в бізнесі, політиці та ЗМІ, зокрема різні власники телеканалів, які пропонують різні погляди на те, що відбувається. Білорусь більше централізована. Економічна і політична потуга зосереджена в столиці. Альтернативних телеканалів на відміну від України в Білорусі нема. І це буде впливати на розвиток подій», – каже Алекс Кокчаров.

Орися Луцевич також вважає, що Білорусі буде непросто скористатися можливою підтримкою Заходу, оскільки тривалий час країна була закритою.

Проведення справедливих і відкритих виборів у Білорусі було б лише початком непростого шляху, на якому країну чекають значні випробування, кажуть фахівці.

Постане питання білоруської економіки, залежної від дотаційних російських енергоносіїв та орієнтованої на російські ринки збуту.

«Якщо буде зміна влади і економічна реформа, а в Білорусі 50% економіки в руках держави, то в результаті приватизації може сформуватися система подібна до Української, де декілька груп, які можуть бути пов’язані з Росією, отримають можливість взяти контроль над підприємствами, і це може бути одна з цілей Росії. Поглинання Білорусі може бути економічним», – сказала Орися Луцевич.

Дивіться: Британія услід за ЄС також не визнає вибори в Білорусі: чого очікують від Заходу?

Джерело

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *