Діти-читачі з Харківщини та…

Дитячий Міжрегіона…

На будинку, де вийшла…

В центрі Лубен, на …

На відміну від української…

Говорить Андрій Крю…

Має бути державна політика…

Говорить Дмитро Шев…

Якщо студент хоче бути…

День українськомовн…

Мова — це зброя.…

День українськомовн…

Скільки можна поступово, вже…

Скільки можна посту…

«
»

Переслідування журналістів у Криму: «Говорити правду небезпечно»

Міжнародний день припинення безкарності за злочини проти журналістів відзначають 2 листопада. В оприлюдненій ЮНЕСКО новій доповіді генерального директора організації Одре Азуле щодо ситуації в анексованому Росією Криму у сферах освіти, науки, культури, поширення інформації та функціонування ЗМІ повідомляється про тривале переслідування вільної журналістики в Криму.

«Наводяться конкретні факти грубих порушень прав і свобод людини, перш за все, українців і кримських татар, фундаментальних принципів і норм Організації, зокрема у питаннях забезпечення освітніх та культурних прав, перешкоджання вільному поширенню інформації та діяльності ЗМІ, численних випадків переслідувань, репресій і незаконних арештів журналістів», ‒ йдеться в доповіді.

Зі свого боку Національний союз журналістів України повідомляє про 11 громадянських журналістів з анексованого Криму, яких російські силовики переслідують за журналістську діяльність.

За словами керівника Центру журналістських розслідувань, української журналістки з Криму Валентини Самар, деякі теми взагалі закриті для ЗМІ півострова.

«Це порушення прав людини, переслідування інакодумців, існування політичних в’язнів. Можуть відбуватися дуже резонансні судові процеси в Криму, інформацію про які беруть світові ЗМІ, але про них мовчать кримські. Це показник того, як працює журналістика в Криму», ‒ зазначає Самар.


Валентина Самар

За інформацією кримськотатарського активіста Заїра Смедлі, у Криму ведуться цілеспрямовані репресії щодо неугодних російській владі журналістів.

Ось уже шостий рік жителі Криму зазнають систематичних і системних переслідувань
Заїр Смедля

«Ось уже шостий рік жителі Криму зазнають систематичних і системних переслідувань, як через національні, релігійні, так і через інші мотиви. Одних переслідують на релігійному ґрунті, у межах так званих «справ Хізб ут-Тахрір», «Таблігі Джамаат» та «Свідків Єгови», інших ‒ за нібито участь у діяльності різних екстремістських організацій, третіх ‒ просто за те, що вони наважилися висвітлювати те свавілля, що відбувається зараз у Криму. При цьому, застосовуючи репресії проти журналістів, громадянських журналістів та блогерів, використовують різні приводи: одних нібито за участь у забороненій організації, інших за пропаганду насильства чи екстремізм», ‒ розповів Крим.Реалії активіст.


Заїр Смедля

Заїр Смедля зазначає, що бути об’єктивним журналістом у Криму небезпечно. При цьому, за його словами, ніхто з переслідувачів вільної журналістики на півострові не поніс покарання.

Ніхто з учасників злочинів проти активістів, журналістів і блогерів поки не поніс покарання
Заїр Смедля

«Тепер говорити правду в Криму стало не тільки заборонено, але й небезпечно, адже за це у найкращому випадку силовики можуть провести так звану «пояснювальну роботу», запросити або вивезти на «бесіду», провести обшуки, а в іншому ‒ можна отримати й тюремні терміни. Наведу деякі найвідоміші випадки ‒ це кримінальне переслідування журналіста Миколи Семени, арешти головного редактора газети Олексія Назімова, журналістів Ремзі Бекірова, Османа Аріфмеметова, громадянського журналіста Нарімана Мемедемінова та адміністративний штраф щодо блогера Іллі Большедворова. Напевно, можна сказати, що практично вся система державної влади стоїть за цими переслідуваннями, силовики проводять арешти, обшуки й затримання, складають неправдиві звинувачення, прокуратура їх підтримує, а судді ухвалюють вироки. При цьому ніхто з учасників злочинів проти активістів, журналістів і блогерів поки не поніс покарання», ‒ зазначив активіст.

Кримський журналіст Рагім Гумбатов вважає, що російські силовики в Криму не тільки не намагаються захистити переслідуваних журналістів, але й самі виступають у ролі переслідувачів.

Про наявність незалежної журналістики в Криму через певні й відомі фактори говорити не доводиться
Рагім Гумбатов

«На жаль, у наш час журналістська професія стала однією з найнебезпечніших у світі, про що свідчить зростання кількості убитих, підданих переслідуванню колег. Крим у цій площині не дуже відрізняється. На жаль, про наявність незалежної журналістики в Криму через певні й відомі фактори говорити не доводиться. Журналісти й активні блогери є найвразливішими категоріями суспільства, особливо якщо вони висловлюють критичні точки зору. Приклад [російського журналіста] Івана Голунова наочно показав, що «гонителями» журналістів виступають силові структури. Розкриття злочинів проти журналістів не дуже цікаве правоохоронцям, оскільки безкарність виконавців і замовників цих діянь є ще одним зі способів тиску на братію, яка пише й показує», ‒ поділився своїми спостереженнями з Крим.Реалії журналіст.


Рагім Гумбатов

За словами кримського активіста та блогера Олексія Єфремова, у Криму трапляються злочини не просто проти журналістів, а й самої журналістики.

«Неодноразово стикався з острахом і реальним переслідуванням незалежних журналістів і фрілансерів. Якщо, наприклад, зараз до Криму приїде якийсь відомий російський опозиціонер, про це практично ніхто не довідається: «тубільні пропагандисти» його приїзд піарити не будуть зі зрозумілих причин, а вільної альтернативної думки, окрім, мабуть, видання Крим.Реалії, зі свічкою в руках не знайти. Також не можу не відзначити, що зараз планується реорганізація найдавнішого факультету КФУ (Кримського федерального університету ‒ КР), на якому готують журналістів. Багато студентів, викладачі, випускники в один голос масово висловлюють свій протест. Але влада поки залишається «глухонімою» і ламає через коліно, як це вже у нас заведено. Так що це теж, я вважаю, злочин проти журналістики. Про це важливо говорити та підіймати резонанс», ‒ розповів блогер.


Олексій Єфремов

Кримський журналіст Олексій Назімов впевнений, що всі незалежні журналісти та блогери на півострові перебувають у зоні небезпеки.

Переслідування незгодних введене в ранг внутрішньої російської політики, і Крим не є винятком
Олексій Назімов

«У Росії немає свободи слова, є тільки путінська пропаганда. А на незгодних з політикою «партії та уряду» або тих, хто має свою думку, чекають сфабриковані адміністративні та кримінальні справи, які під надуманими, «висмоктаними з пальця» приводами штампують правоохоронці. А підконтрольні владі суди пачками штампують незаконні вироки та постанови. Таких приводів, як звинувачення в екстремізмі, заклики до масових заворушень тощо, в арсеналі у слідчих достатньо, залишається лише дати простір польоту фантазії. Тому незалежні журналісти та блогери, які висловлюють свою думку і критикують владу, завжди перебувають у зоні ризику заробити штраф або реальний тюремний термін. Переслідування незгодних введене в ранг внутрішньої російської політики, і Крим не є винятком», ‒ повідомив Крим.Реалії журналіст.


Олексій Назімов

Журналістка Анастасія Магазова, яка залишила Крим після російської анексії, в коментарі Крим.Реалії зазначила, що розраховувати на справедливе правосуддя стосовно винних у переслідуванні кримських незалежних журналістів не доводиться.

Безпеки в Криму щодо будь-яких проявів незалежної думки не існує з 2014 року
Анастасія Магазова

«На жаль, з цього приводу я можу сказати тільки дуже банальні й очевидні речі. Безпеки в Криму щодо будь-яких проявів незалежної думки не існує з 2014 року. У першу чергу, від цього постраждала професійна журналістика, а потім і громадянська. Очевидно, що головна загроза походить від місцевої влади, яка, у свою чергу, отримує інструкції з Москви. Це стосується не тільки Криму, це та всеросійська реальність, яку приніс Кремль разом із собою на півострів. У зв’язку з цим розраховувати на справедливе правосуддя щодо злочинів проти незалежних голосів у Криму не доводиться, адже всі гілки невизнаної кримської влади є ланками одного російського репресивного механізму», ‒ зазначила журналістка.


Анастасія Магазова

А ось проросійський кримський журналіст Сергій Сардико сказав Крим.Реалії, що жодної небезпеки для журналістів у Криму немає.

«Ситуація безпечна, все спокійно. Небезпека існує лише з боку екстремістів. Усі факти злочинів проти журналістів у Криму ретельно розслідуються», ‒ запевнив проросійський журналіст.


Сергій Сардыко

Російський глава Криму Сергій Аксенов вважає кримську журналістику «чесною та об’єктивною».

«Кримська журналістика славиться давніми й багатими традиціями, які в сучасному світі доповнюються новими можливостями інформаційної епохи. У ній завжди працювали творчі люди, воістину талановиті, справжні професіонали, які всією душею вболівають за країну, за рідний Крим, які розуміють свою відповідальність перед суспільством. Можу з упевненістю і гордістю стверджувати, що в російському Криму чесна та об’єктивна журналістика, яка дає справедливу оцінку всім подіям, що відбуваються в республіці. Окрім того, саме завдяки журналістам світ дізнається правду про російський Крим», ‒ сказав російський глава Криму Сергій Аксенов при оголошенні про проведення VII щорічної премії «Журналіст року ‒ 2020».

За роки анексії Криму українські правозахисники зафіксували множинні випадки переслідування журналістів у Криму, серед них сотня належить до першого місяця силового захоплення півострова.

У 2013 році на своїй 68-й сесії Генеральна Асамблея ООН ухвалила резолюцію 68/163, в якій постановила проголосити 2 листопада Міжнародним днем припинення безкарності за злочини проти журналістів. Резолюція закликає держави-члени вжити конкретних заходів у боротьбі з безкарністю. Дата була обрана в пам’ять про двох французьких журналістів, убитих в Малі 2 листопада 2013 року.

Обшуки у кримських активістів і журналістів

Після російської анексії Криму навесні 2014 року на півострові регулярно проходять обшуки у незалежних журналістів, громадських активістів, активістів кримськотатарського національного руху, членів Меджлісу кримськотатарського народу, а також кримських мусульман, підозрюваних у зв’язках із забороненою в Росії організацією «Хізб ут-Тахрір».

  • Павло Кривошеєв

    Кримчанин, журналіст (ім'я та прізвище автора змінені з міркувань безпеки). Співпрацює з Крим.Реалії з 2016 року. Пише про проблеми районів степового Криму, зокрема, про екологічну ситуацію, водопостачання, соціальні проблеми, економіку та порушення прав людини в регіоні.

    “>

    Підписатись

Джерело

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *