Синергія виконавця і слухача…

Збірник наукових ро…

Я не чакаў такога…

Сёння нашым суразм…

Я не очікував такого…

Сьогодні нашим спі…

Важливо вчитися у класиків…

Сьогодні нашою спі…

Я не маю рецепту…

Сьогодні нашою спі…

Кернесюґенд

м. Харків, вул. Д…

В Ірпені утворено…

Нещодавно в Ірпені …

«
»

Діаспора Іллінойсу відзначила роковини битви під Бродами

                                                               “Минуть десятиліття, і ми воскреснемо в народній пам’яті…

                                                               Нас тут так багато лягло, а ще немало ляже  кістьми, що цей шматок                                                              землі української і ці дні, затягнуті димом і нашими воплями, лишаться                                                            в віках, як українські ще одні Термопіли…”.

                                                               Іван Багряний, “Огненне коло. Повість про трагедію під Бродами” 

Цього року виповнюється 75 років з дня закінчення Другої світової війни.  Двічі територією України проходили жорстокі бої: основні сили радянського Західного фронту були розгромлені в Білостоцько-Мінській битві 22-29 червня 1941 року, а у Битві за Дніпро (серпень-грудень 1943-го) радянські війська  розбили німців, звільнивши Лівобережну Україну і Кримський півострів. В той час, коли в Червоній Армії воювало і загинуло багато українців (дані вказують на те, що близько 6 млн. солдатів були за національністю українцями), також діяли окремі військові формування українців – Українське Визвольне Військо, Дружини Українських Націоналістів (Соловейко і Ролянд), Поліська Січ і  УПА. 

Навесні 1943 року німці почали формування дивізії Галичина. До цього часу Галичина мала жорстокий досвід радянської окупації 19391941 років: тисячі людей були відправлені до сибірських таборів, багато замордовано у тюрмах. І перше, що німці зробили, – відкрили тюрми Львова, щоб показати вбитих більшовиками в’язнів. Це справило гнітюче враження. Масові депортації, репресії, які відбувалися протягом кількох років, поки на Західній  Україні була радянська влада, теж не додали симпатій до комуністів.

Бойове хрещення дивізії Галичина відбувалося в липні 1944 року недалеко від міста Броди, де Червона армія перемогла німецьку оборону, а дивізійники мали рятувати ситуацію і стримати радянські війська в наступі на Львів. Дивізія діяла у складі 4-ї танкової армії, групи армій Північна Україна. Протистояв їм Перший український фронт. З військової точки зору, дивізія себе показала дуже добре. Але на той момент Радянський Союз набрав повну потугу, перехопив ініціативу, і німцям мало що вдавалося зробити, щоб зупинити цей процес. Бо, за великим рахунком, війна з Радянським Союзом для Німеччини була великою авантюрою.

Після битви під Бродами залишилось 3 тисячі дивізійників, близько