«Тиснуть усе непідконтрольне»: як російський муфтіят у Криму воює з незалежною громадою «Алушта»

Російська влада Криму через підконтрольне їй Духовне управління мусульман Криму (ДУМК) бореться з незалежними мусульманськими громадами, ‒ стверджують кримські правозахисники. Зокрема, голову алуштинської громади Ленура Халілова вже декілька місяців судять за звинуваченнями у причетності до забороненої в Росії організації «Хізб ут-Тахрір».

Окрім того, у травні цьогоріч виконувача обов’язків голови релігійної громади «Алушта» Руслана Емірвалієва Алуштинський міський суд оштрафував на 1000 рублів за пост у соціальній мережі «ВКонтакте», який звинувачення визнало екстремістським. Пізніше, у червні мировий суд Алушти оштрафував імама тієї ж громади Юсуфа Аширова на 5000 рублів за звинуваченням у «незаконній місіонерській діяльності». До цього, у лютому 2016 року один з активних членів громади «Алушта» Муслім Алієв був арештований і згодом засуджений до 19 років в’язниці у «ялтинській справі «Хізб ут-Тахрір». Про те, чим російській владі неугодні місцеві мусульмани, йшлося в ефірі Радіо Крим.Реалії.

Адвокат Ленура Халілова Рефат Юнус розповів Крим.Реалії, що його підзахисний наполягає на політичному характері переслідування.

Це політичні в'язні, яких переслідують за підтримку інших кримських татар з аналогічними звинуваченнями
Рефат Юнус

– Він безпосередньо пов’язує кримінальне переслідування зі своєю релігійною діяльністю. Там були проблемні питання, пов’язані і з ділянкою під мечеттю, і з самою мечеттю. Вони дуже довго судилися з місцевою адміністрацією з приводу приналежності землі, з приводу розташування мечеті. Ленуру Халілову закидають участь у забороненій у Росії організації «Хізб ут-Тахрір» і при цьому в матеріалах кримінальної справи немає жодного документа, який пов’язує його з релігійною громадою, яку він очолював. У нас позиція така: це політичні в’язні, яких переслідують за підтримку інших кримських татар з аналогічними звинуваченнями. Я говорю про тих, хто сповідує іслам і з якихось причин не угодний чинній владі ‒ щодо них обрали такий важіль впливу, як звинувачення у причетності до «терористичної організації».


Рефат Юнус

Варто зазначити, що міжнародний правозахисний центр «Меморіал» вважає всіх фігурантів кримських «справ «Хізб ут-Тахрір» політичними в’язнями.


Ленур Халілов, фігурант алуштинської «справи Хізб ут-Тахрір» на засіданні в Південному окружному військовому суді міста Ростов-на-Дону. Росія, 17 серпня 2020 року

Торік восени один із фігурантів «алуштинської справи» Руслан Месутов передав на волю з СІЗО лист, в якому виклав подробиці конфлікту між російським ДУМК ‒ яке ще називають муфтіятом ‒ та місцевою громадою. За словами Месутова, під час переобрання складу муфтіяту за участі імамів кандидатура його чинного глави Еміралі Аблаєва мало не провалилася, і після цього процедура голосування була змінена:

«Ухвалили рішення про те, що імамів громад має призначати муфтіят ‒ більше того, ці ж імами й мають обирати муфтіят. Таким чином, попереднє рішення, згідно з яким джемаат кожного села своєю більшістю обирає імама своєї громади, було анульоване. І тепер те, яким буде склад наступного муфтіяту, вирішує сам муфтіят. Такий механізм вигідний як для самого муфтіяту, так і для тих сил, які захочуть контролювати його, використовуючи для цього всі важелі влади: матеріальні, інформаційні, силові тощо. Так зародилася завіса між державою та мусульманами Криму, де політика держави диктувала муфтіяту, які з мусульман «свої», а які «чужі». Завдання муфтіяту полягало в тому, щоб приховати це від мусульман. Це й стало «яблуком розбрату» між мусульманами Алушти та муфтіятом. І коли муфтіят силою спробував змусити громаду «Алушта» прийняти це правило, це спричинило те, що громада «Алушта» вийшла зі складу ДУМК».

Прессекретар підконтрольного Росії ДУМК Зера Емірусеїн відмовилася коментувати для Крим.Реалії цю інформацію, однак запропонувала звернутися до заступників муфтія Еміралі Аблаєва, а саме: до Айдера Ісмаїлова та Раїма Гафарова. Вони не відповіли на телефонні дзвінки, і додзвонитися вдалося тільки Ридвану Максудову ‒ спеціалісту відділу координації діяльності релігійних громад ДУМК Криму. Він також відмовився від коментарів, переадресувавши питання керівництву.

Тим часом кримський адвокат Ліля Гемеджи пояснює суть господарської суперечки між алуштинською громадою та ДУМК.

Суперечка відбувалась між громадою з одного боку та російським урядом в особі Міністерства майна з іншого
Ліля Гемеджи

– Буквально сьогодні (18 вересня – КР) алуштинська громада отримала відповідь із Верховного суду Російської Федерації на другу касаційну скаргу ‒ вона залишена без розгляду. Суперечка відбувалась між громадою з одного боку та російським урядом в особі Міністерства майна з іншого. Як третя особа виступав ДУМК, якому передана ця мечеть. Історія питання така: у 1994 році будівлю передали у безоплатне користування релігійній громаді «Алушта» без обмеження терміну. У 1996-му був оформлений акт прийому-передачі, і відтоді вона користується будівлею ‒ реставрує її, проводить капітальні ремонти, зводить господарські будівлі, доглядає за територією. Однак у 2017 році російський уряд ухвалив нормативний акт, згідно з яким мечеть без скасування попереднього рішення була передана у відання Держкомнацу, а потім в управління ДУМК.


Ліля Гемеджи

Ліля Гемеджи наголошує, що Алуштаська громада не залишилася без права користування мечеттю в судовому або будь-якому іншому порядку.

Бачу в цьому спробу ДУМК встановити там свій контроль, щоб громада не висловлювала самостійних думок і опозиційних поглядів
Ліля Гемеджи

– І все одно ми програли всі інстанції ‒ цілком зрозуміло чому. Проте з останньою відмовою ми збираємося звернутися до Європейського суду з прав людини, перелічивши допущені в цих процесах порушення, на які цей орган звертає увагу в першу чергу. Я вважаю, що відбувається тиск на власників і прихожан цієї мечеті, на членів релігійної громади. Її голова Ленур Халілов піддався кримінальному переслідуванню, імам ‒ адміністративному. Я бачу в цьому спробу ДУМК встановити там свій контроль, щоб громада не висловлювала самостійних думок і опозиційних поглядів. Це виявляється і в тому, що мечеть понад рік тому відрізали від електрики, попри чинний договір із «Крименерго». При цьому муфтіят намагається діяти руками державних органів, щоб не заплямувати себе перед прихожанами.






Photo Gallery:
Алушта: дорогою до мечеті Юк'ари Джамі (фотогалерея)

Російська влада Криму всіляко пригнічує незалежні релігійні організації на півострові, ‒ переконаний аналітик Кримської правозахисної групи Олександр Сєдов.

У Криму низка мусульманських громад піддаються переслідуванням за те, що проводять заходи без дозволу муфтіяту
Олександр Сєдов

– Це однозначно можна розглядати як дискримінацію. Дуже показово, що зараз у Криму низка мусульманських громад піддаються переслідуванням за те, що проводять заходи без дозволу муфтіяту. Вони розцінюються як несанкціоновані масові акції, тобто підлягають адміністративному переслідуванню з боку російської влади. Така ж ситуація і з християнством: єдина «правильна» православна церква, з точки зору окупантів, це РПЦ, а всіх інших переслідують ‒ баптистів, протестантів, тих, хто нікому не підкоряється централізовано.

Протистояння між алуштинською громадою та ДУМК викликане якраз прагненням тиснути на все непідконтрольне. Причому, на мій погляд, це ініціатива не стільки муфтіяту, скільки саме окупаційної влади.


Олександр Сєдов

За словами Олександра Сєдова, правозахисники збирають інформацію про всі подібні порушення прав людини в Криму та передають їх міжнародним організаціям, зокрема, на підтримку судових претензій України до Росії.

Кримські «справи Хізб ут-Тахрір»

Представники міжнародної ісламської політичної організації «Хізб ут-Тахрір» називають своєю місією об’єднання всіх мусульманських країн в ісламському халіфаті, але вони відкидають терористичні методи досягнення цього і кажуть, що зазнають несправедливого переслідування в Росії та в окупованому нею в 2014 році Криму. Верховний суд Росії заборонив «Хізб ут-Тахрір» у 2003 році, включивши до списку об’єднань, названих «терористичними».

Захисники заарештованих і засуджених у «справі Хізб ут-Тахрір» кримчан вважають їх переслідування мотивованим за релігійною ознакою. Адвокати зазначають, що переслідувані у цій справі російськими правоохоронними органами – переважно кримські татари, а також українці, росіяни, таджики, азербайджанці та кримчани іншого етнічного походження, які сповідують іслам. Міжнародне право забороняє запроваджувати на окупованій території законодавство держави-окупанта.

(Текст підготував Владислав Ленцев)

Джерело

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *