Діти-читачі з Харківщини та…

Дитячий Міжрегіона…

На будинку, де вийшла…

В центрі Лубен, на …

На відміну від української…

Говорить Андрій Крю…

Має бути державна політика…

Говорить Дмитро Шев…

Якщо студент хоче бути…

День українськомовн…

Мова — це зброя.…

День українськомовн…

Скільки можна поступово, вже…

Скільки можна посту…

«
»

Решат Абібуллаєв: «Я нікуди не поїду, поки Крим не повернуть…»

На фотографії – 2008 рік, Крим, район Ян’и-К’апу, село Берди-Булат, яке після депортації кримськотатарського народу 18 травня 1944 року було перейменовано у Привільне.

У жаркий літній полудень під тінню виноградника, який в’ється на дах будинку, сидять двоє нерозлучних друзів: мій батько Абдураман (зліва) і Решат аг’а Абібуллаєв.

Мій батько помер 30 березня 2014 року, коли Крим вже було окуповано російськими військами. Його похорон, на яке зібралися більше тисячі кримських татар з усього Криму, відбувся під нахабно-безсоромним наглядом співробітників російських спецслужб, які заполонили тоді село.

Я вже перестав складати список близьких мені людей, яких не зміг провести в останню путь

Через кілька місяців російські окупанти заборонили мені жити в Криму і з того часу я не бачив Решат аг’а, але мені час від часу передавали від нього привіти і степовий мед з його пасіки. Він продовжував піклуватися про мене, немов я все ще залишався тим хлопчиськом початку 70-х років, що любив слухати його неквапливі розповіді про національний рух.

Сьогодні о 4 годині 40 хвилин ранку прийшло сумне повідомлення на месенджер від Леніяр, дочки Решат аг’а: «Рефат аг’а, пішов батько ….».

…Я вже перестав складати список близьких мені людей, яких не зміг провести в останню путь. Так, я знаю, хто в цьому винен, але мені від цього не стає легше, оскільки подібний стан речей є абсолютно ненормальним.

Решат аг’а сказав мені, але досить голосно, щоб почули і інші: «Я нікуди не поїду, поки Крим не повернуть…»

… 31 березня 2014 року, вже після того, як поховали батька і прочитали ДУА (молитви), Решат аг’а сказав мені, але досить голосно, щоб почули і інші: «К’иримни к’айтармаг’анджек бір ерге кітмейджем!» ( «Я нікуди не поїду, поки Крим не повернуть …»)

Решат аг’а слово дотримав, він нікуди не поїхав і його поховають в кримську землю, але ні він, ні ми ще не дочекалися звільнення Криму від російських окупантів.

Ельвіда, Решат аг’ам! Ельвіда! (Прощайте, Решат аг’а! Прощайте! – КР).

P.S Тим, хто бажає дізнатися дещо про долю Решата аг’а, можете прочитати невеличке есе про нього.

Рефат Чубаров, голова Меджлісу кримськотатарського народу

Думки, висловлені в рубриці «Блоги», передають погляди самих авторів і не обов’язково відображають позицію редакції

(Передрук з аккаунта Рефата Чубарова у Фейсбуці)

Джерело

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *