Саміт Україна – ЄС: «Шанс поговорити про деокупацію Криму»

У Брюсселі 6 жовтня відбувся саміт Україна-ЄС. В Офісі президента України раніше повідомили, що на цих переговорах мають намір приділити особливу увагу ситуації з безпекою на Донбасі та координації дій із деокупації Криму та захисту прав кримчан.

Зокрема, Київ переконує закордонних партнерів у необхідності створити міжнародну платформу з деокупації півострова, яка могла б почати роботу без участі Росії. У Кремлі традиційно критикують подібні ініціативи й наголошують, що будь-які переговори щодо Криму «неможливі». Про очікування від саміту Україна-ЄС йшлося в ефірі Радіо Крим.Реалії.

Журналіст Радіо Свобода у Празі Ростислав Хотин розповів Крим.Реалії, з яким порядком денним українська делегація прибула до Брюсселя і чого від неї чекають єврочиновники.

‒ Торік у липні теж був саміт Україна-ЄС: тоді Володимир Зеленський тільки переміг на виборах, але він зустрічався з керівниками Євросоюзу, які вже восени мали залишити свої посади. Тепер з українським лідером спілкується нова команда в Брюсселі, і можна сказати, що це перший справжній саміт. Головні питання пов’язані перш за все з тим, щоб закріпити європейські прагнення України, які відображені у проєкті резолюції, а також посилити роботу над виконанням Угоди про асоціацію та зону вільної торгівлі. Зараз пріоритети сторін трохи різняться: Київ більше зацікавлений в економічному співробітництві, у розширенні експорту й отриманні фінансової допомоги, тоді як Євросоюз наполягає на боротьбі з корупцією та судовій реформі.


Ростислав Хотин

Ростислав Хотин зазначає, що частина євродепутатів пропонували в разі згортання Києвом антикорупційних реформ поставити під сумнів майбутнє безвізового режиму між Україною та Євросоюзом.

Президент Зеленський говорив в інтерв’ю, що проситиме Брюссель підтримувати санкції проти Росії через анексію Криму та війну на Донбасі
Ростислав Хотин

– Тобто вони хотіли, щоб у разі серйозного наступу на антикорупційні органи та відмови від боротьби з олігархами можна було скасувати безвіз ‒ але цього, судячи з усього, не станеться. Поки що Брюссель дає сигнал, що режиму вільних поїздок громадян України до Євросоюзу нічого не загрожує. З іншого боку, на саміті мають обговорити питання «промислового безвізу»: тобто щоб уся сертифікація на експорт українських товарів проходила, власне, в Україні, і не треба було б чекати дозволів європейських органів. Окрім того, сторони обговорюватимуть спільний авіаційний простір, щоб надалі, після епідемії між Україною та ЄС активніше літали лоукости. Сам президент Зеленський говорив в інтерв’ю, що проситиме Брюссель підтримувати санкції проти Росії через анексію Криму та війну на Донбасі.

Експерт Естонського інституту з прав людини Олівер Лооде вважає, що Україна має непогані шанси переконати Євросоюз у необхідності створити міжнародну платформу з деокупації Криму.

Україна могла б використовувати приклад Нагірного Карабаху як важіль, щоб переконати Європу не допустити подібний сценарій для Криму
Олівер Лооде

– Питання навіть не в тому, наскільки це цікаво ЄС ‒ а в тому, наскільки це важливо для України. Про це потрібно говорити. Звісно, зараз через пандемію коронавірусу та економічну кризу українські питання і, зокрема, проблема Криму для Європи не настільки пріоритетні, як, скажімо, рік тому. З іншого боку, зараз знову активізувалися бойові дії в Нагірному Карабасі, які наочно показують: стратегія «заморожених конфліктів» не працює і лише відкладає комплексне вирішення проблеми, викликаючи кровопролиття в майбутньому. Україна могла б використовувати цей приклад як важіль, щоб переконати Європу не допустити подібного сценарію для Криму. Можливо, саме міжнародна платформа на підтримку деокупації півострова стане основою важливої гуманітарної місії для дипломатичного вирішення проблеми.

Олівер Лооде, як і низка інших експертів, припускає, що юридичною базою для такої платформи міг би стати Будапештський меморандум 1994 року, який гарантував безпеку України зусиллями США, Великої Британії та Росії в обмін на відмову від ядерної зброї.


Олівер Лооде

Тим часом міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров на зустрічі з членами Асоціації європейського бізнесу в Москві 5 жовтня розкритикував Євросоюз і поклав на нього відповідальність за погіршення відносин між Москвою та Брюсселем. Зокрема, Лавров звинуватив ЄС у тому, що той «погодився з державним переворотом і фактично став заохочувати тих, хто прийшов незаконним, антиконституційним шляхом до влади в Києві» ‒ маються на увазі події початку 2014 року в Києві, які передували російській анексії Криму.

Кандидат політичних наук, російський експерт із Центральної та Східної Європи Іван Преображенський переконаний, що у нинішнього керівництва Росії відносини з Європою зайшли в глухий кут.

Ці переговори необхідні, щоб була вироблена вигідна Україні позиція міжнародного товариства щодо півострова
Іван Преображенський

– Вони продовжують погіршуватися, і не тільки після анексії Криму. Росію постійно не влаштовує позиція Євросоюзу, зокрема щодо Мінських угод: Москва наполягає, що виступає там тільки як посередник і відкидає претензії щодо їхнього невиконання. Зараз на порядку денному – протести в Білорусі та отруєння російського опозиціонера Олексія Навального. Що стосується використання отрути «Новачок», яке вже підтверджене висновками європейських лабораторій, риторика Кремля абсолютно неадекватна: я маю на увазі звинувачення Навального в тому, що він нібито агент ЦРУ тощо. Все це звучить як поганий анекдот. З одного боку, у Кремлі постійно наголошують, що все це анітрохи їх не хвилює, з іншого боку, ми спостерігаємо паніку, оскільки російська влада не цілком розуміє, якими будуть санкції цього разу і, головне, як поведуться США.


Іван Преображенський

На думку Івана Преображенського, конструктивний діалог між Москвою та Брюсселем у нинішній ситуації навряд чи можливий ‒ однак це не означає, що Україні не варто просувати проєкт міжнародної платформи з деокупації Криму.







БІЛЬШЕ ПО ТЕМІ:

Чи допоможе Німеччина повернути Крим

‒ Ці переговори необхідні, щоб була вироблена вигідна Україні позиція міжнародного товариства щодо півострова. При цьому така позиція не буде, власне, українською ‒ швидше коаліційною. Після такої підготовки вже дійсно можна буде про щось говорити з Росією.

Іван Преображенський переконаний, що в ситуації, коли Київ вимагає беззастережного повернення півострова під свій контроль, а Москва навідріз відмовляється від обговорення кримської проблеми, пошук якогось компромісу неминучий ‒ і такі міжнародні переговори допомогли б до нього наблизитися.

(Текст підготував Владислав Ленцев)​

Анексія Криму Росією

У лютому 2014 року в Криму з’являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об’єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.

16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся невизнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.

Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.

  • Олена Ремовська

    Ведуча програм Радіо Крим.Реалії з 2018 року. До цього – кореспондент, редактор і ведуча на Радіо Свобода. Зокрема, брала участь у запуску проекту Радіо Донбасс.Реалії. Автор книги «Говорить Радіо Свобода: iсторія української редакції» (2014). Закінчила Інститут журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

    RemovskaO@rferl.org

    “>

    Підписатись

Джерело

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *