Нам варта чытаць творы…

Сёння мы пагаворым…

Нам слід читати твори…

Сьогодні нашою спі…

Синергія виконавця і слухача…

Збірник наукових ро…

Я не чакаў такога…

Сёння нашым суразм…

Я не очікував такого…

Сьогодні нашим спі…

Важливо вчитися у класиків…

Сьогодні нашою спі…

Я не маю рецепту…

Сьогодні нашою спі…

Кернесюґенд

м. Харків, вул. Д…

«
»

«Це було культове місце Криму». Рожеве озеро Сасик-Сиваш ‒ під загрозою зникнення

Знамените кримське Рожеве озеро ‒ Сасик-Сиваш між Євпаторією та Саками ‒ опинилося під загрозою зникнення

Знамените кримське Рожеве озеро ‒ Сасик-Сиваш між Євпаторією і Саками ‒ опинилося під загрозою зникнення, стверджують місцеві жителі. Так, активіст Ігор Курсов на сторінці в Facebook «Євпаторія сьогодні» написав, що озеро «зникло, залишивши шар рожевої солі» і що «за весь час його багаторічного існування це сталося вперше».

На думку Ігоря Курсова, окрім рекордної посухи, в обмілінні озера Сасик-Сиваш варто звинувачувати також видобуток піску, який здійснюють прямо біля його берегів. За інформацією активіста, щодня звідси вивозять півтори тисячі тонн піску, причому вже декілька років поспіль ‒ що імовірно призводить до відтоку води з озера. Російська влада Криму цю ситуацію не коментує, хоча вносить Сасик-Сиваш до переліку природних пам’яток півострова. Про те, що відбувається на Рожевому озері, йшлося в ефірі Радіо Крим.Реалії.



Судячи з відкритих джерел, востаннє про можливість екологічної катастрофи на озері Сасик-Сиваш російські ЗМІ Криму писали ще влітку 2017 року. Так, у матеріалі на «РІА Новини Крим» член регіонального штабу Загальноросійського народного фронту, президент Кримської академії наук Віктор Тарасенко стверджував, що видобуток піску на дамбі, яка відділяє озеро від Чорного моря, відбувається з порушенням природоохоронного законодавства і може спричинити обміління водойми.

Майже три роки по тому, у лютому 2020 року Сакський фермер Володимир Ємельянов розповів кримським активістам організації «Зелений патруль», що околиці Сасик-Сиваша перетворилися на забруднену промзону.

«Ще у 1965 році вчені довели, що тут не можна чіпати прибережну зону, не можна її розробляти, бо інакше виникає загроза і природа бере своє. Якщо ви забрали частину піску, це місце займає вода ‒ і берегова риса від Сак до Євпаторії вже відступила на 10-12 метрів. Торік ‒ на 4 метри, у цьому році ‒ вже на 7 метрів. Природоохоронні органи Криму не звертають на це уваги і, навпаки, дають зелене світло цим кар’єрам, видають ліцензії на видобуток піску. Хоча в телевізорі крутять ролики про те, що дітки збирають сміття навколо озера ‒ все це справжнісінька показуха. Особливу увагу хочу звернути на те, що кар’єри розробляються на межах населеного пункту, на території Лісновської сільради. У цих земель сільськогосподарське призначення, але в порушення всіх норм тут організували кар’єри. Видобуток піску ‒ це краще, ніж наркотики».​






Photo Gallery:
Сасык-Сиваш: лечебные воды розового озера (фотогалерея)

Характерный розовый цвет водоема связан с жизнедеятельностью одноклеточных водорослей и других микроорганизмов.

Керівниця кримської організації «Зеленого патруля» Анастасія Фатеріна в тому ж матеріалі стверджувала, що в одного з підприємств, які видобувають пісок на озері Сасик-Сиваш, немає встановлених лімітів ‒ за її оцінкою, це суперечить російському законодавству і може спричинити екологічну катастрофу. Активісти повідомили, що звернулися до російського міністра екології та природних ресурсів Криму Геннадія Нараєва і в правоохоронні органи, але безрезультатно. Журналісти Крим.Реалії спробували зв’язатися з представниками «Зеленого патруля», однак на момент підготовки матеріалу їх коментарі отримати не вдалося ‒ так само як і відповіді від російського уряду Криму.


Навколо озера утворюються солончаки

Тим часом у суботу 22 серпня на озері Сасик-Сиваш пройшов показ від «Кримського тижню моди», про який написали багато російських ЗМІ ‒ проте в жодному матеріалі не згадувалося про загрозу обміління водойми. Коментуючи це, колишній головний фахівець відділу курортів і туризму Євпаторійської міськради Сергій Вікарчук висловив Крим.Реалії занепокоєння, що російська влада може навмисно знищувати Сасик-Сиваш.

З самого раннього дитинства для нас це було культове місце Криму
Сергій Вікарчук

‒ З самого раннього дитинства для нас це було культове місце Криму, і воно дійсно стало важливою туристичною атракцією. Мені дуже приємно, що там проводять різні заходи на кшталт модних показів ‒ це можливість привернути увагу до такого видатного місця, створеного самою природою. І дуже шкода, що, незважаючи на старання екологів, російська влада зовсім не дбає про Сасик-Сиваш. Мабуть, і для ЗМІ ця проблема ще не піднялася на потрібний рівень, тому потрібно більше говорити про неї. Видобуток піску однозначно необхідно припинити і закрити це питання. Можливо, влада навмисне допускає це, щоб згодом освоїти територію озера та продати або здати її в оренду. Такі перспективи лякають.

Втім, український фахівець геоінформаційних систем Світового центру даних з геоінформатики та сталого розвитку Сергій Гапон пропонує не робити поспішних висновків.

Якщо порівнювати знімки за різні роки, то помітно, що площа водного дзеркала озера зменшилася приблизно на 10-15%
Сергій Гапон

‒ На відміну від багатьох штучних водойм півострова, Сасик-Сиваш ще перебуває у відносній нормі. Дійсно, якщо порівнювати знімки за різні роки, то помітно, що площа водного дзеркала озера зменшилася приблизно на 10-15% ‒ і це набагато менше, ніж постраждали водосховища. Зазвичай поблизу Сасик-Сиваша щорічно випадає близько 400 міліметрів опадів, але цей рік маловодний, а річки в озеро не впадають. Воно також живиться деякими підземними джерелами, які, у свою чергу, теж залежать від дощів, і в результаті Сасик-Сиваш помітно недоотримав води. Щодо антропогенних впливів, вони теж можуть впливати на її рівень в озері, але щоб зробити вірогідний висновок, необхідно проводити дослідження. Дистанційно це важко.


Солоне озеро Сасик-Сиваш, травень 2020 року

Загалом, за оцінкою Сергія Гапона, якщо видобувати пісок на дамбі, яка відділяє Сасик-Сиваш від Чорного моря, при тому що рівень води в озері вищий, то вода неминуче почне витікати.

‒ Однак щоб сказати, наскільки виражене це явище, наскільки сильно воно впливає на рівень води в озері, потрібний глибший аналіз. Скажу тільки, що видобувати пісок у такому місці, м’яко кажучи, дуже дивно.






Photo Gallery:
Розовые горизонты. Путешествие на озеро Сасык-Сиваш (фотогалерея)

Кримський еколог Маргарита Литвиненко переконана, що господарська діяльність відіграє важливу роль в обмілінні Сасик-Сиваша, але відзначає і згубний вплив посухи.

Безконтрольний видобуток піску зараз ведеться в багатьох кар’єрах Криму
Маргарита Литвиненко

‒ Безконтрольний видобуток піску зараз ведеться в багатьох кар’єрах Криму. Звичайно ж, дефіцит води теж позначається: опадів немає, її позабирали зі свердловин, й озеру залишається тільки фільтрація морської води. Напевно, її зараз теж недостатньо якраз через видобуток піску. На жаль, навіть рясні дощі зараз не повернуть ситуацію до норми. Геологи кажуть, що в Криму вже порушений водний баланс: за останні роки через активну експлуатацію природних ресурсів змінилися кількість і навіть напрямок підземних річищ і джерел. Це не просто посуха ‒ на відновлення водного балансу може піти від декількох десятків до сотень років. А найближчим часом опадів все одно не очікується, як і подачі води Північно-Кримським каналом. Так що всі зусилля російської влади тут будуть безрезультатними ‒ їм залишається тільки говорити красиві слова.

Озеро Сасик-Сиваш відоме не лише своїми красотами ‒ тут видобувають рожеву сіль, яка солодша за звичайну кухонну та має аромат, схожий на фіалковий. Такі властивості їй надає дуналієлла солоноводна ‒ одноклітинна водорість. «Урожай» рожевої солі зазвичай збирають восени, а потім очищають і використовують для виробництва косметики, SPA-процедур, або в їжу.

(Текст підготував Владислав Ленцев)

  • Сергій Мокрушин

    Народився в місті-герої Керчі. Отримав диплом Таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського за спеціальністю «журналістика». Починав роботу на ДТРК «Крим», останні 4 роки до окупації вів тему бюджетних закупівель і корупції в Кримському центрі журналістських розслідувань. Виїхав з Криму через рік після окупації. 

    “>

    Підписатись

Джерело

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *