В Окремій бригаді морської піхоти провели панахиду за загиблими воїнами.

На війні, кажуть учасники АТО і ООС, майже не залишилося невіруючих. Потреба у духовному прихистку, який укріпить і підтримає у складну хвилину, допоможе пережити втрату і дасть надію на спасіння душі й тіла – жевріє в кожному, хто йде у бій або повертається додому. Саме тому допомога військового священництва і волонтерства неоцінена для тих, хто шукає Божої ласки і слова. У пункті постійної дислокації 35 окремої бригади морської піхоти Православна Церква України спільно з особовим складом та представниками патріотичних організацій провела панахиду за душами загиблих героїв.
Провести службу в розташування бригади прибули представники ПЦУ – єпископ одеський і балтський Павло та капелани одеської єпархії. Спільно з заступником командира вони пройшли до меморіалу пам'яті, що знаходиться на території частини, де поклали квіти і провели панахиду за душами загиблих героїв, що полягли за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність нашої держави в російсько-українській війні.
Серед особового складу бригади, як і у суспільстві – люди різного віросповідання, але переважна більшість християни, тож в найближчій перспективі поява в розташуванні бригади каплиці, куди вже незабаром зможе прийти кожен бажаючий, вважають дуже доречним, а головне – зручним для багатьох військовослужбовців.
На церемонію вшанування пам'яті загиблих воїнів прибули представники патріотичних та ветеранських організацій, інституту Національної пам'яті України. Кажуть – Україна і її військо століттями було позбавлено можливості мати єдину помісну церкву без протекторату Москви. Особливо гостро це питання встало під час російсько-української війни, коли наші воїни не знаходили в духовенства московського патріархату підтримки і розради, а навпаки чули про один народ, єдину віру і заклики до примирення з окупантом. У 2018 у цьому питанні відбулись кардинальні зміни – у нас з'явилася Православна церква України. Представники церкви-капелани були з нашими бійцями поруч, по всій лінії фронту.
Військові зізнаються – коли йдеш зі служби і стрічаєш по дорозі капличку, а в ній духовного наставника, що порадить і не осудить, а скерує на віру і сподівання, на душі і справді стає легше.

Джерело

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *