Синергія виконавця і слухача…

Збірник наукових ро…

Я не чакаў такога…

Сёння нашым суразм…

Я не очікував такого…

Сьогодні нашим спі…

Важливо вчитися у класиків…

Сьогодні нашою спі…

Я не маю рецепту…

Сьогодні нашою спі…

Кернесюґенд

м. Харків, вул. Д…

В Ірпені утворено…

Нещодавно в Ірпені …

«
»

«Восени з водою буде ще гірше»: Сімферополь і навколишні райони переводяться на жорсткий графік водопостачання

З 24 серпня в Сімферополі, Сімферопольському та Бахчисарайському районах обмежать подачу води через посуху, ‒ про це повідомив керівник підприємства «Вода Криму» Володимир Баженов. За його словами, всього обмеження торкнуться 40 населених пунктів і будуть запроваджуватися поетапно, з посиленням графіків з 31 серпня і потім з 7 вересня.

Фактично при найсуворіших обмеженнях сімферопольці та жителі навколишніх районів отримуватимуть воду вранці та ввечері всього по дві-три години. Голова російської адміністрації Сімферополя Олена Проценко додала, що влада планує встановити біля соціальних об’єктів і в житлових мікрорайонах міста понад 230 накопичувальних баків для підстраховки. Запровадити графіки подачі води Проценко мала намір ще на початку цього року, проте в підконтрольному Росії уряді Криму тоді запевнили, що в цьому немає потреби. Про те, що підштовхнуло російську владу півострова до таких радикальних кроків, йшлося в ефірі Радіо Крим.Реалії.



За інформацією російського уряду Криму, Сімферополь споживає 160 тисяч кубометрів на добу. При цьому з 7 вересня місто за планом перейде на режим споживання в розмірі всього 100 тисяч кубометрів на добу. Щоб забезпечити Сімферополь, російська влада упродовж літа будувала трубопроводи з інших водоймищ, однак ці зусилля, очевидно, не допомогли полегшити ситуацію. Активіст із Сімферополя Олексій Єфремов розповів Крим.Реалії, як в місті реагують на новини про планове вимкнення води.

Від відсутності дніпровської води постраждали північні регіони Криму, а не Сімферополь
Олексій Єфремов

‒ Мені здається, усі ставляться до цих графіків негативно: нічого не запитавши, людей просто ставлять перед фактом. На моїй пам’яті таке було разів десять за останні шість років. Взагалі, коли всі починають набирати воду, запасатися нею, споживання зростає ще більше. Зрозуміло, що сімферопольці сподіваються, що все складеться добре і що їх омине ця доля. Багато хто пам’ятає цей дискомфорт з 1990-х років, коли вимикали воду, та й зараз нові житлові райони часто сидять без неї, наприклад, вночі. У Криму ця проблема стара як світ, але зараз кількість жителів півострова тільки зростає через приїжджих, і вона загострюється. Проте я сподіваюся, що місцева влада все ж передумає і не буде запроваджувати такі жорсткі заходи. Це буде істотним ударом для людей. Мені все-таки здається, від відсутності дніпровської води постраждали північні регіони Криму, а не Сімферополь.


Олексій Єфремов

Україна не постачає воду в анексований Росією Крим з 2014 року, при тому що через Північно-Кримський канал до цього забезпечувалося до 80% водних потреб півострова. Юридично це пов’язане з тим, що українські державні органи не змогли укласти контракти з російськими органами влади та іншими структурами, які Київ вважає незаконно створеними на території тимчасово окупованого півострова. Упродовж останніх півтора року різні представники української влади, включаючи постійного представника президента України в Автономній Республіці Крим Антона Кориневича, неодноразово говорили про те, що відновлення подачі дніпровської води до Криму можливе тільки після деокупації півострова.

На цьому тлі колишній депутат підконтрольної Росії міської ради Сімферополя Степан Кіскін звинувачує російську владу в бездіяльності.

‒ Я давно говорив про необхідність вирішити водну проблему. Я прихильник запуску опріснювальних заводів ‒ весь світ іде цим шляхом. Треба було займатися цим паралельно з бурінням нових свердловин і перекиданням води з інших водоймищ. Раніше адміністрація Сімферополя не хвилювалася про це і не вживала жодних заходів: наприклад, «Водоканалу» варто було давно провести ревізію всіх мереж водопостачання, і стало б зрозуміло, з чого саме починати. Сподіваюся, скоро стане легше, тому що туристичний сезон закінчиться і спаде потік туристів, плюс обмеження теж позначаться. Але я вважаю, що споживання води населенням ‒ це 18-20%, а будівництво та промисловість разом забирають дуже багато, до 80%. Можливо, для вирішення водної проблеми доведеться припиняти якісь будівництва. А так у нас автомийки працюють ‒ їх теж треба закривати.


Степан Кіскін

Втім, голова підприємства «Вода Криму» Володимир Баженов в інтерв’ю телеканалу «Крым 24» запевнив, що в останні два роки його фахівці проводили активну роботу, щоб забезпечити збереження води в мережах Криму. Так чи інакше, у березні голова російського уряду півострова Юрій Гоцанюк визнав, що водовтрати у кримських мережах перевищують 50%.

Всі зусилля підконтрольної Кремлю влади Криму для вирішення проблеми дефіциту води, мають тимчасовий характер і не здатні розв’язати цю проблему глобально, ‒ таку думку 18 серпня висловив «РИА Новости Крым» президент Кримської академії наук, голова кримської громадської організації «Екологія та світ» Віктор Тарасенко. На думку вченого, будівництво водогонів зможе виручити Крим лише на два-три місяці. Віктор Тарасенко пропонує альтернативу ‒ використовувати глибинні водоносні горизонти, які, за його оцінками, мають у своєму розпорядженні практично необмежені запаси прісної води. Вчений стверджує, що подібний досвід глибинного водозабору вже використовувався в Сахарі та в Монголії. Віктор Тарасенко вважає, що в Криму така зона як мінімум одна ‒ поблизу села Новоолександрівка на межі Сімферопольського та Білогірського районів.є

Подібний досвід глибинного водозабору вже використовувався в Сахарі та в Монголії

Спеціаліст з геоінформаційних систем Сергій Гапон вважає, що російська влада Криму до останнього сподівалася, що їй вдасться безперебійно забезпечувати Сімферополь водою без альтернативних проєктів з її пошуку.

‒ За космічними знімками видно, що рівень води в Сімферопольському водосховищі з початку серпня ще сильніше впав. У північній його частині на поверхні опинилася ділянка, яка раніше була в декількох десятках сантиметрів під водою, а в південній частині вода відступила до десяти метрів буквально за два тижні. Очевидно, що перекидання з інших водоймищ не допомогли. Втім, те, що на сімферопольців чекають великі проблеми з чистою прісною водою, було зрозуміло заздалегідь: фахівці прекрасно розуміли, якщо якимось дивом не підуть рясні дощі, ситуація в кращий бік не зміниться. Я думаю, що російська влада зволікала з рішенням про обмеження подачі води до останнього моменту. Щодо ідеї використовувати воду з великої глибини, по-перше, будь-які ресурси можуть скінчитися, по-друге, це питання досліджене мало і перебуває на рівні домислів.






Photo Gallery:
Там, де була дніпровська вода. Біля берегів Міжгірського водосховища (фотогалерея)

Сергій Гапон нагадує, що навіть у разі, якщо гіпотези кримських вчених підтвердяться, для розподілу виявлених запасів води доведеться будувати нову інфраструктуру. На думку фахівця, успіх такого проєкту забезпечення Криму прісною водою малоймовірний.

Голова Кримськотатарського ресурсного центру Ескендер Барієв також переконаний, що дефіцит води в Сімферополі не можна вважати несподіванкою.

Пробурили вже більше ніж десять свердловин у так званому золотому запасі Крим
Ескендер Барієв

‒ Я ще пів року тому говорив, що саме в серпні почнуться серйозні проблеми. Ще важче буде у вересні ‒ на початку жовтня, коли потрібно буде готуватися до опалювального сезону. Для цього потрібна вода, і заповнити нею всю необхідну інфраструктуру не вийде. Я знаю і дуже поважаю Віктора Тарасенка, тому що я працював з ним у Криму, але я не згодний з його позицією, що треба шукати воду в глибинних джерелах. Адже сьогодні окупанти пробурили вже більше ніж десять свердловин у так званому золотому запасі Криму, а це якраз та «лінза» прісної води в Джанкойському та Нижньогірському районах. Ще в радянські та в українські часи діяли постанови, згідно з якими її не можна було використовувати. Якщо ми викачуємо цю воду, карстові порожнини заповнюються солоною ‒ і це проблема.


Ескендер Барієв

За словами Ескендера Барієва, на відновлення водного балансу півострова після останніх шести років, згідно з підрахунками експертів, може піти до пів століття.

‒ Причому я хочу нагадати, що для забезпечення населення, яке було в Криму до окупації, власної води достатньо. Однак окупант розвиває на півострові військово-промисловий комплекс, проводить навчання ‒ і на це потрібні додаткові водні ресурси. Навіть розуміючи, що води дуже мало, росіяни все одно привозять до Криму своїх туристів, а ті теж п’ють, миються в душі тощо. У такій ситуації, як би окупанти не перекидали водогони з водосховища в водосховище, ті вже обміліли нижче мертвої зони. Вже починають псуватися дамби, і навіть якщо в Криму тепер пройдуть рясні дощі, її утримання буде окремою проблемою. Щодо опріснення, це дуже дорого, плюс Росія не готова до цього технологічно. Так що для росіян вода в Криму ‒ велика проблема.

Український військовий експерт Олег Жданов, навпаки, вважає, що Росія не має потреби в додатковій воді для анексованого півострова.

Окрім Наталії Поклонської, про «гуманітарну катастрофу» на півострові ніхто з російських політиків не заїкається
Олег Жданов

‒ Якби це справді було так необхідно, повірте, за шість років Росія постаралася б змусити Україну піти на поступки і подавати воду в Крим хоча б частково. Військовим частинам води вистачає, населенню теж, а решта Росію сьогодні не хвилює. Сьогодні реальних важелів тиску на Київ з боку Москви немає: будь-яка спроба примусити нас до подачі води означає їхні поступки в інших питаннях, включаючи Мінські домовленості, що для Кремля вкрай неприйнятно. Так чи інакше, росіяни будуть робити все, щоб від них ні в якому разі не походила ініціатива щодо забезпечення Криму дніпровською водою. Зауважте: окрім Наталії Поклонської, про «гуманітарну катастрофу» на півострові ніхто з російських політиків не заїкається. З тієї ж причини я скептично ставлюся до перспективи атаки Росії на Херсонську область заради запуску Північно-Кримського каналу.


Олег Жданов

Олег Жданов вказує на те, що, по-перше, російських сил на півострові явно недостатньо для прориву української оборони на материку, а по-друге, Росія перебуває не в тій політичній ситуації, щоб ініціювати відкриту повномасштабну агресію. Раніше про такий можливий сценарій говорили західні експерти, однак у Збройних силах України визнали загрозу неактуальною.

(Текст підготував Владислав Ленцев)

  • Олена Ремовська

    Ведуча програм Радіо Крим.Реалії з 2018 року. До цього – кореспондент, редактор і ведуча на Радіо Свобода. Зокрема, брала участь у запуску проекту Радіо Донбасс.Реалії. Автор книги «Говорить Радіо Свобода: iсторія української редакції» (2014). Закінчила Інститут журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

    RemovskaO@rferl.org

    “>

    Підписатись

Джерело

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *