«Це санкціонований екоцид»: жителі Бельбекської долини проти будівництва водозабору на річці Коккозка

Жителі Бахчисарайського району, які живуть у селах Бельбекської долини, готові виходити на протести, якщо російська влада Криму та Севастополя почне будівництво водозабору на річці Коккозка. Місцеві активісти непокояться, що будь-які будівельні проєкти на річці позбавлять води відразу декілька сіл, розташованих уздовж її течії. При цьому севастопольські чиновники як і раніше наполягають, що перекидання води з Коккозки в Чорноріченське водосховище ‒ єдиний спосіб вирішення проблеми дефіциту води в Севастополі.​

Якщо влада нас не почує, ми маємо намір вживати заходів
Тетяна Крилова

«В усіх настрій бойовий. Якщо влада нас не почує, ми маємо намір вживати заходів. Як минулого разу, виходитимемо та оголошуватимемо про свою позицію, що будівництво водогону на річці ‒ це санкціонований екоцид, який загрожує неприємностями всій долині», ‒ розповіла кореспонденту Крим.Реалії Тетяна Крилова, творець та адміністратор пабліку «Бельбекская долина» у соціальній мережі «ВКонтакте», жителька селища Аромат.

У 2016 році Крилова вже брала участь у протестах жителів Бахчисарайського району проти намірів російської влади Севастополя збудувати на річці Коккозка буферне водосховище. Згідно з тим проєктом, водосховище мало стати свого роду резервним джерелом прісної води для Севастополя.

Однак протест жителів Бельбекської долини чотири роки тому дав свої плоди. Після проведення громадських слухань підконтрольний Кремлю глава Криму Сергій Аксенов оголосив, що виступить з ініціативою про вилучення проєкту буферного водосховища з Федеральної цільової програми розвитку Криму та Севастополя, схваленої російським урядом у 2014 році.

Напоїти Севастополь, забравши у сіл

Однак у 2020 році аномальна посуха на півострові змусила місцеву владу знову заговорити про Коккозку. За словами російського губернатора Севастополя Михайла Развожаєва, зараз розглядається варіант так званого «ковшового водозабору» паводкових вод річки з подальшим скиданням цього обсягу в водогін, звідки вода перекачуватиметься в Чорноріченське водосховище. За словами Развожаєва, такий спосіб «безпечний і практично не завдає шкоди навколишньому середовищу».

Він також додав, що отримав підтримку Сергія Аксенова та російських військових. Саме силами Міноборони Росії планується зводити водозабірні споруди на річці.

Усі ці проєкти завдають шкоди нашій зеленій долині
Варвара Васильєва

«Це вже не перший випадок, коли коштом нашої долини влада хоче напоїти інші регіони, ‒ згадує жителька села Голубинка Варвара Васильєва. ‒ З дитинства я пам’ятаю, як радянська влада будувала Щасливенське водосховище. І всі люди з місцевих сіл говорили, що з джерел, яких тут було досить багато, зникла вода. У ті роки влада хотіла подавати воду в Ялту. Зараз ‒ у Севастополь. І всі ці проєкти завдають шкоди нашій зеленій долині».

Поки жителі місцевих сіл висловлюються проти перекидання води з Коккозки, Михайло Развожаєв уже доповів про проєкт президенту Росії Володимиру Путіну. Той відповів, що доручить російському уряду його опрацювати. За попередніми оцінками, водогін коштуватиме 3,8 мільярда рублів.

Севастополю не вистачить?

На думку Варвари Васильєвої, селянам необхідно починати писати листи в адміністрацію президента Росії і на ім’я самого Путіна, щоб звернути його увагу на те, що відбувається.

Тим часом севастопольська влада наполягає, що забір води з Коккозки ‒ єдиний варіант, який може стабілізувати водопостачання Севастополя. При цьому чиновники зізналися, що належним чином оформленого проєкту в їхньому розпорядженні поки немає. Про це, зокрема, говорив російський віцегубернатор міста Володимир Базаров. На російському сайті державних закупівель зараз узагалі відсутня будь-яка інформація, що стосується будівництва на річці Коккозка.


Річка Коккозка, архівне фото

Разом із тим можливу реалізацію цього проєкту вже розкритикували фахівці. Як розповіла Крим.Реалії севастопольський еколог Маргарита Литвиненко, дебет паводкових вод Коккозки занадто малий, щоб хоч якось вплинути на ситуацію з водопостачанням Севастополя.

А ось для самої річки паводкові води вкрай важливі, впевнені місцеві жителі, з якими говорив кореспондент Крим.Реалії. Паводкові води ‒ це не зайвий обсяг води, кажуть вони. Однією з функцій цих вод є прочищення річкового дна, це перешкоджає замулюванню річки та формує ареал для життя червонокнижних представників місцевої фауни.







БІЛЬШЕ ПО ТЕМІ:

Як Росія шукає і не знаходить воду для Криму

Окрім того, паводок Коккозки поповнює течію річки Бельбек, яка, у свою чергу, бере участь у формуванні пляжів на Північній стороні Севастополя та знижує зсувну небезпеку на цих ділянках місцевості, розповідають місцеві жителі з посиланням на думку вчених.

«Це все помітно неозброєним оком. Якщо згадати, як виглядала Коккозка в багатоводний період і як вона виглядає зараз ‒ це колосальна різниця. Нинішній маловодний рік різко скоротив популяцію річкових крабів, які мешкають у річці. Якщо раніше краб зустрічався кожні 10 метрів, то тепер спробуй хоч одного знайди. Річище все в зелених водоростях», ‒ каже Тетяна Крилова.



Завантажити відеосюжет на комп'ютер:

20 тисяч людей без права на воду

За словами місцевих жителів, більшість сіл Бельбекської долини не мають централізованого водопостачання, а через специфічний рельєф пробити свердловину в цій місцевості також практично неможливо. У зв’язку з цим на території практично всіх домоволодінь у найближчих селах є колодязі.

Влада каже, що хоче напоїти Севастополь, але не говорить, що ж робити нам
Варвара Васильєва

«Я повністю залежу від колодязя. Водопостачання в будинку немає. Така ж ситуація у моїх сусідів. Ми консультувалися з ученими-геологами й нам відповіли, що якщо паводок Коккозки забиратимуть, то течія річки сповільниться, відповідно, вода не зможе проникати в карстові шари. Це призведе до того, що обсяг підземних вод знизиться, й у нас із криниць зникне вода. Це велика проблема: влада каже, що хоче напоїти Севастополь, але не говорить, що ж робити нам. Тим 20-ти тисячам людей із навколишніх сіл, які залишаться без води», ‒ каже Варвара Васильєва.

На її думку, жителі Бельбекської долини мають об’єднатися, щоб цілеспрямовано протидіяти загрозі знищення річки. Місцеві кажуть, що готові зокрема й до юридичного протистояння з владою, і обіцяють «завалити позовами» суди, якщо їхня позиція не буде почута. Це протистояння «навіть не про захист дерев і чагарників», кажуть вони, «це про право людей на воду, а це вже серйозно».

Водопостачання Криму

Україна забезпечувала до 85% потреб Криму в прісній воді через Північно-Кримський канал, що з’єднує головне русло Дніпра з півостровом. Після анексії Криму Росією в 2014 році, постачання води на півострів припинили.

Запаси води в Криму поповнюють із водосховищ природного стоку та підземних джерел. За заявами екологів, регулярне використання води з підземних джерел призвело до засолення ґрунту на півострові. Влада Криму регулярно закликає жителів півострова економити воду.

Джерело

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *