Ринок нерухомості в Криму: «Ажіотаж росіян та дефіцит квартир»

В анексованому Криму більше ніж у півтора раза зріс попит на нерухомість із боку росіян, попри епідемію коронавірусу, ‒ про це йдеться в матеріалі «РИА Новости Крым» під заголовком «Нещастя допомогло. Нерухомість у Криму скуповують люди з грошима». Так, ціни на житло на півострові зросли на 10-20%, у порівнянні з минулим роком.

На думку авторів матеріалу, зростанню попиту сприяли закриті кордони та бажання заможних росіян вкласти гроші в ліквідне майно. Опитані кримські експерти ринку нерухомості зазначають, що найбільш популярні зараз апартаменти площею понад сотню квадратних метрів, вартістю від 15 мільйонів рублів, а також вілли. Ажіотаж також спостерігається в сегменті квартир, стверджують «РИА Новости Крым». Тим часом Україна не визнає російські угоди на тимчасово окупованому півострові. Про особливості кримського ринку нерухомості після першої хвилі епідемії, йшлося в ефірі Радіо Крим.Реалії.

Керівник кримського агентства нерухомості «Майоров і партнери» Дмитро Майоров в ефірі радіо «Спутник в Крыму» поскаржився на те, що місцева пропозиція значно поступається попиту, і назвав актуальні для Сімферополя розцінки:

«Попри кризу, є ще люди, які можуть купити квартиру. До того ж зараз у 90% випадків залучена іпотека ‒ раніше цей показник був 60-70%. Дуже багато таких угод. Люди в ажіотажі, ціна не знижується, а доступних однокімнатних квартир на ринку небагато ‒ я маю на увазі, з ціною від 2,8 до 3 мільйонів рублів, які покупці ще можуть дозволити собі взяти в іпотеку. У новобудовах «одинички» з ремонтом ‒ 3,5-3,6 мільйона рублів. Зараз є державні програми, на закупівлі виділені бюджетні гроші, а в підсумку ріелтори нічого не можуть знайти ‒ мало що пропонують. Або продавець завмер в очікуванні: «А раптом буде дорожче?» ‒ або з ринку пішли всі нормальні пропозиції. Так виник дефіцит. При цьому люди стали вимагати якість життя, тобто відійшли від хрущовок».

Дмитро Майоров на основі власних спостережень підтверджує, що в умовах закритих кордонів також намітився попит на елітну нерухомість у Криму ‒ апартаменти та вілли, ціни на які стартують від 15 мільйонів рублів.

Заступник директора агентства нерухомості з Севастополя Ігор Колохов розповів Крим.Реалії, що в цьому місті дисбаланс попиту та пропозиції ще помітніший.

Як тільки влітку почалися послаблення карантинного режиму, люди стали активно шукати нерухомість
Ігор Колохов

– Із початком пандемії попит різко впав: буквально упродовж місяця продажі обвалилися на 80-90%. Такий період формує відкладений попит. Як тільки влітку почалися послаблення карантинного режиму, люди стали активно шукати нерухомість. Тим часом у Севастополі на вторинному ринку частина власників не виставляла квартири на продаж: наприклад, співвласники не могли приїхати до Криму з Росії, з-за кордону, або ж люди просто вирішили притримати свої об’єкти, не розуміючи, що буде після пандемії.

Відповідно, при зростанні попиту ціна на квартири почала зростати. З первинним ринком у Севастополі проблема: за розпорядженням губернатора нове житло не будується вже місяців дев’ять. У підсумку об’єктів стало набагато менше, і до того ж ті, у кого є нерухомість за кордоном, зрозуміли, що не поїдуть туди, і стали шукати доступну курортну нерухомість у Криму.


Нові висотки на мисі Хрустальний у Севастополі

За оцінкою Ігоря Колохова, в таких умовах ціна на нерухомість у Севастополі з початку весни зросла мінімум на півмільйона рублів, причому незалежно від кількості кімнат.

Зараз великий потік покупців-приїжджих ‒ точно не менше половини
Ігор Колохов

– Раніше ми могли показати на запит клієнта декілька варіантів, а зараз добре б знайти один. Зараз великий потік покупців-приїжджих ‒ точно не менше половини. Державна підтримка та дешева іпотека також зіграли свою роль. Причому не бентежать навіть можливі перебої з водою ‒ наскільки я знаю, покупців у Краснодарі посушливий клімат теж не відштовхує. До речі, там нерухомість зараз на 30-50% дешевша, ніж у нас. Такі ціни призвели до того, що за десять років місто 500-тисячник перетворилося на мільйонник, і тепер там проблеми з інфраструктурою та якістю життя. Можливо, влада за допомогою обмежень свідомо завищує ціни в Севастополі, щоб тут не відбулося те ж саме. Місто поки не готове стати великим, зокрема й через проблеми з водою. До того ж ні Севастополь, ні Крим не можуть похвалитися високими зарплатами.

Ігор Колохов зазначає, що в місті останнім часом також активізувалися угоди з елітною курортною нерухомістю.

Автор російського проєкту «Трін-Інвест» Андрій Власов також вважає, що серед росіян зараз спостерігається великий інтерес до нерухомості біля моря, і проблеми з водою в Криму їх поки не відлякують.

Нехай у громадян впали прибутки через кризу, але покращення умов іпотеки та численні державні програми стимулюють попит
Андрій Власов

– В одному опитуванні понад 50% респондентів-росіян сказали, що хочуть перебратися ближче до сонця та моря, у південні краї. Тому не дивно, що нерухомість у Криму демонструє таке зростання цін. На цьому тлі Центробанк Росії активно знижував облікову ставку, і за нею знижувалася ставка за іпотекою. Якщо регіон досить привабливий із точки зору економіки, туди йдуть основні потоки покупців. Нехай у громадян впали прибутки через кризу, але покращення умов іпотеки та численні державні програми стимулюють попит. Безумовно, у Сімферополі зараз спостерігаються проблеми з водопостачанням, але глобальних труднощів зі сторони не видно. В усякому разі непомітно, щоб це якось позначалося на попиті з боку росіян.

Прагнення росіян переїхати до Криму вже призвело до того, що в Севастополі замість офіційно зареєстрованих 400 тисяч осіб населення живе вже понад 700 тисяч, ‒ таку оцінку раніше озвучував російський губернатор міста Михайло Развожаєв. Анексований Крим страждає від перенаселення через приїжджих із Росії, ‒ розповідає активіст з Алушти Павло Степанченко.

Замість соціального житла, стоянок та іншої необхідної для Південного узбережжя інфраструктури будують нові багатоквартирні будинки в комерційному сегменті
Павло Степанченко

– На жаль, замість соціального житла, стоянок та іншої необхідної для Південного узбережжя інфраструктури будують нові багатоквартирні будинки в комерційному сегменті. Мені як місцевому це не здається плюсом: невже добре, що поруч із парком або в стометровій зоні біля моря збудували чергову багатоповерхівку? Вже й так зелених насаджень майже не залишилося, водіям складно їздити вузькими вулицями та паркуватися. Очисні споруди на ПБК не можуть впоратися з таким населенням ‒ а воно тільки збільшується з цими новими будівництвами. Забудовники під’єднали черговий багатоквартирний будинок до води та каналізації, здали й забули. А як там буде далі: чи вистачить тиску у трубах, чи нормально працюватимуть стоки ‒ нікого не хвилює.


Павло Степанченко

Тим часом журналіст із Криму Микола Семена вказує на те, що деокупація Криму Україною створить безліч проблем для росіян, які купили квартири та іншу нерухомість на півострові.

Угоди з нерухомістю, починаючи з 2014 року, не будуть визнані за українським законодавством. Багато хто втратить і гроші, і майно
Микола Семена

– У Криму на ринку нерухомості на перший план виходять не економічні, а політичні та правові питання. Росія маскує свою демографічну експансію на півострів: росіян не змушують, але всіляко до цього підштовхують, створюючи всі умови. Однак рано чи пізно Крим повертатиметься під контроль України, і Верховна Рада вже готується ухвалити закони про порядок деокупації, про перехідне правосуддя тощо. У них буде передбачена відповідальність для тих росіян, які перетнули український державний кордон і переїхали до Криму незаконно, щоб придбати житло чи будь-яке інше майно. Буквально кожному доведеться відповідати, а угоди з нерухомістю, починаючи з 2014 року, не будуть визнані за українським законодавством. Багато хто втратить і гроші, і майно.


Микола Семена

Зазначимо, що угоди з кримською нерухомістю можна зареєструвати за українським законодавством, однак для цієї процедури продавець і покупець мають виїхати на материкову частину країни.

Найімовірніше більшість росіян не вдається до дублювання операцій, оскільки не можуть легально в’їхати до Херсонської області з анексованого Росією Криму.

(Текст підготував Владислав Ленцев)

  • Олена Ремовська

    Ведуча програм Радіо Крим.Реалії з 2018 року. До цього – кореспондент, редактор і ведуча на Радіо Свобода. Зокрема, брала участь у запуску проекту Радіо Донбасс.Реалії. Автор книги «Говорить Радіо Свобода: iсторія української редакції» (2014). Закінчила Інститут журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

    RemovskaO@rferl.org

    “>

    Підписатись

Джерело

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *