Нам варта чытаць творы…

Сёння мы пагаворым…

Нам слід читати твори…

Сьогодні нашою спі…

Синергія виконавця і слухача…

Збірник наукових ро…

Я не чакаў такога…

Сёння нашым суразм…

Я не очікував такого…

Сьогодні нашим спі…

Важливо вчитися у класиків…

Сьогодні нашою спі…

Я не маю рецепту…

Сьогодні нашою спі…

Кернесюґенд

м. Харків, вул. Д…

«
»

«У селах ‒ злидні та безвихідь»: що відбувається з сільським господарством Криму в умовах дефіциту води

Російська влада Криму реалізовує на півострові програму «Комплексний розвиток сільських територій». За словами підконтрольного Кремлю міністра сільського господарства Криму Андрія Рюмшина, фінансування програми становить 160,7 мільйона рублів.​


Андрій Рюмшин

«Взяв участь у Всеросійській нараді з питань реалізації держпрограми «Комплексний розвиток сільських територій» під керівництвом міністра сільського господарства Росії Дмитра Патрушева, що відбулася у форматі відеоконференції. На реалізацію заходів програми розподілена субсидія в обсязі 160,7 мільйона рублів для облаштування сільських територій ‒ 150,9 мільйона рублів (федеральний бюджет ‒ 143,4 мільйона рублів, республіканський бюджет ‒ 7,5 мільйона рублів) на реалізацію 221 проєкту в 14 районах і двох міських округах республіки. На сьогодні освоєні понад 40 мільйона рублів коштів субсидій», ‒ повідомив Рюмшин.

Кримськотатарський активіст Едем Дудаков розповів Крим.Реалії, що, незважаючи на дотації з російського бюджету, сільське господарство на півострові продовжує деградувати через відсутність поливної води.

Степовий Крим без води перетворюється на ризиковане землеробство
Едем Дудаков

«Росія дотує сільське господарство Криму вельми інтенсивно. З Криму роблять вітрину, тому грошей вливається багато. Досить великі гранти фермерським господарствам дають на закупівлю тварин, техніки, з умовою найму працівників упродовж трьох років. Це є. Але при всьому цьому степовий Крим без води перетворюється на ризиковане землеробство. Уже багато землі заросло бур’яном. Зникла рисова галузь, галузь виробництва рослинних олій – на межі. Сади старіють, а щоб закласти нові, для молодих саджанців потрібний рясний полив. А води немає. Річки майже всі висохли. Горизонт прісної води дуже впав. Якщо в Сімферополь тягнуть воду з провінції ‒ Тайганського водосховища, то задля водного добробуту місцевого населення у першу чергу зменшують полив сільського господарства. Тому дотації підіймають сільське господарство передгірного та гірського Криму, а степ висихає, і ніякі грошові вливання держави не в змозі це зупинити», ‒ розповів активіст.​


Едем Дудаков

Едем Дудаков зазначив, що степовий Крим занепадає в умовах дефіциту води.​

На півночі Криму належить кардинально переорієнтувати сільське господарство до умов дефіциту води, а також відтоку населення
Едем Дудаков

«Тому в степу намагаються розвивати переважно дрібне тваринництво шляхом дотацій на закупівлю кормів. Також робиться акцент на виробництво стійких до посухи, але разом із тим малопродуктивних культур. Переважно для того ж тваринництва. Про високосортну якісну пшеницю, яку вирощували в степовому Криму раніше, давно забули. Що вийде з державних «старань», не знаю. Якщо ціни на будинки на південь від траси «Таврида» навіть трохи зросли, то на північ від неї – зійшли нанівець. І чим північніше, тим більше занедбаних будинків (не можуть продати) селян, тим більше занедбаних полів. Впала вартість оренди землі. Ці показники і характеризують стан сільського господарства у степу. У будь-якому випадку на півночі Криму належить кардинально переорієнтувати сільське господарство до умов дефіциту води, а також відтоку населення», ‒ зазначив активіст.

Про те, що сільська місцевість степового Криму деградує, повідомляє і кримський громадський активіст Дмитро Демчук.

У селах, особливо степового Криму ‒ суцільна бідність, безробіття, безвихідь
Дмитро Демчук

«Із приходом Росії до Криму ситуація в сільській місцевості не дуже змінилася. Як і раніше, всі кошти вкладаються у прибережні міста та курортні селища. У селах, особливо степового Криму ‒ суцільна бідність, безробіття, безвихідь. Підтвердженням моїх слів можуть служити відгуки туристів із материка (з території сусідньої Росії ‒ КР), які їдуть трасою «Таврида» від Керчі до Феодосії. Вони кажуть, що, побачивши руїни будинків і цю убогість, хотіли розвернутися. Ситуацію у степових селах погіршує відсутність дніпровської води, що практично повністю зупиняє мале приватне сільське господарство на півострові ‒ як єдиний спосіб існування в сільській місцевості», ‒ розповів Крим.Реалії активіст.

За його словами, у гірському та передгірному Криму ситуація не набагато краща.

«У селах гірського Криму ситуація не набагато краща ‒ роботи також немає, вода за графіком, модульні дитячі садки, які збудовані при Росії, переповнені, черга в них ‒ на роки. Капітальні дитячі садки за ФЦП недобудовані й донині, гроші, очевидно, розкрадені. Діти у вільний від школи час віддані самі собі, немає ні гуртків, ні секцій, ні стаціонарних спортмайданчиків, зростає дитяча злочинність, наркоманія, алкоголізм. Загалом, спасибі Путіну за «рідну гавань», ‒ повідомив активіст.

На думку кримського активіста, отамана «Кримського казацтва» Сергія Акімова, програми розвитку сільських територій на півострові працюють неефективно.

Влада не тільки не приділяє належної уваги програмам розвитку, а більше заважає їхній реалізації
Сергій Акімов

«Хочу повторити те, що констатую останні шість років у Криму ‒ влада не тільки не приділяє належної уваги програмам розвитку, а більше заважає їхній реалізації. Заради справедливості варто зазначити, що є ті щасливчики, які отримують гранти та дотації, але їх дуже мало. Фермери, аграрії та фермерські господарства намагаються взагалі не зв’язуватися з державною підтримкою ‒ багато хто вже не раз обпікся і переконався, що потім звітами та всякого роду перевірками замучать, і працювати потім ніколи буде», ‒ розповів Крим.Реалії активіст.​


Сергій Акімов

Сергій Акімов вважає, що фермерам усе важче працювати в Криму.

«Я пам’ятаю, як до нас, як до громадських активістів, у 2016 році звернулися за допомогою кримські фермери, коли в Криму оголосили свинячий грип, і в межах боротьби з ним були знищені тисячі здорових свиней. Тоді ми навіть виходили на мітинги, зустрічалися з міністром сільського господарства Криму, до речі, після нього їх змінилося вже двоє. Але всі обіцянки компенсувати збитки та втрати фермерів не були виконані. Ось такий розвиток у сільській місцевості ми зараз спостерігаємо в Криму. Я вже не кажу про північ Криму, де сільське господарство знищене начисто через відсутність поливної води», ‒ зазначив активіст.

Сільське господарство Криму до 2014 року розвивалося в умовах достатку поливної води. Північно-Кримським каналом із материкової України на півострів постачалося в середньому 1 мільярд 500 мільйонів кубометрів води на рік. Це 85% потреб економіки і населення півострова, у першу чергу сільського господарства. Після анексії Криму Росією подача води Північно-Кримським каналом припинилася, що створило проблеми для кримських сільгоспвиробників.

Водопостачання Криму

Україна забезпечувала до 85% потреб Криму в прісній воді через Північно-Кримський канал, що з’єднує головне русло Дніпра з півостровом. Після анексії Криму Росією в 2014 році, постачання води на півострів припинили.

Запаси води в Криму поповнюють із водосховищ природного стоку та підземних джерел. За заявами екологів, регулярне використання води з підземних джерел призвело до засолення ґрунту на півострові. Влада Криму регулярно закликає жителів півострова економити воду.

  • Павло Кривошеєв

    Кримчанин, журналіст (ім'я та прізвище автора змінені з міркувань безпеки). Співпрацює з Крим.Реалії з 2016 року. Пише про проблеми районів степового Криму, зокрема, про екологічну ситуацію, водопостачання, соціальні проблеми, економіку та порушення прав людини в регіоні.

    “>

    Підписатись

Джерело

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *