У день вшанування жертв…

У день вшанування ж…

У день вшанування жертв…

У день вшанування ж…

Діти-читачі з Харківщини та…

Дитячий Міжрегіона…

На будинку, де вийшла…

В центрі Лубен, на …

На відміну від української…

Говорить Андрій Крю…

Має бути державна політика…

Говорить Дмитро Шев…

Якщо студент хоче бути…

День українськомовн…

«
»

Кардинал Паролін: європейські єпископати – свідки єдності у вірі

Кардинал Паролін: європейські єпископати – свідки єдності у вірі
Виступаючи під час Пленарної Асамблеї Комісії Єпископатів Європейського Союзу (COMECE), Державний Секретар Святого Престолу накреслив шлях взаємозв’язку та співпраці Католицької Церкви з європейськими інституціями.

Світлана Духович – Ватикан

Державний Секретар Святого Престолу кардинал П’єтро Паролін виступив під час Пленарної Асамблеї Комісії Єпископатів Європейського Союзу (COMECE), що відбулася в режимі онлайн 28-29 жовтня 2020 р., у контексті 40-річчя її заснування.

«У цій ситуації Церква в Європі покликана виконувати свою місію з більшим завзяттям і робити свій внесок, пропонуючи послання віри, єдності, солідарності та надії цьому нашому “старому” континентові, який ми так любимо», наголосив кардинал Паролін, посилаючись на санітарну, економічну та соціальну кризу, яку переживає весь світ і Європа внаслідок пандемії.

Церква та задум європейської єдності

Доповідач зазначив, що від самого початку Церква підтримувала процес європейської інтеграції, тобто, «задум наднаціональної єдності, що гарантує мир і подолання націоналізмів, що так понівечили Європу». Про це свідчать також слова Папи Пія XII, які він промовив, звертаючись до учасників Конгресу Європи 1957 року: «Ви знаєте, з якою турботою ми стежимо за прогресом європейської ідеї та конкретними зусиллями, спрямованими на те, щоб вона глибше проникала у свідомість людей і починала втілюватися».

У наступні роки, як підкреслив Державний Секретар, Церква дала конкретне свідчення підтримки цього процесу: Папа Павло VI та Папа Іван Павло II проголосили святих Покровителів Європи; Іван Павло II здійснив візити до Європейського Парламенту 11 жовтня 1988 р., а Папа Франциск – 25 листопада 2014 року. Доповідач пригадав також незабутню промову святого Івана Павла II, яку він виголосив у Сантьяґо-де-Компостела 9 листопада 1982 р. на могилі апостола Якова: «Я, Єпископ Риму, – наголошував він, – пастир Вселенської Церкви, з Сантьяґо, з любов’ю взиваю до тебе, стародавня Європо: “Віднайди себе. Будь собою. Наново відкрий своє походження. Відроди своє коріння”».

Неєвропейський Папа дбає про Європу

Кардинал Паролін підкреслив, що близькість Церкви до Європи ще більше посилилася завдяки Папі Франциску, що став першим неєвропейським Наступником святого Петра після понад тисячі років. Серед численних промов та послань, з якими Папа звернувся до Старого континенту, доповідач виокремив цьогорічне послання Urbi et Orbi на Великдень, в якому Папа нагадав, що «сьогодні Європейський Союз стоїть перед епохальним викликом, від якого залежатиме не тільки його майбутнє, але й майбутнє всього світу». Кардинал П’єтро Паролін також зауважив, що нова енцикліка Папи Франциска Fratelli tutti починається з посилання на Європейський Союз, описаний як приклад інтеграції.

Заснування COMECE

Державний Секретар Святого Престолу підкреслив, що заснування Комісії Єпископатів Європейського Союзу (COMECE) 3 березня 1980 року, рівно через десять років після встановлення дипломатичних стосунків між Святим Престолом та Європейським Союзом, свідчило про те, що тодішні Європейські Спільноти набували дедалі більшого значення у житті громадян держав-членів, а також про те, що Святий Престол схвалював їхню діяльність, особливо, після запровадження прямих виборів членів Європарламенту.

Особливість взаємостосунків з європейськими інституціями

Доповідач зауважив, що підхід Святого Престолу до європейських інституцій має виключно дипломатичний характер і спрямований на сприяння двостороннім стосункам та діалогові з питань спільного зацікавлення в рамках міжнародної картини. Натомість, діяльність COMECE здійснюється в контексті положень статті 17 Договору про функціонування Європейського Союзу (ДФЄС), і, серед іншого, має на меті супроводжувати політичний процес Європейського Союзу у сферах, що цікавлять Церкву, та повідомляти європейським установам бачення єпископатів щодо процесу європейської інтеграції.

“Це велика, складна і дуже цінна праця для Церкви в Європі, яка у своїй взаємодії з цивільною владою виходить назустріч численним викликам, особливо в законодавчій сфері, що призводить до певних соціальних наслідків.”

– підкреслив він.

Мудрий голос душпастирів

Кардинал П’єтро Паролін вказав на ще один важливий церковний орган, Раду Єпископських Конференцій Європи (CCEE), з яким співпрацює COMECE задля добра Церкви та всієї Європи. Він підкреслив, що голос душпастирів сьогодні необхідний більше, ніж будь-коли, а орієнтиром їхньої діяльності можуть стати слова святого Григорія Великого: «Пастир повинен бути розважливим у мовчанні і швидким у висловлюванні: щоб не говорити те, про що потрібно змовчати, і не замовчувати те, що потрібно викрити. Бо як необачливе висловлювання призводить до помилок, так і неналежне мовчання залишає в помилковому стані тих, які могли його уникнути».

Лист Папи Франциска

Далі Державний Секретар поділився своїми роздумами про лист Папи Франциска, надісланий нещодавно на його ім’я. В ньому, як він підкреслив, Святіший Отець не дає вказівки щодо конкретних дій, а накреслює шлях та подає основні елементи для роздумів. Доповідач зауважив, що в перспективі Папи Франциска не існує абстрактних понять, а перше місце завжди займають люди з їхніми труднощами та можливостями. Саме тому, говорячи про Європу, він завжди ставить на перше місце людину і спільноту. Пандемія Covid-19, як зазначив кардинал Паролін, змусила нас пам’ятати про важливість людини не абстрактно, а в її конкретному вираженні, в її взаємозв’язку з іншими.

Завдання єпископатів – свідчити єдність

У цьому контексті COMECE і CCEE, за словами доповідача, є свідченням почуття приналежності до однієї спільноти, яким повинні відзначатися європейські народи.

“Отже, єпископати, – підкреслив він, – відіграють важливу роль у забезпеченні того, аби очевидні відмінності, якими характеризуються наші народи, що мають давні корені в минулому, не були приводом для збільшення відмінностей, а для того, аби визнавати багатство нашого континенту, що складається з історій, мов, різних способів сприйняття, але об’єднаного спільним почуттям і долею. Основне завдання єпископів – засвідчити єдність, яка походить від віри, в якій відмінності також мають своє законне місце.”

Європа, яка любить людину в її трансцендентній гідності

Посилаючись на згаданий вислів з листа, в якому Папа Франциск подає своє бачення майбутнього Європи через чотири мрії, Державний Секретар Святого Престолу зазначив, що слова Святішого Отця про «Європу, яка є приятелькою людей», вказують «Європу, яка любить людину в її правді й цілісності, та яка, насамперед, шанує її трансцендентну гідність».

В цьому контексті кардинал вказав на необхідність пригадати деякі фундаментальні принципи Соціальної Доктрини Церкви, які лежать в основі європейського задуму. Серед цих принципів особливе значення має визнання священної та непорушної гідності кожного людського життя від його зачаття до природного завершення. На цьому принципі слід будувати захист та підтримку сім’ї, «справжньої клітини суспільства, заснованої на нерозривному союзі між чоловіком і жінкою».

Останніми десятиліттями, як зауважив кардинал Паролін, серед законодавців на європейському рівні та в окремих державах-членах спостерігається постійна еволюція ідеї особи, яку сприймають як носія суб’єктивних індивідуальних прав. Приклад таких тенденцій, за його словами, можна побачити в законодавстві про захист персональних даних, в законах, що стосуються евтаназії, або ті, що ставлять подружжя на рівні з іншими видами союзу.

Милосердя: Євангеліє, втілене в життя

«У теперішній історичний момент, Церква покликана й надалі повторювати віровчення, але, насамперед, цінувати життєвий досвід, що випливає з Євангелія та виявляє іншу людяність», – наголосив кардинал, і перефразовуючи святого Павла VI, додав, що люди нашого часу більше шукають свідків, аніж вчителів.

“Отже, потрібна любов до людини, – вів він далі, – особливо до тієї, яка переживає драму небажаної вагітності, до тієї, яка хворіє і вже не здатна нести тягаря страждань, до мігранта, який прибуває на наші береги загубленим і часто стає жертвою недобросовісних торговців людьми.”

Але завдання Церкви, як зауважив доповідач, не обмежується служінням страждаючим чи освітянською діяльністю, але вона повинна також відігравати важливу роль у сприянні загальному братерству.

Сфери співпраці COMECE з європейськими інституціями

Далі Державний Секретар Святого Престолу вказав на деякі пріоритетні сфери діяльності Європейського Союзу, які, у світлі вищезазначеної 17 статті Договору про функціонування Європейського Союзу (ДФЄС), можуть бути предметом співпраці COMECE з європейськими інституціями. Серед цих сфер – подолання наслідків пандемії, міграційний феномен, дбання про довкілля, виклики, пов’язані з оцифровуванням та міжнародні стосунки.

Надія на відродження Європи

Підводячи свій виступ до завершення, кардинал Паролін зазначив, що вибори до Європейського Парламенту в травні 2019 року показали нове зацікавлення європейських громадян, що виразилось в активній явці, яка перевищила половину тих, хто має право голосу, що є найвищим показником з 1994 року. Ще одним позитивним фактом стала активна участь молодих людей, багато з яких проголосували вперше. Ці дані, як підкреслив ієрарх, дають надію на майбутнє Європейського Союзу, але вони є також зобов’язанням та відповідальністю для обраних політичних представників та інституцій, покликаних відповісти на довіру громадян.

Важливу роль у цьому процесі зможе відіграти Конференція, присвячена майбутньому Європи, яка повинна була розпочатися у травні цього року, але внаслідок пандемії її початок було перенесено. Кардинал Паролін вказав на важливість того, аби Церква взяла активну участь у цій конференції не тільки як складова частина громадського суспільства, а насамперед, як партнер відкритого діалогу, про який йдеться у згаданій статті 17 Договору про функціонування Європейського Союзу (ДФЄС).

Християни покликані бути душею Європи

На завершення Державний Секретар подякував COMECE за те, що вона старанно слідкує за великою кількістю досьє та надає необхідну допомогу не лише місцевим Церквам, але й також Апостольській Нунціатурі при ЄС та Святому Престолу.

“Я вважаю, що для всіх нас, – додав він, – залишаються дійсними слова Папи Франциска, які він промовив три роки тому: як християни ми покликані бути “душею Європи”. Заступництвом Святих Покровителів Європи молімо Господа, щоб Він допоміг нам бути справді такими, щоб ми могли робити свій внесок у будівництво цього континенту, де перебуває Петрова столиця і який є таким важливим для Церкви і всього світу.”

Твій внесок у велику місію: підтримай нас в несенні слова Папи до кожної домівки

Джерело

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *