У день вшанування жертв…

У день вшанування ж…

У день вшанування жертв…

У день вшанування ж…

Діти-читачі з Харківщини та…

Дитячий Міжрегіона…

На будинку, де вийшла…

В центрі Лубен, на …

На відміну від української…

Говорить Андрій Крю…

Має бути державна політика…

Говорить Дмитро Шев…

Якщо студент хоче бути…

День українськомовн…

«
»

Реальність княжого Звенигорода

На Львівщині створюють історико-культурний парк «Древній Звенигород» на місці давньої княжої столиці. Оскільки літописне місто потребує подальших досліджень, заповідну територію не забудовуватимуть – жодних реконструкцій архітектури середньовічного міста робити там не планують. Натомість княжий Звенигород відтворюють у віртуальній реальності. Екскурсії у VR окулярах у середньовічне минуле для відвідувачів почнуть проводити навесні 2021 року.

Народження археологічного заповідника

2 жовтня завершилася юридична реєстрація комунального закладу «Адміністрація історико-культурного заповідника «Древній Звенигород», за створення якого депутати Львівської облради проголосували у червні цього року. Втім активна підготовка до створення першого в Україні історико-культурного парку на території пам’ятки археології триває вже більше, аніж два роки. «Навесні 2021 року ми почнемо приймати відвідувачів, для яких готують як класичні, так і віртуальні екскурсії, що допомагають перенестися в часі у далеке минуле», – розповіла під час презентації проєкту «Княжий Звенигород: від реального до віртуального» його керівниця, в. о. директорки заповідника Наталія Войцещук.

Науковці припускають, що середньовічний Звенигород мав площу близько 140 га. На частині цього історичного ландшафту сьогодні є село, а незабудовані 32 га із добре збереженимм історичним ландшафтом увійшли до заповідника. Він охоплює частину дитинця, де був княжий замок, окольного міста та пригороду.

Наталія Войцещук розповіла, що княжий Звенигород потребує подальших ґрунтовних археологічних досліджень.

За її словами, на сьогоді досліджено лише 10% того, що є. Найбільш масштабні дослідження у Звенигороді провели у 1970-1980-х роках. За часів незалежності археологи працювали на території літописного міста у 1994 році та у 2010 році. Ще тоді зародилася ідея створення заповідника, втілити яку вдалось тільки зараз.

«Дуже важливо зберегти археологічну пам’ятку для досліджень науковців і презентувати її відвідувачам за допомогою безінвазивних методів. Створюючи історико-культурний парк, ми відмовилися від класичної реставрації, тобто будівництва дерев’яного скансену, який би репрезентував давнє місто. На сьогодні ще є занадто мало даних про те, якими саме були ті чи інші будівлі, адже йдеться про дійсно давній період –другу пол. ХІ ст. – ХІІ ст.», – розповідає Наталія Войцещук.

Вона каже, що у листопаді розпочнеться перший етап робіт з упорядження території парку, яку, зокрема, необхідно банально очистити від чагарників, з тим, щоб навесні він відкрився для відвідувачів. Паралельно проводитимуть археологічні розкопки. За сприятливої погоди вони відбуватимуться і взимку.

Віртуальний Звенигород

Для того, щоб атрактивно презентувати княжий Звенигород сучасникам, науковці, музейники, мистецтвознавці об’єдналися із художниками, аніматорами, графіками, ІТ-шниками зі Львова та Києва, та другий рік поспіль розвивають проєкт «Княжий Звенигород: від реального до віртуального», за підтримки Українського культурного фонду.

Торік створили 3D-мапу давнього Звенигорода, яка стала основою для створення віртуальної екскурсії його територією. У 2020 році у віртуальній реальності відтворили 12 локацій середньовічного міста для мандрівок у часі за допомогою VR окулярів. Чотири з них – це інтер’єри церков та палаців, вісім – вулиці, площі та панорами давнього міста.

«Вибираючи локації для реконструкцій, ми ставили собі за мету показати планувальну структуру міста, і показати, що це було місто князів, боярів і звичайних ремісників. Ми не могли оминути увагою найбільш знакові споруди міста – церкви та палаци, тому показали їх і ззовні, і відтворили інтер’єри, причому дотримуючись фахових наукових рекомендацій. Зокрема, в інтер’єрі церкви ХІІ століття відвідувачі побачать давні ікони, але не побачать іконостасу, бо як запевняє відомий дослідник, мистецтвознавкць Володимир Олександрович, його у ті часи ще не було», – розповідає керівниця проєкту.

Отож, наступного року, стоячи на упорядженій доріжчі мальовничої паркової зони, одягнувши VR окуляри, кожен зможе перенестися на середньовічну вулицю. Ефект реалістичності посилюватиметься від можливості зазирнути у закути міста з північної, південної, східної сторони, заглянути у далечінь та побачити обриси далеких об’єктів; від щебету пташок та звуків тварин, руху трави, зміни сонячного освітлення.

Усі локації Звенигорода створені із застосуванням стереофекту, що дозволяє бачити близькі і далекі об’єкти. Найбільш вражаюча панорама на давнє місто відкривається із середньовічного бастіону княжої столиці. Людина має можливість оглянути місто із висоти пташиного польоту.

Історична кремнієва долина «Древній Звенигородо»

Окрім віртуальної реальності тепер княжий Звенигород доступний і у форматі доданої реальності. У співпраці з компанією Skeiron створили AR додаток для смартфонів, до якого увійшли три AR продукти: «Портали часу», поштівки та дитяча книжечка «Пригоди у княжому Звенигороді», яку намалювала львівська художниця Леся Квик, а вірші написав знаний письменник та перекладач Андрій Содомора.

Завдяки «Порталам часу» можна із допомогою смартфона прогулятись двома звенигородськими церквами – дерев’яною та мурованою, а також заглянути до княжого палацу. Усі будівлі відтворено так, як вони могли виглядати у середині XII cт. – часі найбільшого розквіту Звенигородського князівства.

Набір із 20 AR поштівок задуманий як оригінальний подарунок чи згадка зі Звенигорода. Навівши на них відкритий у смартфоні додаток, можна побачити будівлі давнього міста та знахідки археологів з його території у формати доповненої реальності.

 

Незвична дитяча книжечка розповідає про пригоди п’яти друзів у давньому княжому місті Звенигороді. Одного ранку головний герой Домовичок, а також його друзі: лисичка, вовчик, зайчик та пташка – почули з-за дерев свого лісу незвичний тупіт. Того дня на горизонті з’явились дивні вершники. А вже незабаром гості з далеких земель почали будувати тут місто.

«Ми і далі розвиватимемо парк, застосовуючи сучасні мультимедійні технології, бо вони дозволяють безінвазивно презентувати пам’ятку і створювати цікаві людям ііновативні культурні продукти. Ми рухаємося у напрямку створення історичної кремнієвої долини «Древній Звенигородо», – зазначила в. о. директорки заповідника.

Для довідки:

Звенигород – одна з трьох княжих столиць, де в ХІ-ХІІ століттях починалась українська державність на Прикарпатті. Місто було важливим стратегічним пунктом західних руських земель. Перша згадка про Звенигород у Повісті временних літ датується 1086 роком.

У ХІІ-ХІІІ століттях Звенигород був одним із найбільших міст регіону. Його розквіт пов’язаний з перебуванням на престолі Володимирка Володаревича (1124–1141 рр.). Є підстави вважати, що єдиний син Володимирка Ярослав, пізніше відомий як Осмомисл, народився у Звенигороді, де й минули його дитячі роки.

Численні археологічні знахідки розповідають про Звенигород як багате та красиве місто, де були розвинені освіта та мистецтва. Саме тут збудували перші на території західної України білокам’яні церкву та палац.Саме звідси походять три найдавніші писемні документи державного архівного фонду України – берестяні грамоти. Давній Звенигород існував до 1241 року, коли був ущент спалений монголо-татарами, і з того часу уже не відновлював своєї величі.

Завдяки специфіці ґрунтів Звенигород – одне з небагатьох місць України, де археологи мають унікальну можливість дослідити добре збережені рештки забудови міста, яке існувало майже тисячоліття тому.

 

Світлини Юлії Поліковської та Мирослави Іваник

Джерело

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *