«У Криму не дотримуються навіть російських законів»: про що говорить нова доповідь ООН про порушення прав кримчан

Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш 8 жовтня опублікував третю доповідь про ситуацію з правами людини в Автономній Республіці Крим та Севастополі. Документ охоплює період з 1 липня 2019 року до 30 червня 2020 року та присвячений порушенням міжнародного гуманітарного права і прав людини на тимчасово окупованому півострові.

Серед іншого доповідь містить відомості про тортури та жорстоке поводження з боку спецслужб і силових структур, про насильницькі зникнення і безкарність причетних, про неефективну безоплатну правову допомогу обвинуваченим у кримінальних провадженнях, про порушення прав власності, про порушення права на свободу зібрань, свободу слова, про примусове переміщення та депортацію з Криму. Генсек ООН закликав Росію припинити порушення прав людини на тимчасово окупованій території, проте офіційної реакції російської сторони поки не було. Про деталі нової доповіді йшлося в ефірі Радіо Крим.Реалії.



Спеціаліст з прав людини Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні Віталій Хилько розповів Крим.Реалії, як саме він та його колеги збирають відомості про порушення на півострові.

Ми постійно тримаємо зв'язок з адвокатами у кримінальних та адміністративних справах, про які пишемо у своїх доповідях
Віталий Хилько

‒ Хоча у нашої місії немає прямого доступу на півострів, це не знімає з нас відповідальності й обов’язків з моніторингу дотримання прав людини на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя. У нас є методологія дистанційного моніторингу, що передбачає спілкування зі свідками та жертвами порушень прав людини, які живуть або перебувають там на той момент. Ми проводимо детальні інтерв’ю з ними або телефоном, або особисто, коли вони виїжджають на материкову частину України. Ми спілкуємося з громадянами, які перетинають адміністративний кордон, на пунктах пропуску в Херсонській області, з’ясовуючи, з чим вони стикаються у повсякденному житті. Окрім цього, ми постійно тримаємо зв’язок з адвокатами у кримінальних та адміністративних справах, про які пишемо у своїх доповідях. Зрозуміло, ми все це ще раз перевіряємо.







БІЛЬШЕ ПО ТЕМІ:

«Моніторинг ОБСЄ і порушення прав людини»: Джеппар у Відні розповіла про ситуацію в Криму

Віталій Хилько підкреслює, що подібну методологію співробітники ООН застосовують не тільки щодо Криму, але також в інших випадках, коли не можуть отримати доступ до території, що цікавить їх.

Ми закликаємо російські правоохоронні органи припинити тортури, жорстоке поводження, незаконні затримання та депортації громадян України
Віталий Хилько

‒ При підготовці цієї доповіді співробітники ООН надсилали вербальну ноту на адресу Російської Федерації щодо організації моніторингового візиту. Була отримана стандартна відповідь про те, що Російська Федерація не визнає резолюції Генасамблеї ООН щодо кримської та української тематиками, що будь-які візити до Криму та Севастополя можливі тільки відповідно до російського законодавства, як в один з її суб’єктів. З урахуванням такої відповіді візит нашої організації до Криму неможливий, тому ми і використовуємо дистанційний моніторинг. Нашою головною вимогою до Російської федерації залишається вимога надати безперешкодний доступ на півострів для правозахисних організацій, для співробітників ООН. Також ми закликаємо російські правоохоронні органи припинити тортури, жорстоке поводження, незаконні затримання та депортації громадян України.

До того ж у новій доповіді моніторингова місія ООН констатує, що Російська Федерація не розслідувала належним чином випадки тортур і насильницьких зникнень на півострові і не притягнула до відповідальності причетних осіб. За словами Віталія Хилька, незважаючи на формальне проведення перевірок за цими фактами та заявами кримчан, винні в насильницьких злочинах фактично залишаються безкарними.

Сама процедура російської дослідчої перевірки не відповідає стандартам прав людини і не може вважатися належним захистом
Віталий Хилько

‒ Мало того, сама процедура російської дослідчої перевірки не відповідає стандартам прав людини і не може вважатися належним захистом. Нам також вдалося зафіксувати декілька кричущих випадків порушень права на отримання належної правової допомоги. Конкретний приклад: обвинувачений у суді вимагав, щоб свідка, який викриває його, викликали до суду для проведення допиту ‒ таке право у нього є. Прокуратура ж наполягала на тому, що досить буде зачитати ці свідчення. Так ось, захисник обвинуваченого за призначенням підтримав звинувачення в цьому питанні. Відомості моніторингу дозволяють нам говорити, що це не поодинокий ексцес виконавця, а системне явище.

Кримський адвокат Еміль Курбедінов захищає кримчан, яких міжнародні організації визнали політв’язнями. Він позитивно оцінює нову доповідь генерального секретаря ООН.

З кожною доповіддю картина порушень прав людини у Криму виглядає все детальнішою, вона представлена без купюр
Еміль Курбедінов

‒ У ній досить докладно опрацьовані тези, про які ми говоримо вже не один рік. Така тенденція радує: з кожною доповіддю картина порушень прав людини у Криму виглядає все детальнішою, вона представлена без купюр. На території Криму не дотримується законодавство, причому не тільки міжнародне, але й російське національне. Фіксувати та передавати інформацію про такі порушення в міжнародні інстанції, а потім отримувати від них адекватний відгук для нас дуже важливо. При цьому російські судді вдають, що їм однаково, коли в судовому процесі говориш їм про позицію міжнародних інстанцій. Часом прокурори навіть просять притягнути адвокатів до відповідальності за посилання на Женевську конвенцію. Звичайно ж, подібні доповіді мають значення ‒ особливо для тих, хто перебуває у в’язницях у нелюдських умовах.


Еміль Курбедінов

Водночас у доповіді ООН містяться рекомендації щодо самої України: наприклад, передбачити для кримчан процедуру призначень та отримання пенсій на материку, спростити реєстрацію народжень і смертей за українським законодавством, зробити доступнішими подорожі з півострова на материк.

Тим часом постійний представник президента України в Автономній Республіці Крим Антон Кориневич запевняє, що його відомство працює над вирішенням проблемних питань і в деяких вже домоглося успіху.

Цього року був спрощений доступ кримчан і жителів окупованої частини Донбасу до вищої освіти
Антон Кориневич

‒ Україна робила, робить і робитиме все для того, щоб зберігати зв’язки з нашими громадянами на тимчасово окупованій території. Ми будемо робити подальші кроки для полегшення доступу кримчан до послуг української держави, для спрощення перетину адміністративного кордону. Над усім цим ми працюємо кожен день. Зараз представництво займається питанням реєстрації народжень та смерті на тимчасово окупованому півострові: ми хочемо замінити судову процедуру адміністративною. Такий закон вже зареєстрований у Верховній Раді, ми його співавтори. Взагалі, зараз ведеться велика робота для введення онлайн-послуг для всіх українців. Цього року був спрощений доступ кримчан і жителів окупованої частини Донбасу до вищої освіти: випускники з цих територій могли вступати до українських вишів без іспитів.


Антон Кориневич

Водночас Антон Кориневич вказує на те, що фахівці ООН не згадали в новій доповіді ті порушення прав кримчан, про які неодноразово говорила українська держава.

‒ Нас турбує той факт, що в розділі про порушення релігійних прав і свобод ‒ на свободу віросповідання ‒ ми не бачимо жодної згадки про порушення прав вірян і священнослужителів Кримської єпархії Православної церкви України. Нам здається, що ці відомості мають бути у відповідному розділі доповіді ООН.

Журналісти Крим.Реалії надіслали інформаційний запит до Міністерства закордонних справ Росії з проханням прокоментувати конкретні пункти доповіді генерального секретаря ООН про порушення прав людини в Криму, проте на момент підготовки цього матеріалу не отримали жодної відповіді.

Анексія Криму Росією

У лютому 2014 року в Криму з’являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об’єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.

16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся невизнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.

Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.

(Текст підготував Владислав Ленцев)

  • Сергій Мокрушин

    Народився в місті-герої Керчі. Отримав диплом Таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського за спеціальністю «журналістика». Починав роботу на ДТРК «Крим», останні 4 роки до окупації вів тему бюджетних закупівель і корупції в Кримському центрі журналістських розслідувань. Виїхав з Криму через рік після окупації. 

    “>

    Підписатись

Джерело

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *