Нам варта чытаць творы…

Сёння мы пагаворым…

Нам слід читати твори…

Сьогодні нашою спі…

Синергія виконавця і слухача…

Збірник наукових ро…

Я не чакаў такога…

Сёння нашым суразм…

Я не очікував такого…

Сьогодні нашим спі…

Важливо вчитися у класиків…

Сьогодні нашою спі…

Я не маю рецепту…

Сьогодні нашою спі…

Кернесюґенд

м. Харків, вул. Д…

«
»

Пробачити не можна покарати: громадські активісти ‒ про заяву Зеленського щодо винних у здачі Криму

Президент України Володимир Зеленський, говорячи про російську анексію Криму, наголосив, що півострів «не можна було віддавати». Він упевнений, що в цьому брали участь багато людей, які мають за це «відповідати».

На думку Володимира Зеленського, ті, хто допустив легку здачу Кримського півострова під час російської окупації, мають відповідати.

«Віддавати Крим не можна було. Це велика проблема. Але сьогодні ми вже не можемо говорити й кусати лікті з приводу того, як це сталося. Я впевнений, що за це коли-небудь усі будуть відповідати. Багато хто в цьому брав участь», ‒ підкреслив Зеленський.


Президент України Володимир Зеленський

Кримськотатарський активіст Наріман Джелял висловив Крим.Реалії думку, що покарання винних в анексії Криму ‒ це не просто данина справедливості й закону, а й превентивний захід для того, щоб подібне не сталося знову.

Українська влада зобов’язана довести провину винних і притягнути їх до відповідальності
Наріман Джелял

«Я впевнений, що в українській і кримській владі є конкретні особи, відповідальні за окупацію Криму. Багато з них ‒ явні колаборанти, їхні прізвища відомі. Є й ті, хто сприяв і сприяє цьому, але український закон дозволяє їм наразі уникнути покарання. Звичайно, українська влада зобов’язана довести провину винних і притягнути їх до відповідальності. Якщо цього не зробити, то повторення подібного до окупації та анексії Криму відбудеться неодмінно», ‒ поділився своєю точкою зору щодо цієї ситуації з Крим.Реалії громадський активіст.


Наріман Джелял

Подібну думку в коментарі Крим.Реалії висловив також кримський журналіст і громадський активіст Рагім Гумбатов, який вважає, що керівники, відповідальні за статутом і законодавством за територіальну цілісність держави, нічого не зробили для збереження контролю над Кримом у 2014 році.

Думаю, здача Криму відбулася не тільки у 14-му році ‒ вона почала відбуватися дещо раніше
Рагім Гумбатов

«Думаю, здача Криму відбулася не тільки у 14-му році ‒ вона почала відбуватися дещо раніше. І тут тягар відповідальності лежить на всіх керівниках України. Я не військовий фахівець ‒ не можу оцінювати ступінь готовності українських збройних сил протистояти вторгненню іноземних військ на півострів. Проте вважаю, якби українські сили чинили спротив, зараз ситуація була б іншою… Винні у здачі іншій державі частини території країни, яку за статутом і законодавством зобов’язані були захищати, мають суворо відповісти. Чи буде виявлене коло осіб, які брали участь у зраді батьківщини, через боягузтво або з інших міркувань, питання, звичайно, цікаве. В інтересах держави ‒ щоб вони були встановлені та отримали покарання, щоб у майбутньому таке не повторювалося», ‒ розповів Крим.Реалії журналіст.

На думку кримськотатарського активіста Едема Дудакова, Росія задовго до 2014 року готувала ґрунт для анексії Криму.

Партія регіонів акумулювала всі проросійські сили, у Криму їй вдалося відтіснити проукраїнські сили. У першу чергу ‒ Курултай, Меджліс
Едем Дудаков

«По-перше, Україна тоді не мала реальних сил чинити спротив. Але могла продемонструвати свою рішучість, вивівши війська на площу і взявши під контроль будівлі Радміну та Верховної Ради АРК 26 лютого 2014 року. Це була межова точка, далі вже було складніше. По-друге, українська влада в Криму завжди була безтурботною, що дозволяло Росії вести агентурну роботу, практично не приховуючи цього. Активно відбувався підкуп і вербування українських силовиків, відкрито фінансувалися проросійські сили. По-третє, ставка Росії на Партію регіонів була сильним політичним ходом. В якийсь момент, я думаю, Януковичу та його найближчому оточенню допомогли повірити, що вони можуть стати партією, типу «Единой России» ‒ з абсолютною владою… Партія регіонів акумулювала всі проросійські сили, у Криму їй вдалося відтіснити проукраїнські сили. У першу чергу ‒ Курултай, Меджліс», ‒ висловив Крим.Реалії свою думку активіст.


Едем Дудаков

При цьому Едем Дудаков вважає, що винних тепер шукати пізно.

Як виявилося, крім кримських татар в України в Криму практично не було прихильників
Едем Дудаков

«Але насправді аналітики в Кремлі розуміли, що подібне захоплення влади Партією регіонів на загальноукраїнському рівні може дестабілізувати ситуацію, і тоді спробували захопити весь південний схід України. При захопленні влади Партією регіонів, якщо Януковичу вдасться утримати владу і знищити конкурентів ‒ долучити Україну до сфери своїх інтересів (білоруський варіант). За підсумком 2014 року на сто відсотків вдався лише кримський сценарій ФСБ. Як виявилося, окрім кримських татар в України в Криму практично не було прихильників. Ні у блоку Тимошенко з кримським представництвом в особі Сенченка, ні у Куніцина. Всі розраховували на Меджліс. А українська влада 20 років боролася саме з кримськотатарським Меджлісом. Результати пожинають зараз. Так що пізно шукати крайніх», ‒ зазначив активіст.

Кримськотатарський громадський активіст Нурі Бейтулаєв впевнений, що влада України зробила помилку, коли не довіряла кримськотатарському національному рухові.

Керівництво Криму, у гіршому випадку, «не помічало» зростання проросійських настроїв на всій території Кримського півострова, особливо в Севастополі
Нурі Бейтулаєв

«Зеленський помиляється: винних (з точки зору держави України) у тому, що півострів відійшов до Росії, не багато, а дуже багато. Серед них ‒ ті, хто правив Україною та Кримом практично всі роки її незалежності. Саме тоді почалася активна популяризація Росії в Криму, підготовка його населення до «повернення в рідну гавань». . Їхня провина і в тому, що кримськотатарський народ і його національний рух вони розглядали не як тих, хто, не в образу переважній частині решти населення півострова, більше за всіх зацікавлений в дійсному розвитку своєї Батьківщини, а як тих, кого потрібно боятися, і кому (можна ‒ КР) довіряти тільки з великою обережністю. Не розглядаючи моральний бік подій, що відбулися у 2014 році, всі мають визнати, що керівництво Росії, з точки зору тактики та стратегії, вирішило завдання з «повернення Криму до Росії» на п’ять з плюсом», ‒ сказав Крим.Реалії Бейтулаєв.

Він зазначив, що дії влади України щодо кримського питання не мають чіткої конкретики.

Постійне скандування, що Крим ‒ це Україна, все сильніше стає схожим на нагадування народу, що халва солодка
Нурі Бейтулаєв

«Постійне скандування, що Крим ‒ це Україна, все сильніше стає схожим на нагадування народу, що халва солодка. За минулі шість років держава Україна в особі Верховної Ради жодним своїм правовим актом (законом, постановою, маніфестом) так і не оголосила своїм громадянам і світовій спільноті, що вона має намір повернути Кримський півострів до складу своєї території, і що вона докладатиме до цього всіх можливих і законних зусиль. За минулі шість років держава Україна в особі Верховної Ради ніяким своїм правовим актом так і не заявила своїм громадянам і світовій спільноті, які зміни відбудуться на Кримському півострові, коли на його територію внесуть жовто-блакитний стяг: що буде з людьми, які населяють Крим сьогодні, що буде з їхніми будинками, земельними ділянками, автомобілями, пенсіями, зарплатами, роботою, стажем, бізнесом, дипломами, свідоцтвами, дозволами; кому з них потрібно вже зараз готувати притулок на російському материку (в сусідній Росії ‒ КР), кому місити тісто на святкові пампушки, а кому ‒ запасатися вилами, сокирами та іншою зброєю. Висловлювання ж президентів і деяких політиків України, що Крим буде повернений Україні, все частіше сприймається як їхня особиста думка, яка мало схожа з їхніми справами. І Зеленський ‒ один з яскравих їх представників», ‒ сказав громадський активіст.

Українська правозахисниця Галина Койнаш у коментарі Крим.Реалії висловила думку, що спротив анексії міг спричинити «страшне кровопролиття».

Простіше, непевно, погрожувати невизначеною відповідальністю за минуле, аніж пропонувати конкретні дії цього ж року щодо деокупації Криму
Галина Койнаш

«Простіше, непевно, погрожувати невизначеною відповідальністю за минуле, аніж пропонувати конкретні дії цього ж року щодо деокупації Криму. За участь в анексії, звісно, має бути відповідальність. Але що саме розуміє президент під відповідальністю в цьому контексті? Кого конкретно він би звинувачував? Не знаю, і навіть сподіваюся, це тільки слова. Я не військовий експерт, звичайно, але пам’ятаю ті важкі місяці, пам’ятаю потім Іловайськ, і підозрюю, що за будь-якої спроби в лютому-березні 2014 року «не віддати Крим», дійшло б до страшного кровопролиття, а закінчилося б тим же. ВСУ були в жалюгідному стані, а росіяни дуже добре підготовлені. Не думаю, що Путін став би відступати, без рішучих дій західних держав, а ті не поспішали йти далі висловлення глибокої стурбованості», ‒ сказала Койнаш.

Олександр Турчинов, який у 2014 році виконував обов’язки президента України, вважає, що запровадження тоді військового положення не вплинуло б на дії Росії щодо Криму.

Анексія Криму Росією

У лютому 2014 року в Криму з’являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об’єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.

16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся невизнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.

Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.

  • Павло Кривошеєв

    Кримчанин, журналіст (ім'я та прізвище автора змінені з міркувань безпеки). Співпрацює з Крим.Реалії з 2016 року. Пише про проблеми районів степового Криму, зокрема, про екологічну ситуацію, водопостачання, соціальні проблеми, економіку та порушення прав людини в регіоні.

    “>

    Підписатись

Джерело

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *