У день вшанування жертв…

У день вшанування ж…

У день вшанування жертв…

У день вшанування ж…

Діти-читачі з Харківщини та…

Дитячий Міжрегіона…

На будинку, де вийшла…

В центрі Лубен, на …

На відміну від української…

Говорить Андрій Крю…

Має бути державна політика…

Говорить Дмитро Шев…

Якщо студент хоче бути…

День українськомовн…

«
»

Господь створив людину і дає різні ситуації, щоб вона вчилася і зростала, – християнський психолог Орися Пазиняк

«Працюй, ніби все залежить від тебе, і молися до Господа, ніби все залежить від нього». Так казав Блаженніший Любомир Гузар про духовний принцип християнського життя – робити все, що у наших силах, і довіритися Богові. Цей принцип застосовний і у християнській психології.

Про це у «Психологічній порадні» говорила християнський психолог Орися Пазиняк.

У Біблії все написано

Духовне життя і душевна рівновага взаємопов’язані, хоча це і дещо різні сфери. Саме тому священик і психолог розділяють свої компетенції, хоча обидва працюють із душею людини. Екзистенційні питання, стосунки з Богом – сфера священика, питання психіки (сприйняття і реагування, почуттів, поведінки, стосунків тощо) – сфера психолога. У християнській психології ці сфери поєднані у Біблії – у читанні, розважанні над прочитаним, пошуку відповідей на духовні запити й виклики повсякдення. Життя окремої людини, сім’ї і людства трактуються як Божий план, який намагаємося осягнути, зрозуміти і прийняти. І тоді по-інакшому сприймаємо те, що відбувається з нами і навколо нас, дістаємо силу вставати після ударів, радіти життю, рухатися далі і підтримати інших. Приблизно така ідея напрямку психотерапії, який веде пані Орися.

Читання Святого Письма загалом – дуже індивідуальна справа, якій, попри все, потрібно вчитися, постійно практикувати, а отже, мати вчителя, який пояснить, допоможе розуміти, шукати і знаходити те, що потрібно. Такий духовний супровід дає священик. На сьогодні, у часи карантину і переходу значної частини подій в он-лайн режим, УГКЦ має багато таких студій – зокрема, відеоблоги Блаженнішого Святослава #доступно_про_важливе, «Школа молитви» владики Венедикта Алексійчука, блоги багатьох душпастирів на парафіях.   

Помічна «сотня»

Біблія дає відповіді і на питання повсякденного життя людини – важливо зуміти знайти і відчитати їх. Адже багато речей залежить від самої людини – від її настрою, думки, волі і віри. Тому так важливо допомогти активізувати ці сили, які є у кожного, і що так необхідно у періоди «чорної смуги».

Для цього, окрім іншого, є й психологічні методи і прийоми, доступні кожному. Один із них пропонує Орися – так звана «сотня»: список того, що подобається, що надихає і, врешті, що є у житті людини доброго. Такий список складається поступово і, бажано, якраз тоді, коли все добре. Це те, що нам дано, за що маємо бути вдячними і що нас підтримає чи й витягне у важких ситуаціях. Як ця «сотня» працює?

«Коли щось не вдається, бракує сил чи бажання щось робити – беремо цей список і дивимося на свої ресурси, бачимо можливості, те, що, зазвичай, відкладене як мрія, – каже Олеся. –  То, може, саме сьогодні, коли все не так, варто почати робити щось інше чи по-іншому? Це дуже потужний «перемикач». Та й саме по собі написання такого списку – надихаючий і потужний досвід, знак, що жалітися, нарікати і складати руки – гріх. Насправді труднощі і випробування вчать нас дуже багато чому. Господь створив людину, як Майстер, і дав різні ситуації, щоб вона зростала над собою, розвивалася…»

Знайти інші слова

Cитуації і обставини можуть складатися по-різному, і далеко не все залежить від нас. Але на одну і ту ж подію можна реагувати по-різному: можна нервувати і опускати руки, а можна – слухати музику, молитися, думати чи медитувати. І у такому стані відшукуються варіанти виходу. Можливо, і ця ситуація була нам послана саме для цього –  щоб ми змінили щось у собі, в своєму житті.  

«Інколи достатньо навіть переформулювати свою думку, яка впливає на стан і настрій, назвати щось по-іншому: так, наприклад, майбутній «важкий» тиждень спочатку перетворюється на «нелегкий», потім – на «тиждень можливостей» і, врешті, – на «тиждень досягнень», сповнений сил і ентузіазму. Так формується позитивна візія чи хоча б знімаються страхи і програмування на щось погане», – радить Олеся.

«Я зможу –  з Божою поміччю»

І про різницю (чи й межу) між впевненістю в собі і самовпевненістю, яка часто є проявом гордині, зі всіма наслідками.

«Початок якоїсь справи чи втілення ідеї потребує віри в себе, думки –  «я зможу». Але розуміємо: ми – люди, зі своїми можливостями і обмеженнями, тому запрошуємо у свої справи, ідеї і мрії Бога, кажемо –  «з Божою поміччю». І – не нарікаймо, не жаліймося на життя, тому що це – жало, яке забирає нашу силу. В пустелі помре кожен, хто пам’ятає рабство, говориться у Книзі Виходу. Тому є два способи звільнення: або це внутрішнє рабство вмирає в мені, в часі праці над собою, або я вмираю рабом…»   

www.facebook.com

Джерело

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *