Діти-читачі з Харківщини та…

Дитячий Міжрегіона…

На будинку, де вийшла…

В центрі Лубен, на …

На відміну від української…

Говорить Андрій Крю…

Має бути державна політика…

Говорить Дмитро Шев…

Якщо студент хоче бути…

День українськомовн…

Мова — це зброя.…

День українськомовн…

Скільки можна поступово, вже…

Скільки можна посту…

«
»

Росія, Україна – як вибори в США вплинуть на зовнішню політику Вашингтона

Поки у США підбивають підсумки президентських виборів, решта світу намагається зрозуміти, якою буде зовнішня політика США у ситуації, коли майбутнє влади у Вашингтоні невизначене.

Російська служба «Голосу Америки» поговорила з провідними фахівцями з питань Росії у США, щоб отримати відповіді на ці питання.

Анджела Стент (Angela Stent), директор Центру досліджень Росії та Євразії в Джорджтаунському Університеті, впевнена, що Кремль у будь-якому випадку буде намагатися продовжити договір з контролю над ядерною зброєю СНО-3, дія якого закінчується у лютому майбутнього року: «Я думаю, що серед тих завдань, які Кремль і російський уряд хотіли б вирішити в стосунках з Вашингтоном, незалежно від того, хто переможе на цих виборах, першим є продовження дії договору СНО-3 – головного документа в області контролю над стратегічними озброєннями. Це Росія точно хотіла б залагодити. Ця необхідність змусить її керівництво встановити контакт з будь-яким політиком, який стане наступним президентом США після остаточного оголошення результатів, щоб вирішити це питання».

Анджела Стент зазначає, що у Росії не без похмурого задоволення спостерігають за розколом в американському суспільстві, яке проявилася в ході цих президентських виборів: «Я стежу за коментарями в Росії з приводу того, що відбувається, і відразу на думку спадає німецьке слово Schadenfreude – зловтіха. З цією зловтіхою оглядачі в російських медіа говорять про те, що, мовляв, подивіться, яка в Америці плутанина. Я також думаю, що в цей час США особливо вразливі для зовнішнього впливу в сенсі підкидування зовнішніми силами хмизу в вогонь і використання тих протиріч, які зараз ми бачимо, для їх посилення».

Схожої думки дотримується і професор політології Лос-Анджелеського університету Деніел Трейсман (Daniel Treisman) – час розладу в США, за його словами, може бути використано суперниками Америки. Однак щодо Росії позиція існуючої в Вашингтоні влади навряд чи зміниться, переконаний вчений:

«Я думаю, що аж до січня, поки наступний президент США не пройде інавгурацію, скільки-небудь послідовної зовнішньої політики у Вашингтона не буде. Це дає державам на кшталт Росії, Китаю чи Ірану можливість скористатися політичним розбратом у нас в країні. Ми повинні бути готові до того, що різні лідери з опортуністичною поведінкою будуть використовувати цей час для дій, на які за часів більшої єдності у владі США вони б не наважилися. З іншого боку, Путіну вдалося те, що не вдалося нікому більше – об’єднати республіканців і демократів, принаймні у питанні Росії. Обидві партії виступають за жорсткі санкції, і навряд чи ці санкції будуть ослаблені навіть в цей неспокійний період».

Виконавчий директор Інституту сучасних світових відносин у Вашингтоні Грегорі Файфер (Gregory Feifer) передбачає, що законодавча влада США після президентських виборів може стати більш згуртованою в її погляді на Росію:

«Я думаю, що і раніше ми бачили в Конгресі певний двопартійний підхід до Росії. Якщо виграє Байден, то республіканці в Конгресі, які, мабуть, збережуть контроль над Сенатом, будуть, звичайно, заважати його президентству, але не в питаннях зовнішньої політики. Американці взагалі зараз не дуже переймаються зовнішньополітичними питаннями, і це не та платформа, на якій республіканці йшли на ці вибори. Також для республіканських політиків і їх електорату є досить заплутаною ситуація, коли їх нинішній президент з питань зовнішньої політики повністю суперечить тому

, що ця партія відстоює. Тому Байдену в питаннях зовнішньої політики буде легше: серед республіканців зараз досить тих, хто вважає Росію загрозою, і розрізнені голоси прихильників цієї точки зору в Сенаті і Палаті представників можуть стати сильніше».

Анджела Стент наполягає на тому, що за будь-якого розвитку подій повинно бути відновлено дипломатичне спілкування з Москвою – це допоможе уникнути загострень через непорозуміння: «Наш двосторонній порядок денний складається з дуже невеликої кількості пунктів, які потребують негайного вирішення. І це вказує на реальну проблему – вона полягає у тому, що у відносинах двох країн були майже припинені контакти, це почалося за президентства Обами і продовжилося за Трампа. І завданням наступної адміністрації США, хто б не переміг, буде відкрити заново ці канали комунікації, і написати заново цю повістку американо-російських відносин, щоб рухати їх вперед».

Але комунікації з Росією, продовжує Анджела Стент, повинні виражатися у формі спілкування дипломатів, а не інтерв’ю російським державним медіа, які самі представники влади США називають органами пропаганди та дезінформації. Експерт Джорджтаунського університету була здивована тим, що прямо перед днем голосування близькі до президента люди, в тому числі екс-мер Нью-Йорка Рудольф Джуліані, дали інтерв’ю телеканалу RT (в минулому – Russia Today):

«Що стосується мотивації пана Джуліані для цього інтерв’ю, то, я думаю, він розраховував на те, що існує досить американців, які дивляться RT, щоб він міг скористатися цим каналом і ще раз сказати про нібито корупційні справи Хантера Байдена».

У той же час Деніел Трейсман вважає, що заяви чиновників нинішньої адміністрації про те, що на цих президентських виборах у США не було очевидного втручання інших країн, досить обгрунтовані:

«Ми не чули повідомлень про серйозне іноземне втручання в ці вибори, це сильно контрастує і з кампанією 2016 року, і з проміжними виборами 2018 го. Я не знаю, чи вийшло так внаслідок того, що іноземний вплив в даному випадку було успішно попереджено, або тому, що у самих Сполучених Штатах люди більше зосередилися на внутрішніх конфліктах. Я думаю, що багато хто з тих, хто вивчає соцмережі, інтернет і спроби політичного втручання з допомогою інформаційних технологій, дійшли висновку, що насправді поляризація всередині США і фейкові новини, створювані всередині самих Сполучених Штатів, набагато більш значні, ніж спроби впливу ззовні».

На думку професора Лос-Анджелеського університету, внутрішні проблеми США є набагато більш серйозною причиною розколу в суспільстві, ніж дії зовнішніх гравців:

«Ці вибори з очевидністю показали, що, по-перше, перемога Трампа під час його перших виборів не була випадковістю, не була просто реакцією на те, що демократи тоді висунули слабкого кандидата. Ми бачимо, що на цих виборах результати обох кандидатів дуже близькі, і що Трамп знову може пройти. Це означає, що у Трампа є глибока підтримка в США. І по-друге, ми бачимо, що в тому конфлікті, який спалахнув навколо цих виборів, не можна звинувачувати сторонніх гравців – він відбувається саме на нашому ґрунті, і максимум, що ці зовнішні гравці можуть зробити, це, можливо, загострити його і лише трохи роздути ті проблеми, які насправді мають глибоке місцеве коріння».

Про те, що глибина розколу в американському суспільстві шокує, говорить і Грегорі Файфер: «Ті результати голосування, які вже підраховані, показують, що після чотирьох років президентства Трампа наша країна роз’єднана як ніколи. Дуже багато людей покладалися на опитування, які показували лідерство Байдена в цій кампанії. Якщо Трамп все ж виграє, то він буде дуже підбадьорений своїм результатом і натхненний на продовження тієї політики, яку він просував у свій перший термін. Швидше за все, це може відбитися на рішеннях, прийнятих Держдепартаментом і Міністерством фінансів. Наскільки Трамп буде успішним у цьому, незрозуміло, якщо нинішній розклад в Конгресі збережеться, але на своїх зовнішньополітичних підходах він буде наполягати ще сильніше».

Експерти в Києві діляться думками щодо впливу виборв в США на відносини між Америкою і Україною.

Політичний аналітик інституту Євроатлантичного співробітництва Володимир Горбач з обережним оптимізмом очікує розвитку україно-американських відносин.

«За останні роки українсько-американські відносини були інтенсивно затьмарені скандалом, який потім вилився в імпічмент Дональда Трампа і тому відносини були, але тривали більше по інерції, без особливої участі на верховному політичному рівні», – говорить Володимир Горбач кореспонденту Російської служби «Голосу Америки ».

Після завершення голосування на виборах в США, на його думку, відкриваються нові перспективи в двосторонніх відносинах з урахуванням «оновленого персонального фактора в політиці».

«Це можливо у разі перемоги Джозефа Байдена. Дональд Трамп своє ставлення до України показував протягом останніх чотирьох років і висловлював його. Публіці відомі його критичні висловлювання, і чекати змін або нового витка відносин не доводиться. А в разі зміни президента і перемоги Джо Байдена, перспективи точно будуть змінюватися, є дуже великий шанс, що вони будуть змінюватися в кращий бік », – вважає Володимир Горбач.

Він нагадує, що в адміністрації президента Барка Обами Джо Байден займався питаннями українського напрямку.

«Можливо, Джо Байден спробував би продовжити цю лінію на більш високому рівні президента США», – зазначає Володимир Горбач.

Разом тим, політичний аналітик наголошує, що внутрішньоамериканські проблеми, події в світі можуть внести корективи в діяльність будь-якого майбутнього лідера Сполучених Штатів.

У коментарі для Російської служби «Голосу Америки» директор Агентства моделювання ситуацій Віталій Бала висловлює думку, що незалежно від результатів президентської кампанії стратегічні відносини між країнами будуть розвиватися.

Як вважає експерт, «свого часу невиважена політика і ставки на одного політика, коли були вибори між Клінтон і Трампом, не надто сприяли хорошим відносинам між США і Україною. З цієї ситуації були зроблені висновки». На думку Віталія Бали, стратегічний діалог між країнами може отримати нові теми для обговорення та розвитку, однак для цього необхідний «досить чіткий план».

«Для того, щоб Україна була форпостом американської політики в Східній Європі, потрібно щоб українська влада сформулювала досить чіткий план такої перспективи. Якщо будуть звичні для нашої політики рефлекторні дії, вони навряд чи приведуть до позитивних результатів», – каже Віталій Бала.

Політолог вважає, що українській владі варто розробити якісну стратегію відносин і нових етапів співробітництва до моменту нових зустрічей на вищому рівні.

Під час онлайн-дискусії на полях Київського безпекового форуму колишній надзвичайний і повноважний посол США в Україні в 1998-2000 роках, старший науковий співробітник Стенфордського університету Стівен Пайфер зазначив: «Якщо Дональд Трамп буде переобраний – його вже не турбуватимуть наступні вибори. Тому Республіканська партія, можливо, в цьому плані буде відчувати себе більш вільною», – сказав Пайфер.

Раніше схожий прогноз висловив Російській службі «Голосу Америки» і заступник директора Агентства моделювання ситуацій Олексій Голобуцький, який теж вважає, що США за будь-яких змін влади в Білому домі будуть підтримувати національну і оборонну політику України.

«США – єдина країна в світі, яка максимально допомагає Україні у військовій сфері, і не варто очікувати, що, в разі обрання Байдена тільки він буде займатися Україною, а в разі обрання Трампа – він буде ігнорувати питання розвитку двосторонніх відносин», – говорить Олексій Голобуцький кореспонденту Російської служби «Голосу Америки».

Він передбачає, що, у разі перемоги Дональда Трампа, його ставлення до України зміниться, і очевидно, в кращу сторону. «У такому разі, для Трампа другий президентський термін – останній, і йому належить закласти основу для свого місця, як то кажуть, в історії. Тому можна очікувати нових етапів розвитку відносин в тому числі і з Україною», – вважає Олексій Голобуцький.

За його словами, «хтось більше, хтось менше» з американських кандидатів апелює до відносин з Україною, але ніхто з них кардинально не вноситиме зміни до міжнародного діалогу.

Джерело

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *