«Заткнути роти невдоволеним»: що в Росії загрожує за «Крим ‒ це Україна»

Наприкінці вересня Держдума Росії ухвалила в першому читанні пакет законопроєктів, що передбачають кримінальну та адміністративну відповідальність за заклики до відчуження російських територій. Згідно з чинним законодавством цієї країни, до них належить і анексований у 2014 році Крим.

Так, за публічні заклики до відчуження території штрафуватимуть від 30 тисяч рублів, за повторне таке порушення ‒ від 200 тисяч рублів або кримінальне покарання у вигляді чотирьох років ув’язнення. У разі, якщо слідом за закликами підуть дії з відчуження російської території, санкція може скласти до десяти років в’язниці. При цьому спікер Держдуми В’ячеслав Володін ще влітку погрожував порушувати кримінальні справи проти іноземних політиків, які оскаржують «російську приналежність Криму», зокрема, українських. Про те, що в реальності зміниться після затвердження законопроєкту, йшлося в ефірі Радіо Крим.Реалії.



Депутат Держдуми Росії з анексованого Севастополя Дмитро Бєлик висловився на підтримку посилення відповідальності за порушення територіальної цілісності країни:

«Це два абсолютно конкретні законопроєкти, які дадуть по руках потенційним дарувальникам земель руських. Ті заклики, що сьогодні лунають з вуст певного роду політиків, громадських діячів, людей, з яких намагаються зробити лідерів громадської думки, мають єдину мету ‒ руйнування нашої самоідентичності. Сьогодні нам кажуть: «Ну що там ваші Курили! Ви їх не зовсім так свого часу отримали. Калінінград і Калінінградська область ‒ це взагалі Кенігсберг». Ставиться під сумнів і Північний Кавказ, і багато іншого, а Крим і Севастополь, який я представляю, намагаються обміняти на антиросійські санкції».







БІЛЬШЕ ПО ТЕМІ:

Плани Кремля: покарання за «Крим – це Україна»

Представниця російського інформаційно-аналітичного центру «СОВА» Марія Кравченко розповіла Крим.Реалії, що фактично в російському законодавстві вже й так були подібні норми.

‒ У визначенні екстремістської діяльності в Росії вже багато років міститься таке поняття, як «насильницька зміна конституційного ладу і/або порушення територіальної цілісності». Але в новій редакції Конституції було зайвий раз закріплено, що Росія має захищати свій суверенітет і територіальну цілісність. Після цього й були внесені зміни в законодавство з ініціативи депутата Держдуми Павла Крашениннікова та сенатора Андрія Клішаса. Тепер у законі про екстремістську діяльність значиться додаткове уточнення: заборонено відчуження частини територій, за винятком делімітації та демаркації кордонів. Відповідно, під заборону потрапляють і заклики до такої діяльності. Змінюється у зв’язку з цим тільки Кримінальний кодекс: так, за вже чинною статтею 280.1 штраф зростає і з’являється адміністративна преюдиція.


Марія Кравченко

Марія Кравченко пояснює, що тепер при першому подібному порушенні упродовж року настане спочатку адміністративна, а не кримінальна відповідальність.

‒ Тобто відбулася деяка лібералізація статті 280.1 за тією ж схемою, як вже зробили до статті 282 про розпалювання ненависті. Однак до того ж у Кримінальному кодексі з’являється стаття 280.2, що карає не за заклики, а за дії з відчуження частини території Росії. Що це означає? Очевидно, мається на увазі акт сепаратизму, який не є військовим заколотом із закликом до відокремлення території. Виходить, нова стаття спрямована на покарання тих, хто де-факто здійснив це відділення території не за законом, або ж тих, хто може готувати подібне діяння, не вдаючись до публічних закликів ‒ це інші статті. Важко сказати, як стаття 280.2 застосовуватиметься, оскільки описані ситуації досить екзотичні. Мабуть, у влади є бажання відокремити заклики до сепаратизму від реальних і від насильницьких дій, і це досить сумно.

На думку Марії Кравченко, таким чином під публічні заклики до сепаратизму ‒ без згадки насильницьких дій ‒ в умовах російської правоохоронної системи можна підвести широкий спектр висловлювань.

Маючи таке законодавство, дуже зручно порушувати кримінальні справи про сепаратизм за обговорення повернення будь-яких територій
Марія Кравченко

‒ Маючи таке законодавство, дуже зручно порушувати кримінальні справи про сепаратизм за обговорення повернення будь-яких територій або ситуації навколо них ‒ у тому числі проти іноземних громадян. Причому такі справи вже є, але екстрадиції звинувачених домогтися навряд чи вдасться.

Російський політолог Ігор Ейдман, який живе і працює в Німеччині, вважає, що всі ці зміни щодо заборони на відчуження територій ‒ лише частина державної пропаганди.

‒ Це просто один із симптомів постреферендумного закручування гайок: влада придумує все більше каральних заходів і законів, щоб заткнути роти незадоволеним. Мені здається, великого практичного значення це не матиме. В основному ці статті використовуватимуть проти блогерів ‒ почнуть знову заводити нескінченні адміністративні та кримінальні справи за пости й листування в соцмережі «ВКонтакте». Поки що немає ніякої реальної загрози, розколу або ж ініціативних груп з передачі Курил Японії і таке інше, проте влада намагається підкинути дрова в багаття ура-патріотичної істерії і заодно ухвалювати все нові й нові закони для репресій. У Росії правозастосовна практика важливіша за самі закони: якщо знову почнуть закручувати гайки, то в хід піде все, а якщо ні, то ці норми залишаться лише у пропагандистсько-ідеологічній сфері.


Ігор Ейдман

Кореспондент українського інформаційного агентства «УНІАН» у Москві Роман Цимбалюк розмірковує, чи загрожують йому якісь санкції, враховуючи його публічну позицію щодо анексії Криму.

Я сприймаю все це як пропаганду
Роман Цимбалюк

‒ Я не те щоб жорстко висловлююся, просто називаю речі своїми іменами, зокрема й окупацію Криму ‒ окупацією Криму. Я консультувався з адвокатом Миколою Полозовим, і він пояснив так: у принципі, якщо ти говориш, що Крим ‒ це Україна, то це просто твоя позиція, і за російським законодавством вона не вважається карним діянням. Я ні до чого не закликаю, просто розмірковую, коли це гасло буде реалізоване на практиці. Все це законодавство з покараннями за заклики до порушення територіальної цілісності Росії було й раніше, просто покарання стали жорсткіші. Я сприймаю все це як пропаганду. На мій погляд, головна зміна після поправок до Конституції Росії ‒ це те, що за останні місяці курс російської валюти просів на 15-20%.


Роман Цимбалюк

Заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Ахтем Чийгоз вважає, що законодавчі нововведення Держдуми Росії можуть спричинити новий виток переслідувань проукраїнськи налаштованих кримчан російськими силовиками.

‒ Дивуватися не доводиться ‒ я бачу в цьому агонію. Володін акцентує свою увагу саме на Україні, але не може загрожувати тим же самим кримінальним переслідуванням Німеччині, Франції, тій же Туреччині, які відкрито говорять про порушення міжнародних норм у зв’язку із захопленням і незаконною анексією Криму. Інше питання, чи вплине це на наших громадян на півострові, які все частіше акцентують увагу на тому, що Крим ‒ це Україна. Мені здається, картину спротиву це сильно не змінить, але створить нове поле для збору врожаю так званих «злочинців» і «терористів», які сидітимуть у російських в’язницях або ж виплачуватимуть великі штрафи за свою громадянську позицію.


Ахтем Чийгоз

Тим часом наприкінці червня народний депутат від фракції «Слуга народу» Єлизавета Ясько повідомила, що у Верховній Раді України розробляють законопроєкт, що передбачає кримінальну відповідальність для тих, хто підтримує окупацію Криму Росією. Поки про конкретні формулювання цього документа нічого не відомо.

(Текст підготував Владислав Ленцев)

  • Олена Ремовська

    Ведуча програм Радіо Крим.Реалії з 2018 року. До цього – кореспондент, редактор і ведуча на Радіо Свобода. Зокрема, брала участь у запуску проекту Радіо Донбасс.Реалії. Автор книги «Говорить Радіо Свобода: iсторія української редакції» (2014). Закінчила Інститут журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

    RemovskaO@rferl.org

    “>

    Підписатись

Джерело

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *