Важливо вчитися у класиків…

Сьогодні нашою спі…

Я не маю рецепту…

Сьогодні нашою спі…

Кернесюґенд

м. Харків, вул. Д…

В Ірпені утворено…

Нещодавно в Ірпені …

РЕАЛІЇ, ЯКИХ НЕ ХОЧЕМО…

Творився часопис пі…

Хто вони, кобзарі ХХІ…

Запрошуємо ознайоми…

Дуже часто читач дивує…

Сьогодні ми погово…

Пішов з життя багаторічний…

З сумом повідомляєм…

«
»

Росія повторює в Білорусі український сценарій гібридної агресії

Публікуємо інформаційно-аналітичний огляд, який вийшов на сайті часопису “Український Тиждень” 25 серпня 2020. Огляд підготував редактор білоруської версії сайту міжнародної волонтерської спільноти InformNapalm Денис Івашин.

Редакція InformNapalm додала до публікації тематичні посилання на OSINT-дослідження та зображення, які органічно доповнюють цей матеріал.

Події в Білорусі, що відбуваються протягом останніх місяців, починають чітко нагадувати пряме російське втручання у внутрішні справи України на рубежі 2004-2005 і 2013-2014 рр. Виникає стійке відчуття того, що в Білорусі Російська Федерація застосовує український сценарій гібридної агресії, але модифікований з урахуванням білоруських особливостей.

Остання електоральна кампанія в Білорусі, основною метою якої було чергове «елегантне» переобрання диктатора Лукашенка, запустила процеси, які загрожують стерти білоруську державу з політичної карти світу. Необхідну підготовку для цього ще два роки тому активізувала легальна резидентура російських спецслужб, організована на базі підрозділів МЗС РФ в Білорусі.

Резидентура

Очільник дипломатичної місії РФ у Білорусі Михайло Бабич, біографія якого тісно пов’язана з КДБ та ФСБ, мав значні можливості сприяти проведенню в Білорусі активних заходів по лінії російської зовнішньої розвідки починаючи з 2018 року. Це розвідувально-агентурна діяльність, вербування представників військово-політичного керівництва держави, регіональної номенклатури, бізнес-кіл, а також впливових фігур громадянського суспільства Білорусі.

Як член Ради безпеки РФ, Михайло Бабич брав участь у запуску спецоперації окупації Криму. Саме ця обставина стала ключовою у рішенні Києва відмовити в узгодженні його кандидатури на посаду посла РФ в Україні. Позиція ж Мінська по відношенню до цього «посла війни» навпаки виявилася більш погоджувальною.

Джерело

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *