У день вшанування жертв…

У день вшанування ж…

У день вшанування жертв…

У день вшанування ж…

Діти-читачі з Харківщини та…

Дитячий Міжрегіона…

На будинку, де вийшла…

В центрі Лубен, на …

На відміну від української…

Говорить Андрій Крю…

Має бути державна політика…

Говорить Дмитро Шев…

Якщо студент хоче бути…

День українськомовн…

«
»

«Нехай у Росії говорять, що хочуть»: британці допоможуть Україні з новими військовими базами поблизу Криму

Україна побудує дві нові військово-морські бази для більш ефективного захисту Чорноморського регіону, – про це Володимир Зеленський заявив під час щорічного звернення до Верховної Ради 20 жовтня. У Кремлі, у свою чергу, зазначили, що така ініціатива може «негативно позначитися на атмосфері стабільності» навколо анексованого Криму.

Ще 12 жовтня в інтерв’ю «Інтерфакс-Україна» заступник голови Офісу президента Ігор Жовква повідомив, що Київ має намір будувати ці дві бази на Чорному та Азовському морях за підтримки Великої Британії. Жовква зазначив, що президенту Володимиру Зеленському вже презентували можливості британських компаній у цій сфері і що на найближчі місяці намічені інтенсивні переговори між Україною і Великою Британією, а також, можливо, з іншими стратегічними партнерами на Заході. Про українську військово-морську ініціативу в світлі російської анексії Криму йшлося в ефірі Радіо Крим.Реалії.



У своєму зверненні до Верховної Ради України 20 жовтня президент Володимир Зеленський розповів, як влада посилила обороноздатність країни:

«Конгрес США затвердив військову допомогу Україні на суму 250 мільйонів доларів. У Великій Британії ми підписали угоду на 1 мільярд 250 мільйонів фунтів стерлінгів для зміцнення Військово-морського флоту України. Ми отримали й очікуємо додаткові швидкісні катери класу «Айленд». Спільно з Туреччиною ми будемо виробляти корвети, двигуни і військові дрони, розвивати системи ППО. Ми почали виготовлення новітніх зразків озброєння: комплекс управління артилерійським дивізіоном «Оболонь-А», мінометний комплекс «Барс»; артилерійські боєприпаси, в тому числі для реактивних систем. Випробовується реактивна система залпового вогню «Вільха-М» і системи реактивних снарядів «Тайфун». Триває модернізація фрегата «Гетьман Сагайдачний» і підготовка до випробувань десантних катерів «Кентавр». Взята на озброєння протикорабельна крилата ракета «Нептун».

Головний консультант Національного інституту стратегічних досліджень Микола Бєлєсков висловив Крим.Реалії думку, що необхідність посилення і розширення впливу українського флоту в Чорноморському регіоні назріла давно.

Нам потрібні пункти базування в обох акваторіях, щоб нарощувати корабельно-катерні групи
Микола Бєлєсков

– Анексія Криму була серйозним ударом по позиціях України в Чорноморському регіоні. Ми втратили значну частину морського потенціалу, основні пункти базування, мобільні протикорабельні комплекси, а також протикорабельний комплекс «Утьос» у Кримських горах. Але головна втрата – геостратегічна, враховуючи унікальне розташування півострова між Чорним і Азовським морями. Поки не зрозуміло, де саме за задумом Офісу президента повинні розташуватися нові військові бази, але нам потрібні пункти базування в обох акваторіях, щоб нарощувати корабельно-катерні групи. До того ж сили потрібно розосереджувати і розширювати інфраструктуру на випадок конфлікту. Це вже робота для військових, вони все плануватимуть. Так чи інакше, ми бачимо хороші передумови для розвитку українського флоту.


Микола Бєлєсков

За оцінкою Миколи Бєлєскова, для України особливо важливо забезпечувати безпеку торгових шляхів в Азовському морі, враховуючи контроль росіян над Керченською протокою.

Україна вже має попередні домовленості з Великою Британією щодо ракетних катерів і допомоги з облаштуванням баз
Микола Бєлєсков

– Звичайно, коли ми говоримо про плани розширення можливостей Військово-морських сил України, постає питання фінансування. Це один з найдорожчих видів військового будівництва в принципі, але за бажання можна знайти відносно недорогі способи реалізації цих проєктів. До того ж Україна вже має попередні домовленості з Великою Британією щодо ракетних катерів і допомоги з облаштуванням баз. Словом, якщо правильно підійти до проблеми, це не обійдеться в сотні мільйонів доларів, яких у нас і так немає.

Російський військовий експерт Олександр Гольц сумнівається в тому, що саму появу нових українських військових баз можна розцінювати як загрозу для Росії.

Україні треба розвивати флот не в наступальних цілях, а щоб ускладнити можливість атаки з моря
Олександр Гольц

– Поки не зрозуміло, що саме мається на увазі і для чого саме Україна будуватиме ці бази. Грубо кажучи, це місце для стоянки, ремонту й обслуговування бойових кораблів, де вони можуть поповнювати запаси. Але ж загроза в такому випадку може виходити тільки від суден, які там розмістяться, а їх зараз в Україні не так багато. Тому розцінювати як щось загрозливе появу опорних пунктів Збройних сил України щонайменше нераціонально. Принаймні доти, поки в України не з’явиться флот, здатний становити небезпеку для російських кораблів у регіоні.

Хоча, звичайно, в пропагандистських цілях Кремль може час від часу говорити про «агресивні» й «недоброзичливі» дії Києва. На мій погляд, Україні треба розвивати флот не в наступальних цілях, а щоб ускладнити можливість атаки з моря.


Олександр Гольц

На думку Олександра Гольця, Україна зараз просто не може дозволити собі тотальну модернізацію Військово-морських сил, яка поставила б їх в один ряд з російськими.






Photo Gallery:
Вертольоти, старовинний прапор і нагороди: в Одесі відзначили сторіччя військово-морського флоту України (фотогалерея)

В Одесу привезли історичний прапор, який 100 років тому підняли в Севастопольській фортеці

Тим часом український воєначальник, командувач Військово-морських сил України в 2014-2016 роках Сергій Гайдук називає два можливих місця дислокації для нових баз.

Це реалістичні проєкти, які можуть бути реалізовані в короткостроковій або середньостроковій перспективі
Сергій Гайдук

– Військово-морські бази мають дві складові: гідротехнічні споруди, тобто причали, разом з обладнанням для забезпечення безпечного плавання, а також берегову інфраструктуру – штаби, командні пункти, вузли зв’язку, кубрики для особового складу тощо. Мені здається, це реалістичні проєкти, які можуть бути реалізовані в короткостроковій або середньостроковій перспективі за умови достатнього фінансування. Цього року президенту презентували проєкт такої бази в Бердянську, ймовірний варіант для розміщення іншої – Очаків. Тут ми дійсно можемо розраховувати на допомогу Великої Британії, яка тепер проводить повністю незалежну від Євросоюзу зовнішню політику. Що до реакції росіян, вони, як завжди, створюють інформаційний ажіотаж, до якого варто ставитися філософськи. Нам треба будувати український флот, а там нехай говорять, що хочуть.


Сергій Гайдук

Міністр закордонних справ України в 2014-2019 роках Павло Клімкін переконаний, що з облаштуванням нових баз Києву обов’язково допоможуть й інші західні союзники.

Ббудуватимемо бази саме ми, щоб відбити у Росії бажання нападати на нас знову
Павло Клімкін

– Працювати з Великою Британією – означає працювати з усіма союзниками і, перш за все, зі США. Якоїсь окремої чисто британської політики в цьому немає. Тренування наших військових проходять також з американцями, канадцями, литовцями. У самих британців величезний досвід війни на морі, вони добре знають і як нападати, і як захищатися. Безумовно, будувати бази будемо саме ми, щоб відбити у Росії бажання нападати на нас знову. Але все не так просто: зараз південь України не менш вразливий, ніж схід, і для його захисту необхідна окрема концепція. Це завдання на середньострокову перспективу, і я сподіваюся, що Велика Британія стане одним з наших головних партнерів у цій справі – і точно не одна вона. Зрозуміло, Росія робитиме все, для того щоб запобігти цьому посиленню України, використовуючи будь-які методи.


Павло Клімкін

Павло Клімкін підкреслює, що глобальна стратегічна мета України, на його погляд – розширювати співпрацю НАТО, щоб протистояти російській агресії, особливо в світлі зростаючої мілітаризації анексованого Криму.

(Текст підготував Владислав Ленцев)

Анексія Криму Росією

У лютому 2014 року в Криму з’являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об’єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.

16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся невизнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.

Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.

  • Олена Ремовська

    Ведуча програм Радіо Крим.Реалії з 2018 року. До цього – кореспондент, редактор і ведуча на Радіо Свобода. Зокрема, брала участь у запуску проекту Радіо Донбасс.Реалії. Автор книги «Говорить Радіо Свобода: iсторія української редакції» (2014). Закінчила Інститут журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

    RemovskaO@rferl.org

    “>

    Підписатись

Джерело

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *