Діти-читачі з Харківщини та…

Дитячий Міжрегіона…

На будинку, де вийшла…

В центрі Лубен, на …

На відміну від української…

Говорить Андрій Крю…

Має бути державна політика…

Говорить Дмитро Шев…

Якщо студент хоче бути…

День українськомовн…

Мова — це зброя.…

День українськомовн…

Скільки можна поступово, вже…

Скільки можна посту…

«
»

Вся ваша вода – наша! У кримчан влада забере колодязі з водою?

Підконтрольний Кремлю глава Криму Сергій Аксенов погрожує забрати воду у кримчан. Точніше, примусово викуповувати свердловини та колодязі.

За словами Аксенова, «вода спільна для всіх кримчан». Тому у разі потреби, кримчани зобов’язані нею ділитися. А тих, хто добровільно відмовиться продавати свої джерела – змусять суди та прокуратура, погрожує Аксьонов.


Сергій Аксенов, підконтрольний Кремлю глава Криму

Водопостачання – це спільна справа і вода для всіх, а не чиясь власність
Сергій Аксенов

«Вода – це стратегічний ресурс, це стратегічна сировина. І якщо є якісь питання чи непорозуміння з власниками – значить підключайте прокуратуру і ухвалюйте відповідні рішення. Водопостачання – це спільна справа і вода для всіх, а не чиясь власність. Не буде тут жодної свердловини, яка не дає можливості подати воду людям, особливо в період надзвичайної ситуації», – заявив на робочій нараді «з питань водної кризи по півострові» Аксенов.



Політолог з Криму Євгенія Горюнова каже, що заява Аксенова не якась страшилка, а реальна погроза. За її словами, Крим – це не правова територія, і там дійсно можуть силою забрати воду у людей, якщо на те буде воля Кремля, або Аксенова.


Євгенія Горюнова, політолог із Сімферополя

Це така собі Шарикова логіка, пам'ятаєте? Все забрати і все поділити, Шариков та Швондер – це в Криму добре працює
Євгенія Горюнова

«Політика Аксенова нагадує мені політику більшовиків на початку ХХ століття. По-перше, вона пов’язана з тим, що якщо у когось щось є, то це треба забрати заради соціальної справедливості. І не важливо, що ця людина колись витратила гроші, пробивала цю свердловину. Тепер це не важливо, заради цієї горезвісної соціальної справедливості, можна все це забрати, або поділити. Це така собі Шарикова логіка (згадка про персонажів із повісті Михайла Булгакова «Собаче серце» – ред.), пам’ятаєте? Все забрати і все поділити, Шариков та Швондер – це в Криму добре працює», – сказала у коментарі Крим.Реалії Євгенія Горюнова.


Буріння свердловини в селі Вільне, Бахчисарайський район, вересень 2020 року

Кримчани – проти того, щоб їхні свердловини та колодязі примусово викуповувала влада. Негативну реакцію ми побачили у місцевих кримських ЗМІ та почули провівши власне опитування неподалік Сімферополя.

Це мій дім, моя земля, як це хтось викуповуватиме мій колодязь?
кримчанин

– Як це викуповувати? Це мій дім, моя земля, як це хтось викуповуватиме мій колодязь? Нехай де хочуть там і бурять.

– Я думаю, що цього не повинно бути. Людей не треба утискати в найнеобхіднішому. Тому що без води ми не проживемо. А якщо нас ще й в цьому обмежать, то я не згодна з цим, – обурено говорили кримчани у коментарях Крим.Реалії.

Попри перестороги екологів та гідрогеологів, кримська влада розробила план із буріння 20 артезіанських свердловин. Найближчим часом мають запустити вже чотири. Бурять на глибину до 200 метрів.

Рятуватимуть Крим від безводдя російські платники податків. На подолання кризи з бюджету Росії виділять майже 50 мільярдів рублів. Про це вже заявив російський прем’єр Михайло Мішустін.


Михайло Мішустін, прем’єр-міністр Росії

«Президент доручив уряду розв’язати питання з водопостачанням Криму. Це важлива тема для людей і розвитку півострова», – заявив Мішустін.

З цих 50 мільярдів рублів 3 077,7 мільярда рублів, як вказано у документі, піде на буріння нових свердловин. Та через це може статись так, що води не буде ні в нових свердловинах, ні в тих, які влада Криму збирається викуповувати у населення, каже російський незалежний гідрогеолог Юрій Медовар.


Юрій Медовар, російський незалежний гідрогеолог

Крим – це взагалі одна велика проблема
Юрій Медовар

«Це називається – самообман. Грубо кажучи, візьмімо мільйон кубометрів води. Припустимо у вас є водоносний горизонт, який використовують із метою водопостачання, запасом в один мільйон кубометрів. Ви можете качати воду однією свердловиною, а можете качати тисячею свердловин, але у вас запас один мільйон, він як був так і залишився. Він же іншим не стане. Під землею все взаємопов’язане. Там всюди суцільні проблеми у Криму. Крим – це взагалі одна велика проблема», – роз’яснив Юрій Медовар.


Колодязь у Криму, жовтень 2018 року

Через кримську посуху і надмірне споживання підземних вод у колодязях та свердловинах вже почала зникати вода. Тому ділитися водою кримчани погоджуються лише добровільно, без викупу і так, щоб власникам свердловин самим вистачало.

– Вода впала на метр. 20 сантиметрів залишилося, десь так. Залазив у колодязь, копав, заглиблювався, витягав мул, а все одно 20 сантиметрів води, як було так і лишилось.

– Поділитися можна, кому треба я без проблем ділюся.

– Ставлюсь до цього трішки негативно, але якщо люди матимуть потребу, я думаю поділитися можна.

– Поки не просили, а я й не замислювалася.

– Завжди, будь ласка, хто приходить я не відмовляю нікому, – так висловили свою позицію кримчани у коментарях Крим.Реалії.

Буріння свердловини у Криму в середньому коштує 2000 рублів за метр. Разом з облаштуванням, ціна за готовий об’єкт доходить до 200 тисяч рублів. Якщо влада захоче, ці свердловини скуплять за безцінь, переконана політолог із Криму Євгенія Горюнова.


Громадський колодязь на площі в селі Чорноріччя

«Мені здається, це такий інформаційний вкид у майбутнє. Якщо й надалі ситуація ускладнюватиметься, а поки перспектив до покращення не видно, тоді відповідно будуть рішення прокуратури та судів. Якщо хтось відмовиться продавати свою свердловину, зрозуміло, що її влада купить за безцінь, за якісь смішні гроші, а не реальну ринкову вартість», – вважає Євгенія Горюнова.

Через прокуратуру і суди у людей дійсно можуть забирати свердловини, запевняють юристи в Криму. Але тоді ще й разом із земельною ділянкою. Начебто, російське законодавство, за яким зараз живуть кримчани, при надзвичайній ситуації дозволяє вилучати земельні ділянки, а республіканський закон дозволяє вилучати ще й майно на цих ділянках.

Та за міжнародним правом, подібні привласнення можливі лише за умов воєнної необхідності, а те, що пропонує кримська влада у Криму – це порушення прав людини.


Ольга Куришко, юрист ГО «КримSOS»

Це пряме порушення норм Гаазької конвенції, Женевської конвенції, міжнародного кримінального права
Ольга Куришко

«Це пряме порушення норм Гаазької конвенції, Женевської конвенції, міжнародного кримінального права і також порушення міжнародного права прав людини. Оскільки там прямо вказано про те, що заборонено привласнення, знищення, пошкодження, руйнування об’єктів, які перебувають у приватній власності, крім випадків коли це викликано воєнною необхідністю. У цьому випадку, на щастя, це не є воєнною необхідністю, тому це явне порушення норм міжнародного права», – пояснила у коментарі юрист ГО «КримSOS» Ольга Куришко.

Точної статистики, скільки у Криму свердловин – немає. Більшість домогосподарств не ставили їх на облік. Заяв про примусовий викуп свердловин, принаймні публічних, поки що теж не лунало.

Водопостачання Криму

Україна забезпечувала до 85% потреб Криму в прісній воді через Північно-Кримський канал, що з’єднує головне русло Дніпра з півостровом. Після анексії Криму Росією в 2014 році, постачання води на півострів припинили.

Запаси води в Криму поповнюють із водосховищ природного стоку та підземних джерел. За заявами екологів, регулярне використання води з підземних джерел призвело до засолення ґрунту на півострові. Влада Криму регулярно закликає жителів півострова економити воду.

  • Ігор Токар

    Журналіст телепроєкту Крим.Реалії з 2018 року. Протягом 2019 року був журналістом та телеведучим програми «Ньюзрум» від Радіо Свобода. Роботу на національних телеканалах розпочинав регіональним стрінгером. Співпрацював із такими телеканалами: ICTV, 5 канал, Еспресо, 112, Телеканал новин 24. Співзасновник громадської організації та веб-ресурсу «Центр медіарозслідувань Прозоро». Автор документального фільму «Чміль». Закінчив Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка, факультет філології та журналістики.

    “>

    Підписатись

Джерело

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *