Стрий. Магнолія. Кіно

Місто всіх перехресть стане містом-садом. У Стрию активно висаджують квітучі дерева, а його квітка-символ – магнолія – тепер героїня фільму. Сьогодні в місті росте більше пів тисячі улюблениць, насаджених руками стриян, а в середині жовтня готують прем’єру кінострічки «Стрий. Легенда».

Як Стрий стає містом квітучих алей

П’ять років тому у Стрию зародився проект «Місто магнолій». Його ініціювала організація «Молодь Стрийщини». Саджанці магнолій з’являлися біля церков, садочків, шкіл, державних установ – поліції, пожежної частини, на території лікарень. Найстаршій магнолії – 25 літ. Дерево росте на території церкви Благовіщення (колись було передмістя Стрия – Лани). Її оспівали у своїх творах стрийські поети та композитори: Ігор Дириль, Віктор Романюк, Михайло Золотуха, Зоряна Кіндратишин, Анюта Хемій, Любов Пікас, Тарас Сорочак. Звідси виникла ідея зробити красиву квітку символом міста.

 

Перша стрийська магнолія

«Наша організація садила фруктові дерева та туї на території сиротинця, але горіла ідеєю, аби знайти бренд міста. Стрий мав символічні дерева, серед них – магнолія. Наш художник Ігор Завозін написав чудвову картину з магноліями. Квіти згадувалися у віршах та піснях. Ми спробували, посадили на території дитсадка, – і воно пішло», – згадує голова ГО «Молодь Стрийщини», історик, учасник АТО Михайло Шмігельський.

Живопис стрийського художника Ігора Завозіна

Спершу висадку дерев організували як челендж для чиновників. Запрошені садили, але естафету не передавали. Тоді визвалися самі стрияни. «Перше дерево посадили Вікторія Свідерська і її мама. То було біля костелу (пам’ятка архітектури XV ст.– О.Ю.), де стояла над той час одна-єдина камера. Це була перша магнолія, посаджена просто посеред міста. І перший випадок, коли не наша організація шукала активістів, а вони нас. Разом з Вікторією магнолії садила її мама, всього вони подарували стриянам вже 15 дерев», – провадить Михайло Шмігельський. Далі ще цікавіше: дерева почали висаджувати на пам’ять про врочисті події. Першою подружньою парою, яка висадила магнолії, були Марта та Гордій Остапович. «Одне наше дерево скосили, інше хтось спробував вирвати і, схоже, що пошкодив коріння, бо, коли пересадили в безпечніше місце, дерево загинуло. Ще одне висадили минулого року і воно добряче виросло. Зараз в місті ростуть наші магнолія і ялинка на подвір’ї одного з садочків. За знищені дерева, звичайно, прикро, але в цьому і вся сіль цієї масштабної довготривалої мрії: треба бути готовими до жертв, але рухатись далі, пам’ятаючи про мету. Стрий – перше в нашому з чоловіком списку ідеальних міст для життя», –  ділиться з  Z  Марта Остапович. Вона також розробила логотип проекту «Стрий – місто магнолій». Лого почали друкувати на сувенірній продукції.

Пара опісля розписки садить магнолію неподалік місцевого РАЦСу

Магнолії досить дорогі, тому їх крадуть або просто знищують, частина не приживається, оскільки потребує догляду. «Перші 80 магнолій банально розікрали, – каже Михайло Шмігельський. – Вони прижилися, але не у нас. Ми писали заяви, злодіїв розшукати не вдалося, але поліція відсадила нам кілька магнолій», – додає жартома. До слова, в Стрию росте дуже рідкісна магнолія, одна така в області. Її посадив отець Андрій Бінас з сімє’ю. Однак поки що її, з обачності, тримають в секреті.

о. Андрій Бінас з сім’єю висаджує магнолію рідкісного сорту

Зараз висаджування дерев стало справою родинною, відтак ініціатори турбуються про свої дерева. Є амбасадори, наприклад, родини Надії Стасів, Романа Журавського, Ольги Боднар. Надія Стасів, стриянка, яка проживає в Аргканзасі, подарувала магнолію кожному своєму американському знайомому, який збудував хату. Ольга Боднар до 29 річниці Незалежності висадила свою 29 магнолію. Перше дерево громадська активістка прикопала  землею…на початку грудня, до десятиліття наймолодшої доньки. Воно таки прийнялося, хоч ніхто не йняв віри. «Я хочу, що місто моє було красиве, мало свою візитівку. Ми є на перехресті всіх доріг. Отже, сюди мають приїжджати туристи. Навіть, як хто буде проїздом, щоб сотому переказав, яке красиве місто Стрий! Треба мати своє дерево, свою фішку, свою родзинку, щоб про нас говорили і нами тішилися. Це ж майбутнє наше: садиш дерева – збагачуєш країну. Так легко наслідти, а так важко, але важливо залишити слід», – каже Ольга Боднар.

Молодята садять магнолію

П’ята міська школа імені Василя Стасюка також є амбасадором серед установ, які втілюють проект «Стрий-місто магнолій». Тут росте справжня алея з 25 магнолій. Задля безпеки дерев встановили камери, а для догляду найняли садівника. Відтак ідея висадити загальноміську алею, але вже сакур, з’явилася цієї весни. З допомогою дерев вирішили врятувати центральну пішу зону від різних асоціальних груп. «В нас ромали палили мідь в цетрі міста – там, де має цвісти, куди мають прийти мами з возиками, але вони не прийдуть, доки там наркомани, алкозалежні чи циганський табір. Ні парку, ні атракцій. Тому міські активісти взялися висаджувати там іменну алею. Зараз росте вже більше пів сотні сакур. В планах бузкова і трояндова алеї. Проспект Чорновола має стати кращим, а з ним і все місто», – каже Михайло Шмігельський.

Мурал “Дівчина з магнолією”

Магнолія фігурує не лише в піснях і віршах«Дівчина з магнолією» – найкрасивіший мурал на стіні школи №2 в Стрию. Проект «Яскравий Стрий» подарував місту 4 мурали. Картину з магнолією на стіні школи захотіли мати одинадцятикласники: то був їхній подарунок на честь випускного. Над муралом працювали франківські художники Марта та Юрій Пітчук.

 «Стрий. Легенда» – регіональне кіно

Ідея знімати фільм зародилася внаслідок благодійних костюмованих екскурсій, які проводили двічі-тричі на рік (по завершенні так званого «спацеру» містом висаджували магнолію). У вересні відбулася  перезентація попердника фільму – кліпу, який зняли на пісню Ігоря Дириля «Стрийської магнолії цвіт». «Основна героїня – магнолія. Простежуються три різні покоління: 30-их, 60-их, і теперішніх років. В кожному поколінні є освічення в коханні і дарування магнолії. Кожне покоління вертається на територію Підгорецького маєтку, де проводиться Віденський бал», – переповіла суть кліпу Ольга Боднар.

Фільм «Стрий. Легенда» переносить глядача у XIV століття. Період правління останнього незалежного володаря королівства Руського Юрія Болеслава. У фільмі фігурують саксонські лицарі, яких він запрошував боронити королівство від нападу ворогів та придушувати повстання галицьких бояр. «За такі послуги князь Юрій Болеслав розплачувався з іноземними найманцями землями, серед яких була і та, де сучасний Стрий. Далі реальність відходить, а зав’язується легенда, де переплилося все: любов – пристрасть – магнолія; квіти – любов – ненависть – магія», – розповідає Z автор сценарію та продюсер кінокартини Юрій Комарницький.  Бої знімали в середньовічному урочищі Тустань. Епізоди з життя руського короля – в Олеському замку. Чимало місцевих закладів з народним інтер’єром послужили знімальними майданчиками. Серед візуальних деталей – тогочасні королівські атрибути (печатка, грамота), зброя, обладунки, знаряддя ковальського мистецтва, а магнолія – і в насінинах, і в напитку, і викована з заліза.

Зйомки фільму у Олеському замку

Зі слів автора проєкту, бюджет такого фільму – понад мільйон, однак багато спеціалістів долучилося безкоштовно. Свої кошти жертвують небайдужі стрияни. «Чесно зізнаюся, що віддала чималу для мене суму, яку заробила, перебуваючи в декреті, – каже Марта Остапович. –  Розповідаю це, аби дати зрозуміти, наскільки вболіваю за шалених мрійників, які взялися за цей сміливий проєкт. Маю таємну мрію, що це лише перший крок, який дасть імпульс до створення невеликого кінематографічного осередку в Стрию».

У Тустані

Серед акторів – чимало відомих і маловідомих стриян. «Я поставив за мету, що маленьке містечко має здивувати. На знімальному майданчику відчувалася така енергія громади, що, якщо її правильно спрямувати, вийде епохальний твір», – каже Юрій Комарницький. Серед зіркових акторів: Мар’яна Мазур, Віталій Загорбельський, Наталя Дитюк, Наталя Курильців (Львівський Національний Академічний театр опери та балету імені Соломії Крушельницької); Іван Гарасимчук, Катерина Король, Наталя Рибалкіна, Андрій Юркевич (Львівський академічний обласний музично-драматичний театр імені Юрія Дрогобича), трьохразові чемпіони світу з бальних танців Давид Комарницький, Ангеліна Черковська, чемпіон України зі спортивного запам’ятовування Гордій Остапович.

Кадр із фільму в садибі Івана Франка у Нагуєвичах

Режисер фільму – головний режисер Львівського академічного обласного театру імені Юрія Дрогобича Олександр Король. Володимир і Левко Бебешки консультують в оформленні музичної частини. «Ми робили кастинг, навіть, на масовки. Прості люди вразили своєю талановитістю. Виходить гарний народний фільм. Сценарій цілком витримує конкуренцію. Не маємо спецефектів, а в іншому не поступаємося висококласним кінопродуктам», – пишається Юрій Комарницький. Сам ідейний натхненник грає одну з головних ролей, однак персонаж його «негідник». «Я змушений ламати себе і розриватися між сутністю митця і жорсткого героя, сцени з яким я сам же прописав», – жартує.

Кадр із фільму

Передпрем’єрний показ у жовтні. Всеукраїнський перегляд – наступного року. «Нагадаємо всій Україні, які ми талановиті, бо, якщо районне містчеко може творити такий показовий фільм, то які потуги всієї країни!» – підсумовує Юрій Комарницький.  

Джерело

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *