«Відійдіть, терористів ведуть»: дружина розповідає, як кримчанина етапували вулицею в Росії

«Колись Крим знову стане багатонаціональним, яким його знали до анексії». Це слова кримчанки, чоловік якої провів майже весь 2020-й рік у російській в’язниці. Жінка каже про дружбу і єдність, яка, на її думку, панувала на півострові до анексії, і вважає нинішні події іспитом – «щоб побачити та почути один одного».

У серії публікацій #PrisonersVoice – рідні, які чекають в’язнів з окупованого Донбасу і Криму, розповідають, як проживають цей час очікування. Історії Радіо Свобода публікує у співпраці з Центром громадянських свобод.

Олена Пех

Горлівчанка Олена Пех працювала старшим науковим співробітником місцевого художнього музею, до цього була вчителем російської та німецької мов і вихователькою в дитячому будинку. 9 серпня 2018 року жінку затримали бойовики угруповання «ДНР» у її власній квартирі в Горлівці, коли вона провідувала хвору матір. Відтоді Пех – в ув’язненні, в Одесі на неї чекає донька.

Ізабелла Пех, бореться за звільнення матері понад два роки:

– Мама для мене – це людина, якій я можу довірити абсолютно все, на будь-яку тему з нею говорити. Вона для мене і наставник, і подруга, між нами такий сильний зв’язок, що це рідкість – мати такі відносини з батьками. Мама – найважливіша людина в моєму житті.


Олена Пех

У день затримання маму привезли у військову частину 08816 у Донецьку і там тримали три місяці, з 9 серпня до 23 жовтня 2018 року. 25 вересня, після чергового допиту, вона порізала собі вени, тому що більше не могла витримувати всі ці знущання. Її змушували підписати документи. Серед тих, хто її катував, було дві групи людей. Одна група – місцеві, а інша – росіяни, у яких зазвичай фейкові імена, вони дуже часто себе Олексіями називають. Усі в балаклавах: це приблизно шість великих чоловіків, які приходять вже з готовими інструментами та знущаються.

Серед тих, хто її катував, було дві групи людей. Одна – місцеві, інша – росіяни, у яких зазвичай фейкові імена, вони дуже часто себе Олексіями називають
Ізабелла Пех

Мама розповідала, що їй регулярно підключали струм, через що зараз проблеми з ногами. Тепер вона живе з сильними болями в ногах: навіть у нерухомому стані відчуває біль, і його загасити нічим не можна. Після струму обливають холодною водою, тому у неї були приступи епілепсії. Коли її трусило, вони з неї сміялись, а коли просила допомоги – говорили: «Ми тебе вилікуємо». Через те, що вона спілкувалась із Віталієм Чмілем – українським військовим, який сидів у сусідній камері – їх обох двічі виводили й імітували розстріл.

Після того, як мама підписала документи, 26 жовтня 2018 року вона була переведена в СІЗО. А 27 березня 2020 року був «вирок»: мамі призначили 13 років позбавлення волі за нібито шпигунство на користь України.

3 червня 2020 року Олена Пех, за даними, які має дочка, була етапована в 127-му жіночу колонію Сніжного Донецької області.

Центр Громадянських свобод створив петицію із закликом до ООН, Ради Європи, Європейського союзу, ОБСЄ, а також держав, які беруть участь у цих організаціях, вплинути на Росію задля звільнення в’язнів, захистити їх від катувань, надати меддопомогу, а також відкрити доступ на територію Криму й ОРДЛО міжнародним міжурядовим організаціям і гуманітарним місіям. Також правозахисники оголосили про набір волонтерів кампанії #PrisonersVoice.

Сейтумер Сейтумеров

Історик за освітою, 32-річний Сейтумер Сейтумеров до арешту 11 березня 2020 року займався у Криму установкою кам’яних огорож, а влітку возив туристів на екскурсії до Бахчисарая. Зараз чоловікові загрожує до 20 років ув’язнення – його за російським законодавством звинувачують в участі у діяльності терористичної організації.

Вдома на нього з маленькою дочкою чекає дружина Пакізе:

– Мій чоловік – дуже комунікабельна людина, він дуже любить спілкування: у нашому домі завжди були люди, приходили його друзі та знайомі. Сейтумер любив читати – його цікавила історія. У нас висить у кімнаті політична карта, про яку країну не запитай, він завжди міг її показати і розповісти про неї, про її населення.


Сейтумер Сейтумеров

О шостій ранку ми прокинулись і почули якийсь дуже гучний гуркіт за вікном. Спочатку нічого не зрозуміли, на вулиці якраз був дуже сильний вітер і ми подумали, що може щось впало чи перевернулось. Чоловік встав подивитись у вікно, і саме в той момент до нас постукали у двері. Коли Сейтумер впустив силовиків, вони одразу розбіглись по усіх кімнатах.

Поруч з нашою спальнею є невелика кімната, де стоїть мій комод і дитяче ліжечко. Вони зайшли туди, почали обшукувати комод, і при цьому сказали Сейтумерові, щоб ми забрали собі гроші та коштовності. Чоловік у формі сказав: «Ось, дві книжки знайшов». У цьому комоді були мої особисті речі: ліки, вата, косметика. Таким чином вони відволікли мого чоловіка тим, що передавали коштовності, а на верхню поличку підкинули ці дві книги. Я не бачила, що це були за книжки, але ми їх не торкались.

В один чудовий момент це закінчиться, і Крим знову стане тою перлиною, якою він був раніше – тим багатонаціональним півостровом, яким його знали до анексії

Пакізе Сейтумерова

Майже одразу після затримання Сейтумера помістили в спецпост, де він просидів понад три місяці. Туди садять за щось, караючи, – він же не встиг нічого зробити. На цей час він перебуває в Сімферопольському СІЗО в камері, де 20 осіб на 16 ліжок. Там дуже багато клопів, які кусаються – у нього руки постійно вкриті виразками.

Окупаційна влада бореться з тими, хто проявляє свою активну позицію, хто – за справедливість. До анексії в 2014 році нам у Криму не потрібно було проявляти свою громадянську позицію, адже ми жили дружно та мирно. Але ми віримо, що скоро це все закінчиться і те, що зараз вішають такі ярлики та такі терміни на політв’язнів – це лише формальність, це все лише на папері. В один чудовий момент це закінчиться, і Крим знову стане тою перлиною, якою він був раніше – тим багатонаціональним півостровом, яким його знали до анексії. Відновиться колишня дружба і єдність, і люди зрозуміють, що насправді те, що зараз відбувається – це був іспит для кожного, щоб побачити та почути один одного.

Теймур Абдуллаєв

Тренер із тхеквондо, юрист за освітою кримський татарин Теймур Абдуллаєв 18 червня 2019 року був засуджений Північно-Кавказьким окружним військовим судом у Ростові-на-Дону до 17 років колонії суворого режиму за участь у діяльності забороненої в Росії організації «Хізб ут-Тахрір».

Це найбільший термін серед членів «першої сімферопольської групи» – п’ятьох кримських татар, затриманих в один день із Теймуром за підозрою в тероризмі. На апеляційному засіданні у Верховному суді Російської Федерації термін покарання було зменшено на шість місяців.

Вдома на Теймура чекає з п’ятьма дітьми його дружина Аліме Абдуллаєва:

Мій чоловік ніколи не вів злочинного або антигромадського способу життя
Аліме Абдуллаєва

– Мій чоловік, який має вищу освіту, народився в інтелігентній родині, ніколи не вів злочинного або антигромадського способу життя. Він дбав про мене, про наших дітей, батьків. Про нього також винятково позитивно відгукуватися сусіди – люди різних національностей, віросповідань.


Теймур Абдуллаєв

Рано-вранці 12 жовтня 2016 року до нашої оселі почали грюкати з усіх боків: у стіни, двері, був страшний гуркіт. Потім били вікна, розбили скло, і чоловік, який якраз читав ранкову молитву, закінчив і пішов відкривати двері. Після цього до нас вломився натовп озброєних людей у масках, які почали перевертати все у домі.

Вони були пристебнуті наручниками до одного ланцюга і в такому положенні мали пройти шлях. Їх намагалися фотографувати, силовики відповідали: «Відійдіть, терористів ведуть»
Аліме Абдуллаєва

У березні 2020 роки мені стало відомо, що мій чоловік у цьому ж місяці був етапований у колонію №2 м. Салават республіки Башкортостан (Росія). Теймур розповів, що під час етапу з Ростова в колонію їх вивезли до залізничного вокзалу, там вони повинні були пройти якийсь шлях пішки. Вони були пристебнуті наручниками до одного ланцюга і в такому положенні мали пройти цей шлях. Люди намагалися їх знімати та фотографувати, на що силовики їм відповідали: «Відійдіть, терористів ведуть». На залізничному вокзалі їх посадили в столипінський вагон, і весь шлях до міста Салават вони їхали в цьому вагоні. Теймур сказав, що відчув на собі всі розповіді його діда, який у 1944 році був депортований на Урал.

Теймур відчув на собі розповіді його діда, який у 1944 році був депортований
Аліме Абдуллаєва

Від дня затримання і до сьогодні Теймур піддається жорстокому поводженню, чомусь до нього особливе ставлення. Одразу після прибуття в колонію його помістили в штрафний ізолятор, де він пробув п’ять місяців. Під час телефонної розмови у липні Теймур сказав мені, що вдягнений у весь зимовий одяг, який у нього є – такий там холод і сирість. І там же в ШІЗО (штрафний ізолятор – ред.) він підірвав здоров’я, у нього піднявся високий артеріальний тиск, зараз він перебуває під наглядом лікаря. 15 вересня з ШІЗО Теймур був переведений у СУУ (камера з суворими умовами утримання – ред.). Ці факти свідчать про тиск на мого чоловіка.

За даними кампанії #PrisonersVoice, в Росії й окупованому Криму залишився за ґратами щонайменше 101 особа, на Донбасі – не менше 234-х. За даними українського омбудсмена Людмили Денісової, у російському ув’язненні перебувають від 113 до 115 осіб. У списку «Кримськотатарського ресурсного центру» вказують про 86 кримських політв’язнів. Такі ж цифри – у «Кримської правозахисної групи».

СБУ каже про 235 українців, незаконно утримуваних в ОРДЛО.

Джерело

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *