Я не чакаў такога…

Сёння нашым суразм…

Я не очікував такого…

Сьогодні нашим спі…

Важливо вчитися у класиків…

Сьогодні нашою спі…

Я не маю рецепту…

Сьогодні нашою спі…

Кернесюґенд

м. Харків, вул. Д…

В Ірпені утворено…

Нещодавно в Ірпені …

РЕАЛІЇ, ЯКИХ НЕ ХОЧЕМО…

Творився часопис пі…

Хто вони, кобзарі ХХІ…

Запрошуємо ознайоми…

Дуже часто читач дивує…

Сьогодні ми погово…

«
»

«Захистити культурну спадщину України»: боротьба за «скіфське золото» в Амстердамі

У Нідерландах тривають суди у справі про «скіфське золото». Судді Апеляційного суду Амстердама 2 вересня стало зле під час засідання, і через це оголосили вимушену перерву. В цей день розглядалося клопотання України про відвід одному із суддів через можливі зв’язки з Росією.

Виставка «Крим: золото і таємниці Чорного моря», в якій налічувалося понад 500 музейних предметів, відкрилася в археологічному музеї Алларда Пірсона в Амстердамі 7 лютого 2014 року. Однак через анексію Криму Росією експонати так і не повернули в кримські музеї, й ті подали колективний позов. Українська влада оголосила, що артефакти належать не музеям, а державі Україна. Музей у Нідерландах вирішив не передавати експонати до остаточного рішення компетентного судді або угоди між сторонами ‒ ні того, ні іншого немає досі. Про те, що відбувається в цьому процесі та чия перемога найімовірніша, йшлося в ефірі Радіо Крим.Реалії.



Кандидатка історичних наук, начальниця Інкерманського загону Севастопольської археологічної експедиції Евеліна Кравченко розповіла Крим.Реалії, у чому саме цінність «скіфського золота» і чому Україна наполягає на своїх правах на нього.

Из музеев полуострова туда взяли самые лучшие экспонаты – не только золото и изделия из драгоценных металлов, но и другие редчайшие произведения искусства
Эвелина Кравченко

‒ В Амстердамі є лише частина колекції, яка була вивезена на виставку до анексії Криму. Експонати, що зберігалися в київських музеях, вже повернулися в Україну. Там були скіфські артефакти і з материкової частини країни, і з півострова, щоб показати цілісність культури цієї історичної спільності, яка формувалася на нашій території у VI-IV століттях до нашої ери. У II столітті до нашої ери в Криму була створена перша держава ‒ Кримська Скіфія, матеріальна культура якої й була представлена на виставці. З музеїв півострова туди взяли найкращі експонати ‒ не тільки золото і вироби з дорогоцінних металів, а й інші рідкісні твори мистецтва в єдиному екземплярі. Ці предмети накопичувалися у кримських музеях приблизно з 1991 року, вже за часів незалежної України.


Колекція, яку представляли в Амстердамі

У грудні 2016 року Окружний суд Амстердама вже ухвалив рішення про те, що експонати кримських музеїв мають бути повернуті в Україну ‒ на підставі конвенції ЮНЕСКО, яка передбачає повернення художніх цінностей суверенній державі, яка їх надавала для тимчасової експозиції. Вже 28 березня 2017 року Апеляційний суд Амстердама отримав від представників кримських музеїв апеляцію, але у липні 2019 року ухвалення остаточного рішення було відкладене. У листопаді суд у Гаазі відхилив клопотання української сторони про відведення одного із суддів, однак та подала його повторно. На думку Евеліни Кравченко, найближчим часом не варто очікувати остаточного завершення судового процесу в Амстердамі.

‒ Він має політичне підґрунтя, тому Голландія, судячи з усього, буде максимально відтягувати процес ухвалення рішення. З одного боку, вони не хочуть брати на себе відповідальність і передавати колекцію Росії, тому що таким чином порушать всі міжнародні конвенції, але з іншого боку, не поспішають відчужувати цінності у кримських музеїв і псувати відносини з Росією.

Голова експертної ради з міжнародно-правових питань при російському уряді Криму Олександр Молохов вказує на те, що позитивний результат процесу на користь України не такий очевидний.

Те, що зараз відбувається в апеляційному процесі, на мій погляд, свідчить про невпевненість української сторони
Олександр Молохов

‒ Це унікальний процес, і дуже важко підібрати для нього якісь аналоги. Я частково згодний з точкою зору, що голландцям хотілося б ухвалити якесь соломонове рішення за принципом «ні нашим, ні вашим». А , з огляду на дві спроби відвести одного й того ж суддю. Адже було ухвалене не тільки рішення першої інстанції на користь України, а й проміжне рішення, яке багато в чому перекреслює попереднє ‒ в тій частині, що говорить саме про застосування норм міжнародного права, пов’язаного із застосуванням культурних цінностей. Апеляційний суд відмовився політизувати цей процес, обговорюючи питання державно-правової приналежності Криму, і слідом за представниками кримських музеїв переводить усе в цивільну, музейну площину.

Олександр Молохов вважає, що Апеляційний суд тепер охочіше слухає їхні доводи і цілком може скасувати рішення першої інстанції.

‒ На мій погляд, повернення колекції Україні суперечить принципам міжмузейного обміну, збереження археологічних знахідок у нерозривному зв’язку з тією місцевістю, звідки вони походять, а також порушує право народу Криму на доступ до своєї культурної спадщини. Словом, результат цього процесу поки незрозумілий, але у мене є стриманий оптимізм.

Заступниця міністра культури та інформаційної політики України Світлана Фоменко пояснює, чому українська сторона наполягає на відводі судді та як планує посилити свою позицію.

Очевидно, что если судья ангажирован Россией, то на справедливое и объективное рассмотрение дела надеяться невозможно
Светлана Фоменко

‒ Очевидно, якщо суддя заангажований Росією, то на справедливий та об’єктивний розгляд справи сподіватися неможливо. Тому наше Міністерство юстиції, яке веде цей процес, не втрачає надії довести, що цей суддя не може об’єктивно оцінювати права України та псевдоукраїнських кримських музеїв на культурні цінності у цій справі. До того ж ми внесли зміни в закон України «Про культуру», які дозволяють призначати директорів музейних установ на окупованій території, і це посилює нашу позицію в Амстердамі. У підсумку всі кримські установи вже отримали нових українських керівників. Вони, безумовно, не можуть відповідати за майнові та господарські питання, але мають право представляти в судах свої музеї, проводити моніторинг, робити заяви та юридичні висновки щодо переміщення культурних цінностей.


Музей Алларда Пірсона, Амстердам

За оцінкою Світлани Фоменко, директори кримських музеїв, які залишилися на півострові й підкоряються російській владі, не можуть претендувати на якесь представництво цих установ, поготів у міжнародних судах.

У листопаді 2019 року, коли законопроєкт про призначення Києвом нових керівників кримських музеїв тільки розглядався, директор Центрального музею Тавриди Андрій Мальгін в ефірі Радіо Крим.Реалії назвав це «незрозумілою грою»:

«Засновниками музеїв виступали не державні органи України, а місцева влада. Грубо кажучи, вам для того,щоб призначити нових директорів, потрібно спочатку призначити нового міністра культури Криму. Це призведе до зміни конституції. На мій погляд, це дії неосвічені, це позбавлено юридичного сенсу. Про практичний сенс мені теж складно говорити ‒ я не зовсім розумію, що це дасть ініціаторам на практиці. Адже доведеться створювати фактично фіктивні установи і потім призначати фіктивних директорів, тому що в реальності ці установи існують незалежно від політичних відносин держав. У мене, умовно кажучи, лежить у столі українська преса, і нині дійсний Центральний музей Тавриди ‒ правонаступник музею, який діяв раніше в українських реаліях, у радянських реаліях і в реаліях Російської імперії».







БІЛЬШЕ ПО ТЕМІ:

Амстердамський суд і «скіфське золото» окупованого Криму. Що треба знати

Перша заступниця міністра закордонних справ України Еміне Джеппар підтримує зміну керівництва кримських музеїв і розкриває, в чому може полягати конфлікт інтересів одного із суддів.

Ми маємо зробити все, що від нас залежить, щоб захистити культурну спадщину України
Еміне Джеппар

‒ Ми маємо зробити все, що від нас залежить, щоб захистити культурну спадщину України. Музеї, що виступають іншою стороною судового процесу в Нідерландах ‒ фантомні, вони не існують як юридичні особи. Крим ‒ це Україна, і світ це вже підтвердив низкою резолюцій. Відповідно, тільки Україна може представляти будь-які інтереси музеїв, що перебувають в окупованому Криму. Зараз розгляд справи по суті припинений, Україна подала нове клопотання про відвід голови, судді Дуко Ораньє. Є факти, які дають нам підстави вбачати у нього конфлікт інтересів. Цей суддя раніше представляв інтереси російської компанії «Промнафтобуд» у справі проти компанії «ЮКОС» і працював у співпраці з адвокатами, які тепер захищають інтереси так званих кримських музеїв.

Еміне Джеппар припускає, що, незважаючи на затримки, рішення щодо відводу судді варто очікувати наприкінці жовтня ‒ хоча зазначає, що ніхто не може гарантувати саме такий термін розгляду клопотання. Щодо розгляду справи по суті, питання поки залишається відкритим.

«Скіфське золото»

Виставка «Крим: золото і таємниці Чорного моря», в якій налічувалося понад 500 експонатів з декількох музеїв Криму, проводилася в археологічному музеї Аллард Пірсона в Амстердамі з 7 лютого по 31 серпня 2014 року, однак через анексію Росією Криму не повернулася в ці музеї.

Колективний позов про повернення експонатів до музею Аллард Пірсона подали чотири кримські музеї. Українська влада заявила, що артефакти не є власністю музеїв, а належать державі Україна. Музей в Нідерландах вирішив не передавати експонати до рішення компетентного судді або угоди між сторонами.

Окружний суд Амстердама 14 грудня 2016 постановив повернути українській державі експонати виставки «Крим: золото і таємниці Чорного моря».

28 березня 2017 року Апеляційний суд Амстердама отримав від представників кримських музеїв апеляцію на рішення суду щодо «скіфського золота».

У Києві очікують, що експонати повернуться в Україну після завершення всіх розглядів. Українська влада заявляла, що ці експонати повернуть до Криму після деокупації півострова.

(Текст підготував Владислав Ленцев)

  • Сергій Мокрушин

    Народився в місті-герої Керчі. Отримав диплом Таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського за спеціальністю «журналістика». Починав роботу на ДТРК «Крим», останні 4 роки до окупації вів тему бюджетних закупівель і корупції в Кримському центрі журналістських розслідувань. Виїхав з Криму через рік після окупації. 

    “>

    Підписатись

Джерело

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *