В ЄС щораз більше гострих запитань до Зеленського

В програмі саміту ЄС – Україна 6 жовтня європейська сторона головними темами оголосила: «соціально-економічні наслідки пандемії COVID-19 та підтримку ЄС для України, подальші кроки для впровадження угоди про асоціацію, включно із поглибленою і всеосяжною зоною вільної торгівлі», а також «стан реформ в Україні».

Заяви європейських політиків і натяки європейських посадовців вказують, що саме під час обговорення «стану реформ» у Брюсселі напевне будуть озвучені застереження щодо деяких дій президента Володимира Зеленського, його уряду і парламенту, в якому домінує президентська партія «Слуга народу».

Опинившись 2014 року у фінансово-економічній кризі після втечі корумпованого уряду Януковича-Азарова, російської анексії Криму та війни на Донеччині, Україна вистояла з політичною та фінансовою підтримкою Заходу і зокрема Європейського Союзу.

«Наша підтримка буде тривати», – запевнив Україну кілька тижнів тому верховний представник ЄС Жозеп Борель, проте додав, що та підтримка «пов’язана з нагальною потребою посилити верховенство закону та розвивати боротьбу з корупцією.

Борель вважав за потрібне нагадати, що обрання президента Зеленського 2019 року «було знаком потужного бажання українців боротися з корупцією та послабити вплив олігархів у країні».

«Але багато спостерігачів вважають, що темп реформ нещодавно сповільнився, включно з виконанням зобов’язань згідно з угодою про асоціацію», – дипломатично, але однозначно вказує брюссельський представник.

Тривожною ознакою Жозеп Борель називає «перетасування уряду на початку березня та усунення реформістів» і каже, що це «стало тривожним сигналом щодо готовності чинити спротив приватним інтересам».

«Ми також шкодуємо, що досі немає кримінального переслідування у справі Приватбанку стосовно шахрайства на понад $5 мільярдів», – наголошує він, не називаючи найвідомішого колишнього власника Приватбанку Ігоря Коломойського.

Захід допомагає і хоче результатів

Євросоюз не оминає можливості нагадати, що лише з 2014 року європейського фінансова підтримка України сягає суми принаймні 14 мільярдів євро ($16 млрд.)

«Ми бачимо, що з України, яка потребує ресурсів, щоб захищатися від російської агресії, боротися з КОВІДом, забезпечувати рівень економічного добробуту для громадян, гроші виводяться. А тоді Україна просить кошти в донорів», – каже Орися Луцевич, яка очолює Український форум в лондонському аналітичному центрі Чатам гаус.

Прохання з Києва про допомогу лунають постійно попри те, що «сама Україна є багатою державою», нагадує аналітик.

Про українські багатства на Заході постійно нагадують і українські олігархи у списках мільярдерів Forbes, і повідомлення, що принаймні кілька з них володіють найдорожчою нерухомістю в Лондоні.

«На Заході є дуже чітке розуміння, що корупція підточує Україну зсередини», – підкреслює Орися Луцевич.

«Це не пройде»

Набагато емоційніше за представника виконавчого органу ЄС Бореля висловлюється представниця законодавчої гілки Євросоюзу Віола фон Крамон-Таубадель.

Депутат Європейського парламенту, член комітету у закордонних справах і заступниця голови комітету парламентської асоціації ЄС – Україна спричинила політичний шторм в українських колах дописом у Twitter у вересні.

«У той час як міжнародна спільнота переймається Білоруссю, український уряд поспішно проштовхує на призначення головою Спеціальної антикорупційної прокуратури кандидатів без досвіду й принциповості. Це не пройде. Український уряд загрожує безвізовому режиму з ЄС і виділенню подальшої допомоги на півтора мільярда євро», – написала Віола фон Крамен.

В інтерв’ю “Голосу Америки” вона стверджувала, що була здивована образою на її зауваження з боку деяких українських політиків, які поспішили заявити, що загрози так званому «безвізу» немає.

«Український уряд 2014-15 роках підписав контракт – угоду про асоціацію і це – міждержавний документ, в якому вони зобов’язалися виконувати певні критерії», – сказала Віола фон Крамон в інтерв’ю.

Джерело

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *