Синергія виконавця і слухача…

Збірник наукових ро…

Я не чакаў такога…

Сёння нашым суразм…

Я не очікував такого…

Сьогодні нашим спі…

Важливо вчитися у класиків…

Сьогодні нашою спі…

Я не маю рецепту…

Сьогодні нашою спі…

Кернесюґенд

м. Харків, вул. Д…

В Ірпені утворено…

Нещодавно в Ірпені …

«
»

Папа: Володіння благами – обов’язок управляти ними для добра всіх

Папа: Володіння благами – обов’язок управляти ними для добра всіх
Чеснота надії та принцип загального призначення благ був темою чергових роздумів Папи Франциска про наслідки пандемії, під час яких він вказав на різницю між homo sapiens та homo œconomicus.

о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ – Ватикан

Із констатації того факту, що перед обличчям пандемії та її наслідків багатьом загрожує втрата надії та зі запрошення в цей період «непевності та тривоги» прийняти «дар надії, що приходить від Христа», Папа Франциск розпочав четверту катехизу на тему відповідей на виклики, що постали перед світом, яким він присвятив середові зустрічі з вірними, які й надалі відбуваються у віртуальному форматі.

Хвора економіка

 «Пандемія унаочнила та посилила соціальні проблеми, насамперед, нерівність», – ствердив Святіший Отець, вказуючи на те, що в той час, як деякі можуть працювати вдома, для багатьох інших це неможливо, коли деякі діти й надалі мають змогу отримувати шкільну освіту, для безлічі інших така можливість різко перервалася. Й коли деякі країни емітують валюту, щоб ставити чоло кризі, для інших це означало би «заставити майбутнє».

«Ці симптоми нерівності вказують на соціальну недугу; це вірус, який походить із хворої економіки. І мусимо це з простотою визнати: економіка хвора, вона захворіла. Це плід несправедливого економічного зростання, – в цьому полягає недуга, – що не зважає на фундаментальні людські цінності», – вів далі Папа, звернувши увагу на те, що в сучасному світі невелика кількість багачів має у власності більше, ніж вся решта людства. Й це «несправедливість, яка волає до неба». Водночас, ця економічна модель «байдуже ставиться до шкоди, завданої спільному домові», й ми наблизилися до «серйозних і незворотних наслідків». Спільним коренем цих лих є «гріх бажання володіти й панувати над братами й сестрами, над природою та Самим Богом». Однак, «не таким є задум створення».

Розпізнати Божий дар

Тож цитуючи Катехизм Католицької Церкви, Святіший Отець нагадав, що Бог на початку ввірив землю та її ресурси спільному управлінню людей, аби вони про неї дбали. Бог доручив «панувати над землею в Його ім’я», обробляючи та оберігаючи її як сад, призначений для всіх. І це не слід сприймати як карт-бланш «аби чинити з землю все, що заманеться», забуваючи про «стосунки відповідальної взаємності», що існує між нами та природою.

Як навчає катехизм, земля була нам дана Богом «для всього людського роду». Тож нашим обов’язком є «дбати про те, щоби її плоди досягали всіх, а не лише деяких». Це є «ключовий елемент наших взаємин із земними благами». Бо «володіння якимось благом вчиняє володільця управителем провидіння, щоби причинятися до того, аби воно приносило плоди, й розподіляти плоди з іншими». І для забезпечення цього, політична влада «має право та обов’язок» регулювати законне застосування права власності в перспективі спільного блага.

Знайти новий підхід

«Власність і гроші – це засоби, які можуть послужити розвиткові. Однак, ми з легкістю перетворюємо їх у цілі, індивідуальні чи колективні. Й коли це трапляється, атакуються суттєві людські цінності. Тоді homo sapiens вироджується та перетворюється у своєрідного homo œconomicus в низькоякісному значенні – індивідуаліста, користолюбця та домінатора», – зазначив Папа, додаючи, що в цьому випадку забуваємо про те, що бувши створеними на Божі образ і подобу, «ми є соціальними, креативними та солідарними істотами», що мають «безмежну здатність любити».

І коли «жага володіння та панування» виключає мільйони людей від доступу до першочергових благ, а залежність від матеріального поступу загрожує спільному домові, «ми не можемо просто стояти і спостерігати». Слід, натомість, із поглядом, зосередженим на Христі, з упевненістю в тому, що «Його любов діє через спільноту Його учнів», ми повинні діяти разом «в надії породити щось іншого та кращого».

За прикладом первісної Церкви

«Християнська надія, вкорінена в Бозі – це наш якір. Вона підтримує бажання до взаємного розподілу, зміцнюючи нашу місію як учнів Христа, Який все розділив із нами», – наголосив Святіший Отець, звертаючи увагу на те, що це добре збагнули перші християнські громади, «що як і ми, переживали важкі часи», але усвідомлювали, що творять одне тіло й віддавали все у спільність.

«Коли би то християнські спільноти двадцять першого століття зуміли відновити цю дійсність, дбання про створіння, соціальну справедливість, всі разом даючи в цей спосіб свідчення Господньому Воскресінню. Якщо піклуватимемося дарами, даними нам Творцем, якщо віддамо у спільність все, що маємо, аби нікому нічого не бракувало, то зможемо дійсно надихнути надію для відродження здоровішого та справедливішого світу», – підсумував Папа, вказавши особливим чином на страждання дітей, які голодують або не мають доступу до освіти, як на спонуку осмислити наше завдання вийти з цієї кризи кращими.

Твій внесок у велику місію: підтримай нас в несенні слова Папи до кожної домівки

Джерело

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *