У день вшанування жертв…

У день вшанування ж…

У день вшанування жертв…

У день вшанування ж…

Діти-читачі з Харківщини та…

Дитячий Міжрегіона…

На будинку, де вийшла…

В центрі Лубен, на …

На відміну від української…

Говорить Андрій Крю…

Має бути державна політика…

Говорить Дмитро Шев…

Якщо студент хоче бути…

День українськомовн…

«
»

Місцеві вибори в Україні: наскільки активними були кримчани?

На материковій частині України 25 жовтня відбулися місцеві вибори, в яких вперше могли взяти участь вимушені переселенці з тимчасово окупованих Криму та окремих районів Донецької та Луганської областей. За інформацією Центрвиборчкому, загальна явка виборців склала 36,88%.

При цьому свою адресу реєстрації для участі в голосуванні змінили 98 тисяч осіб. Скільки серед них саме вимушених переселенців, в офіційній статистиці не вказано. В анексованому Криму після 2014 року проводяться російські вибори, які не визнають законними Україна, США, Євросоюз та низка інших країн світу. В Офісі президента України підкреслюють, що легітимні місцеві вибори в Криму та на Донбасі відбудуться тільки після повної деокупації цих територій. Про те, наскільки кримчани впливають на регіональну політику на материковій частині України, йшлося в ефірі Радіо Крим.Реалії.



Низка українських експертів відзначили відносно низьку явку на цих виборах, що відбулися в умовах тривалої епідемії COVID-19. Старший аналітик української Громадської мережі «ОПОРА» Олександр Клюжев висловив Крим.Реалії думку, що показник близько 37% не можна назвати несподіваним.

Явку я вважаю адекватною ситуації, і вона не ставить під сумнів легітимність органів місцевого самоврядування
Олександр Клюжев

‒ Проблеми тут немає, ця цифра відображає активність, яка реально була на цих місцевих виборах. Дійсно, є зниження показників, порівняно з 2015 роком, коли явка склала 46,5%. Все-таки треба враховувати, що нинішні вибори випали на період епідемії, у виборців були негативні очікування щодо стандартів безпеки на дільницях і занепокоєння з приводу масового скупчення людей. Тому явку я вважаю адекватною ситуації, і вона не ставить під сумнів легітимність органів місцевого самоврядування. Це результат голосування активних виборців. Щодо участі вимушених переселенців з Криму та окремих районів Донецької та Луганської областей, то інформаційної кампанії щодо зміни адреси реєстрації, яка проходила з 1 липня до 10 вересня, а також зусиль Центральної виборчої комісії було явно недостатньо.


Олександр Клюжев

За оцінкою Олександра Клюжева, українська влада також не змогла повноцінно поінформувати громадян і про нові правила голосування, і про умови його проведення в плані дотримання епідеміологічних заходів.

За інформацією Міністерства соціальної політики України на жовтень 2020 року, у країні офіційно зареєстровано близько півтора мільйона внутрішньо переміщених осіб. У Херсонській області їх понад 14 з половиною тисяч, враховуючи дітей. Проте свою виборчу адресу на місцевих виборах у регіоні змінили лише 20 кримчан і севастопольців.

Експерт Комітету виборців України Володимир Молчанов вважає, що настільки низький показник викликаний тим, що після 2014 року лише деякі кримчани остаточно осіли саме в Херсонській області.

У програмах місцевих партій і кандидатів я не спостерігав пунктів щодо вирішення будь-яких проблем внутрішньо переміщених осіб
Володимир Молчанов

‒ Мені здається, причини не у відсутності інформування, а в тому, що кримчани переважно селяться в Києві або Львові. У Херсонській області дійсно є місця компактного проживання кримських татар, але вони, швидше за все, вже змінили основну адресу реєстрації, якщо приїхали з Криму декілька років тому. Взагалі, у програмах місцевих партій і кандидатів я не спостерігав пунктів щодо вирішення будь-яких проблем внутрішньо переміщених осіб. Загалом по Херсонській області явка була 27% ‒ певно, люди мають якесь відчуття безвиході. Серед українських виборців більше не спостерігається ентузіазму, який був торік на виборах президента і парламенту. Партія «Слуга народу» відійшла на задній план, натомість з’являються потужні регіональні проєкти, які відкидають ідеологію та велику політику.

Кримчанка й кандидатка в депутати Київської обласної ради від партії «Європейська солідарність» Наталя Лютікова розповідає про свій досвід участі у місцевих виборах і помічені нею недоліки процесу.

Я боролася за право голосувати на місцевих виборах на материковій частині України декілька років у судах
Наталя Лютікова

‒ У Київській області дуже багато переселенців, зокрема і з Криму, і багато хто з них, окрім мене, навіть балотувалися в депутати. Я боролася за право голосувати на місцевих виборах на материковій частині України декілька років у судах, але безрезультатно. Тепер ця норма запрацювала, але зміни в законодавство внесли таким чином, що ними почали користуватися шахраї й накручувати голоси. Так що вчора ситуація була напружена, на дільницях було багато поліції. Зокрема, у нас звозили голосувати жителів ромських поселень або тітушок, які фактично не беруть участь у житті громади. За нашими підрахунками, це дало до 10% від загальної кількості голосів, тобто вплив на результати виборів виявився значним. На жаль, громада не задоволена результатами виборів: ми не розуміємо, чи відображають вони реальне волевиявлення людей.


Наталя Лютікова

Наталя Лютікова пояснює, що балотувалася в депутати для того, щоб спробувати допомогти таким же вимушеним переселенцям, як вона, у вирішенні широкого спектра проблем ‒ від житлових до медичного обслуговування. Якраз за неї на місцевих виборах на материковій частині України проголосував кримськотатарський активіст, якого раніше переслідувала російська влада, Ісмаїл Рамазанов. За його словами, процедура зміни реєстрації була нескладною.

Для мене було дуже важливо, що Наталя Лютікова поділяє зі мною те, що відбувається в тимчасово окупованому Криму
Ісмаїл Рамазанов

‒ Це зайняло буквально пів години, і мене це дійсно здивувало ‒ що немає якихось помітних перешкод. Проблеми, як я чув, виникли у студентів, оскільки вони не знали, чи буде продовжений карантин, і не змогли змінити місце реєстрації у своїх вишах. Напевно, більшість молоді з Криму не встигла взяти участь у голосуванні саме з цієї причини. У неділю я приїхав на дільницю і проголосував за кандидатку, яку вважаю близькою мені людиною. Вона волонтер, яка допомагала і продовжує допомагати нашим військовим з реабілітацією. Для мене було дуже важливо, що Наталя Лютікова поділяє зі мною те, що відбувається в тимчасово окупованому Криму. Саме її позиція наближає нас до деокупації півострова.

Ісмаїл Рамазанов був затриманий 23 січня 2018 року, у цей день у нього вдома в селі Новий Світ відбувся обшук. Слідчий комітет Росії висунув йому звинувачення в пропаганді екстремізму за допомогою інтернет-радіо Zello. 14 липня того ж року Ісмаїл Рамазанов вийшов із СІЗО, оскільки за цим звинуваченням підозрюваного не можна було утримувати під арештом більше ніж пів року. Пізніше російські силовики призначили додаткове розслідування і припинили кримінальну справу, однак згодом Рамазанов вирішив виїхати на материкову частину України.

(Текст підготував Владислав Ленцев)

  • Сергій Мокрушин

    Народився в місті-герої Керчі. Отримав диплом Таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського за спеціальністю «журналістика». Починав роботу на ДТРК «Крим», останні 4 роки до окупації вів тему бюджетних закупівель і корупції в Кримському центрі журналістських розслідувань. Виїхав з Криму через рік після окупації. 

    “>

    Підписатись

Джерело

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *