Синергія виконавця і слухача…

Збірник наукових ро…

Я не чакаў такога…

Сёння нашым суразм…

Я не очікував такого…

Сьогодні нашим спі…

Важливо вчитися у класиків…

Сьогодні нашою спі…

Я не маю рецепту…

Сьогодні нашою спі…

Кернесюґенд

м. Харків, вул. Д…

В Ірпені утворено…

Нещодавно в Ірпені …

«
»

«Стали ще однією зброєю Кремля»: навіщо артисти їздять до Криму, попри українські заборони

Російські артисти, попри статус Криму як підсанкційної тимчасово окупованої території, продовжують їздити з гастролями на півострів. Філіп Кіркоров, Ольга Бузова, Сергій Безруков та багато інших упродовж останніх шести років їздять до Криму, але потім через це не можуть потрапити на материкову Україну.

Цей список час від часу поповнюється закордонними зірками, які були популярними наприкінці минулого століття ‒ наприклад, Жерар Депардьє, Стівен Сіґал і Міккі Рурк. Сіґал нещодавно відвідав півострів і зробив фото з російським главою Криму Сергієм Аксеновим. Офіційний Київ регулярно нагадує, що відвідування півострова через закриті пункти пропуску призводить до різних наслідків, зокрема й тимчасової заборони на в’їзд в Україну упродовж декількох років. Про те, чому російські та інші артисти продовжують приїжджати до Криму, йшлося в ефірі Радіо Крим.Реалії.

В одному з останніх прецедентів, коли російському виконавцю заборонили в’їзд в Україну через відвідування Криму, фігурує співачка Наталя Чистякова-Іонова, відома під псевдонімом Глюкоза. На відео, яке опублікувала Держприкордонслужба України 7 серпня, прикордонник запитав у виконавиці, як вона «ставиться до окупації Криму Росією». У відповідь вона заявила: «Я взагалі ніяк не ставлюся, я поза політикою. Але для мене можливість бути в Україні набагато важливіша». Прикордонник перепитав: «Чи вважаєте ви Крим українським?» На це Глюкоза відповіла: «Крим український». Пізніше співачка написала у своєму Instagram, що насправді події розгорталися інакше і що в українському аеропорту навколо неї «розгорнули справжню спецоперацію»:

«Людина, яка мене допитувала, весь час допиту знову й знову ставила одне й те ж запитання «Чий Крим?». Я довгий час намагалася пояснити, що я артист, що не готова й не хочу коментувати політику, я поза політикою. Я просто їду до своїх друзів. Мене не відпускали, продовжували тиснути. На третій годині пресингу запитанням «Чий Крим?» я поставила зустрічне запитання: «Чого ви домагаєтеся? Щоб я сказала, що Крим український? Що взагалі відбувається? Ну відсилайте назад, до чого ці допити?». Але їм просто потрібне було одне. Щоб у моїй промові прозвучало це словосполучення, а далі все вже було зроблене та змонтоване так, як їм було зручно».

Прессекретар Держприкордонслужби України Андрій Демченко розповів Крим.Реалії, що російській співачці Глюкозі вже виписували заборону на в’їзд в Україну на три роки після незаконного, з точки зору Києва, перетину державного кордону на півострові.

Всі пункти пропуску на тимчасово окупований Крим, окрім трьох на адмінкордоні з Херсонською областю, були закриті за рішенням українського уряду
Андрій Демченко

– Відповідальність за ці порушення несуть й іноземці, і громадяни України. Всі пункти пропуску на тимчасово окупований Крим, окрім трьох на адмінкордоні з Херсонською областю, були закриті за рішенням українського уряду. Тобто до Криму можна потрапити лише через «Чонгар», «Каланчак» і «Чаплинку», а всі інші способи фактично незаконні. Для громадян України передбачена адміністративна відповідальність, а іноземцям, окрім цього, забороняється в’їзд на територію країни. Держприкордонслужба відстежує всіх, хто таким чином незаконно відвідує тимчасово окуповані території, включаючи окремі райони Донецької та Луганської областей. Список досить великий, у ньому приблизно чотири тисячі осіб. Щодо співачки Глюкози, щодо неї вже діяла заборона на в’їзд, термін якої вже закінчився, тому її притягли до відповідальності повторно.

За інформацією Андрія Демченка, нова заборона була застосована через те, що після першого порушення у 2014-му році виконавиця знову приїжджала в тимчасово окупований Крим у 2017 році.

Усі ці артисти мають розуміти, що вони порушили українське законодавство
Андрій Демченко

– Усі ці артисти мають розуміти, що вони порушили українське законодавство. Якщо буде доведений їхній незаконний візит або візити в тимчасово окупований Крим, то заборона на в’їзд в Україну в цілому обов’язково буде. Вона може бути ухваленою як Держприкордонслужбою, так й іншими правоохоронними органами.

Російський політтехнолог, ексаналітик російської партії «Единая Россия» Леонід Власюк вважає, що багатьом представникам російського шоу-бізнесу все одно, де заробляти гроші, і тому вони з готовністю приймають запрошення виступити в Криму.

Артистам завжди хочеться ще слави і грошей, а російська влада може цим скористатися і поставити їх перед вибором
Леонід Власюк

– Артистам завжди хочеться ще слави і грошей, а російська влада може цим скористатися і поставити їх перед вибором: або мати громадянську позицію щодо Криму, або отримувати гроші та привілеї. У результаті багато хто обирає останнє і кажуть потім: мовляв, ми політикою не займаємося ‒ але політика весь час займається ними. А ось, наприклад, Юлія Чичеріна їздить до Криму не за гроші, а з ідеологічних мотивів. Це не тільки співаки, а й актори ‒ наприклад, Михайло Пореченков ‒ які намагаються підтримати російську позицію щодо захоплення Криму. Я знаю людей, які її не поділяють, але все одно при нагоді заробляють гроші. Треті, на зразок Андрія Макаревича, ніколи й ні за що не поїдуть до Криму, в усякому разі до деокупації. Я вважаю, що це чесно щодо України, щодо тих, хто там захищає свою батьківщину.


Афіша з інформацією про те, що співак Клів Джонс із США дасть концерт у Севастополі, 2018 рік

На думку Леоніда Власюка, Кремлю важливо довести самим кримчанам, що ті перебувають у Росії ‒ тому на півострів особливо активно запрошують російських артистів.

По суті, це продовження анексії, щоб жителі окупованої території прийняли, що вони стали частиною цієї імперії
Леонід Власюк

– Нав’язують такі думки: мовляв, Україна про вас забула, вимкнула вам воду, а ми для вас збудували міст, залізницю, організували постачання, плюс ще акторів і співаків привозимо. По суті, це продовження анексії, щоб жителі окупованої території прийняли, що вони стали частиною цієї імперії. Водночас громадянам Росії не особливо потрібний цей Крим, їм своїх проблем вистачає. Коли ж на півострів привозять особливо наближеного до Кремля закордонного діяча на зразок Стівена Сіґала, це у свою чергу спроба показати кримчанам, що все нібито не так однозначно, що світ не єдиний і що низка відомих акторів підтримують російську політику. Щоправда, зазвичай це зірки минулого, які втратили свою популярність на Заході, а в Росії та в Криму їх зустрічають по-королівськи ‒ їм приємно потішити своє марнославство. Так чи інакше, все це суто для внутрішнього споживача.

Російська ведуча та блогерка Олена Водонаєва в інтерв’ю українському журналісту Дмитру Гордону наприкінці серпня висловила думку, що українська влада справедливо не пускає у країну Глюкозу та інших виконавців після відвідин тимчасово окупованого Криму:

«Я сама настільки принципова людина, що, напевно, теж не пустила б. Якщо ви поїхали в Крим на путінський концерт ‒ ви ж означили свою позицію. Ви ж не інфузорія-туфелька, яка не розуміє, що робить. Мені теж великі гроші пропонують, але я ж жива людина й у мене є вибір: відмовитися від цього чи ні. Я погоджувалася на рекламу та співпрацю з урядом тільки декілька років тому, коли рекламувала парк «Заряддя» та один раз рекламувала метрополітен. Тобто це не стосувалося нічого страшного й того, де дійсно потрібно показати характер, або ж якусь принципову позицію зайняти. Як можна всидіти на двох стільцях? Як можна спочатку поїхати після анексії до Криму, дати там концерт, показувати, що все класно, «ми тепер тут можемо виступати», ‒ і водночас потім хотіти їхати в Україну на зйомки? Або те, або інше».

Український медіаексперт Олексій Ковжун вбачає у словах Олени Водонаєвої ознаки перших змін громадської думки в Росії.

Нинішня російська історія, я впевнений, закінчиться великими сльозами, і це передчуття починає проникати в широкі народні маси
Олексій Ковжун

– Відчуття катастрофи, яка у них відбувається, раптове усвідомлення того, що вони неправильно живуть і що рано чи пізно доведеться розплачуватися за Крим ‒ всі ці почуття, як бачите, доступні вже навіть цій ведучій із «Дому-2». Щоправда, вона не враховує, що розплачуватися доведеться кров’ю і життями майбутніх поколінь росіян ‒ адже вони занадто далеко зайшли. Навряд чи вийде розсістися в піджачках, підписати якісь папери й усе. Нинішня російська історія, я впевнений, закінчиться великими сльозами, і це передчуття починає проникати в широкі народні маси. За цим дуже цікаво спостерігати.

Водночас Олексій Ковжун переконаний, що в сучасній Росії артистів зробили одним із видів зброї в гібридній війні проти України.

Для політтехнологів, політичної волі у народу немає, а є тільки простаки, яких треба обдурити
Олексій Ковжун

– Для політтехнологів, політичної волі у народу немає, а є тільки простаки, яких треба обдурити: тут заспівати, тут пиріжки роздати, тут дітям кульки. Потім вони голосують, і на цьому ґрунтується уявна легітимність російських політиків. Вперше шоу-бізнес масштабно закликали підтримати владу ще у 1996 році, коли президент Борис Єльцин хотів переобратися з гаслом: «Голосуй, а то програєш». Коли в межах цього піару група «Агата Крісті» приїжджала до Уссурійська, тамтешні жителі були шоковані та, напевно, згадують про концерт досі. Зараз же російська влада намагається зіграти на забороні в’їжджати в Україну для артистів, які побували в Криму. Спочатку там оголошують приїзд якогось Філіпа Кіркорова, розвішують афіші, а потім скасовують. Звісно, невдоволення кримчан при цьому спрямоване на український уряд із його законами.

Олексій Ковжун припускає, що, окрім звичайних гонорарів, російським артистам, які погоджуються поїхати в тимчасово окупований Крим, обіцяють більше ефірів на федеральних телеканалах ‒ а заборона на в’їзд в Україну служить для них додатковим інформаційним приводом на батьківщині.

Анексія Криму Росією

У лютому 2014 року в Криму з’являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об’єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.

16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся невизнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.

Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.

(Текст підготував Владислав Ленцев)

  • Катерина Некреча

    В.о. керівника проєкту Радіо Крим.Реалії, теле- і радіоведуча, автор спеціальних проєктів.

    Закінчила Київський міжнародний університет, бакалавр журналістики. Не секрет, що головне в моїй професії – це практика, тобто робота в ЗМІ.

    Почала працювати в проєкті Крим.Реалії навесні 2015 року. До цього працювала журналістом на українському телебаченні («Шустер LIVE», «Говорить Україна»). У 2014 році наблизилася до Криму співпрацюючи з телеканалом-переселенцем з півострова «Чорноморська ТРК».

    Не уявляю себе поза професією. Своєю роботою без перебільшення – живу. Життя це – дуже захоплююче і бурхливе. У ньому багато викликів, багато стресу, багато досягнень. Схоже, що це ідеальне середовище мого існування:)

    Пишаюся, що є частиною такого важливого проєкту. Рада, що в дуже складний час можу працювати в медіа, де журналістські стандарти – не теорія, а досить успішна практика.

    Головний пріоритет для мене – аудиторія. Наші слухачі, читачі, глядачі мають право знати, що відбувається насправді.

    “>

    Підписатись

Джерело

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *