Діти-читачі з Харківщини та…

Дитячий Міжрегіона…

На будинку, де вийшла…

В центрі Лубен, на …

На відміну від української…

Говорить Андрій Крю…

Має бути державна політика…

Говорить Дмитро Шев…

Якщо студент хоче бути…

День українськомовн…

Мова — це зброя.…

День українськомовн…

Скільки можна поступово, вже…

Скільки можна посту…

«
»

«Він завжди називав себе кримським татарином»: війна пам’яті навколо особистості Амет-Хана Султана через століття після його народження

Наприкінці жовтня 2020 року минає 100 років від дня народження кримськотатарського льотчика та двічі Героя Радянського Союзу Амет-Хана Султана. На честь цієї дати нові пам’ятні таблички з’явилися і в анексованому Криму, і в сусідній Росії, а на материковій частині України Нацбанк випустив монету, присвячену цій історичній особистості.

Окрім того, російська влада Криму 25 жовтня відкрила ростовий пам’ятник Амет-Хана Султана в центрі Сімферополя. За інформацією кореспондента Крим.Реалії, майданчик біля монумента оточили металевою огорожею, а навколо чергували співробітники місцевої та військової поліції. Тільки після того, як представники російської влади поклали квіти та сфотографувалися, до пам’ятника через рамки металодетекторів пустили представників кримськотатарської громадськості. Про сучасну політику пам’яті щодо Амет-Хана Султана йшлося в ефірі Радіо Крим.Реалії.



Кримський історик Гульнара Абдулаєва розповіла Крим.Реалії, чому кримські татари вшановують Амет-Хан Султана як національного героя.

Благодаря усилиями и авторитету Амет-Хана Султана, проблемы крымских татар начали решаться на более высоком уровне, в Москве
Гульнара Абдулаева

‒ Це дійсно легендарна особистість, люди мого покоління з дитинства знають про нього. Амет-Хан Султан у 25 років став двічі Героєм Радянського Союзу, що вже багато чого варте, і через нього потім пройшов весь біль нашого народу. Він був у Криму в ті дні 1944 року, коли СРСР депортував кримських татар. У 40-60-ті роки вони намагалися довести, що насправді не зрадники, апелюючи саме до особистості Амет-Хана Султана. Окрім нього, серед кримських татар були й інші Герої Радянського Союзу ‒ генерали, полковники, офіцери, але він дійсно брав активну участь у національному русі. Завдяки зусиллям та авторитету Амет-Хана Султана, проблеми кримських татар почали вирішуватися на вищому рівні, у Москві. При цьому він був скромною людиною й не хизувався своїми званнями ‒ мені здається, вони, швидше, завдавали йому болю, ніж підживлювали гордість.

Гульнара Абдулаєва підкреслює, що незважаючи на те, що батько Амет-Хана Султана був родом з Дагестану, сам льотчик завжди вважав себе саме кримським татарином.

Его заслуги одновременно и признают, и замалчивают: не выпускают больше книг о нем, не проводят школьные уроки на эту тему и так далее
Гульнара Абдулаева

‒ У 60-ті роки він поїхав у відрядження до Узбекистану, де зустрічався зі своїми співвітчизниками, і сказав своєму другові дитинства Ескендеру Сулейманову, що кримським татарам треба робити все для повернення в Крим. Амет-Хан Султан тоді натякнув, що в будь-якому випадку підтримає це прагнення і зробить все від нього залежне. На жаль, його життя трагічно обірвалося у 1971 році, під час випробувань, і національний рух отримав важку втрату. Щодо політики пам’яті, у Росії та в окупованому нею Криму вона неоднозначна: начебто він і двічі Герой Радянського Союзу, але все ж кримський татарин ‒ тому, наприклад, аеропорту Сімферополя його ім’я не надали. Його заслуги одночасно і визнають, і замовчують: не випускають більше книг про нього, не проводять шкільні уроки на цю тему тощо.






Photo Gallery:
Без тамги и в бронзе. В Крыму открыли памятник крымскотатарскому летчику Амет-Хану Султану (фотогалерея)

Водночас Гульнара Абдулаєва вказує на те, що сучасна Україна вважає Амет-Хана Султана своїм національним героєм ‒ щоправда, вшановує його пам’ять лише в останні роки. Так, у 2015-му році Верховна Рада надала Міжнародному аеропорту «Сімферополь», який згідно з міжнародним правом належить Україні, ім’я Амет-Хана Султана. Однак у 2018 році російська влада Криму провела свій конкурс на перейменування, не допустивши до нього офіційну українську назву. У підсумку аеропорт за указом президента Володимира Путіна отримав ім’я художника Івана Айвазовського ‒ втім, це слідом за Україною не визнає більшість країн світу. Водночас на честь Амет-Хана Султана названий аеропорт Махачкали ‒ столиці Дагестану.

Кримський історик Андрій Іванець вважає, що історія Амет-Хана Султана стала полем бою для російської пропагандистської машини.

Там пытаются доказать, что Амет-Хан Султан и не крымский татарин вовсе – это одно из проявлений татарофобии в российском обществе
Андрей Иванец

‒ В останні шість років Росія як країна-окупант намагається прикрити своє порушення міжнародного права у вигляді спроби анексії Криму фіговим листочком історичних аргументів. Якщо в Україні говорять про Амет-Хана Султана і як про Героя Радянського Союзу, і як про героя кримськотатарського народу, то в Росії спостерігаємо істотний крен на користь першого, а те, що він був кримським татарином, відходить на задній план. Там намагаються довести, що Амет-Хан Султан і не кримський татарин зовсім ‒ це один з проявів татарофобії в російському суспільстві. Походження по батькові не має тут такого значення: важливо, що він сам ідентифікував себе як кримський татарин і мав через це великі труднощі після депортації. Зокрема, у 1946 році не зміг отримати роботу в льотно-випробувальному інституті, хоча мав потребу в ній ‒ швидше за все, саме через питання національності.

Андрій Іванець стверджує, що радянські чиновники настійно рекомендували Амет-Хану Султану підписуватися дагестанцем, проте він щоразу відкидав такі пропозиції.

На початку 1950-х років він випробовував дуже небезпечну техніку, але не отримав за це третє звання Героя Радянського Союзу ‒ саме через питання національності
Андрій Іванець

‒ Як відомо, на початку 1950-х років він випробовував дуже небезпечну техніку, але не отримав за це третє звання Героя Радянського Союзу ‒ саме через питання національності. Цікаво, що ще до початку анексії Криму, творці фільму «Хайтарма», які трепетно поставилися до пам’яті Амет-Хана Султана, запросили на прем’єру друзів та учнів льотчика, проте російський консул у Сімферополі Володимир Андреєв фактично заборонив ветеранам іти на перегляд і почав знову переказувати радянську міфологему про кримських татар як про «народ-зрадник». Тоді це викликало величезне обурення кримськотатарської громадськості, до Міністерства закордонних справ Росії навіть надіслали ноту протесту.


Андрій Іванець

Український актор і кінорежисер кримськотатарського походження Ахтем Сеітаблаєв зіграв Амет-Хана Султана у власному фільмі «Хайтарма», який вийшов ще у 2013 році. За його словами, у картині було мінімум художнього вимислу.

Я чув про Амет-Хана з самого дитинства і мріяв стати льотчиком-героєм, як і багато кримськотатарських хлопчаків
Ахтем Сеітаблаєв

‒ Я чув про Амет-Хана з самого дитинства і мріяв стати льотчиком-героєм, як і багато кримськотатарських хлопчаків. Вже бувши дорослим, я близько 10 років жив мрією про фільм, який розкрив би одну з найтрагічніших сторінок історії нашого народу. Сценарій фільму «Хайтарма» на 90% складається з фактів, підтверджених документальними свідченнями, які ми здобували зокрема і в московських архівах ‒ у 2011-2012 роках це ще було можливим. Безумовно, досі є багато людей, які живуть у радянській парадигмі: мовляв, у кримських татар були окремі герої, але сам народ гнилий. Повірити в багато разів підтверджені факти для них ‒ фактично визнати, що все своє життя вони безпідставно та несправедливо звинувачували цілий народ у найжахливіших гріхах. Хто здатний на таке? Поготів, що зараз ця радянська позиція ‒ частина російської політики в Криму.

Ахтем Сеітаблаєв згадує, що саме після висловлювань російського консула Володимира Андреєва про «Хайтарму» на перегляд фільму потягнулися глядачі, які раніше про нього не чули, і багато хто з них ‒ не з-поміж кримських татар. Таким чином, актор і режисер робить висновок, що чим сильніше буде прагнення нинішньої російської влади приховати правду про Амет-Хана Султана, тим більше уваги вони привернуть до цієї особистості.

(Текст підготував Владислав Ленцев)

  • Сергій Мокрушин

    Народився в місті-герої Керчі. Отримав диплом Таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського за спеціальністю «журналістика». Починав роботу на ДТРК «Крим», останні 4 роки до окупації вів тему бюджетних закупівель і корупції в Кримському центрі журналістських розслідувань. Виїхав з Криму через рік після окупації. 

    “>

    Підписатись

Джерело

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *