Важливо вчитися у класиків…

Сьогодні нашою спі…

Я не маю рецепту…

Сьогодні нашою спі…

Кернесюґенд

м. Харків, вул. Д…

В Ірпені утворено…

Нещодавно в Ірпені …

РЕАЛІЇ, ЯКИХ НЕ ХОЧЕМО…

Творився часопис пі…

Хто вони, кобзарі ХХІ…

Запрошуємо ознайоми…

Дуже часто читач дивує…

Сьогодні ми погово…

Пішов з життя багаторічний…

З сумом повідомляєм…

«
»

Фотовиставка у Військово-історичному музеї до річниці Іловайської трагедії

29 серпня, українці відзначають День пам’яті загиблих захисників України. В цей день вшановують пам’ять полеглих захисників, які віддали своє життя в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України. Цю дату було обрано, оскільки 29 серпня 2014 року – день, коли на Сході України загинула найбільша кількість українських військових. Цього ж дня шості роковини Іловайської трагедії.
Оминути Іловайську трагедію в історії України неможливо, як і забути усіх її учасників – живих та полеглих героїв. На сьогоднішній день вже є написані книги – хронічки перебігу подій Іловайської трагедіє, кіно стрічки та фото виставки мета яких одна – це пам’ять про героїв, які віддали найцінніше, що в них було – життя, за для того, щоб відстояти незалежність нашої країни.
У Військово-історичному музеї 59 Будинку офіцерів представлено виставку «Іловайськ-2014». На ній близько 60 фотосвітлин, які зробили чотири фронтові кореспонденти Олександр Глядєлов, Микола Дондюк, Максим Левін і Маркіян Лисейко. Саме вони задокументували трагедію Іловайська.
У виставковому залі зібрались безпосередні учасники Іловайської трагедії, які зі сльозами на очах згадували своїх побратимів, яким не вдалось повернутись додому живими. Розповідали, як підступно розстрілювали та добивали наших хлопців російські вбивці.
За офіційними даними, під час Іловайської операції і подальшого розстрілу в так званому «зеленому коридорі» 366 українських воїнів загинуло, 429 – отримали поранення різного ступеню тяжкості, 128 потрапили в полон, 158 вважаються зниклими безвісти.
Поки ми пам’ятаємо про наших захисників, які віддали найцінніше – своє життя, вони живуть в наших серцях, а пам’ятати ми повинні – вічно!!!

Джерело

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *