Діти-читачі з Харківщини та…

Дитячий Міжрегіона…

На будинку, де вийшла…

В центрі Лубен, на …

На відміну від української…

Говорить Андрій Крю…

Має бути державна політика…

Говорить Дмитро Шев…

Якщо студент хоче бути…

День українськомовн…

Мова — це зброя.…

День українськомовн…

Скільки можна поступово, вже…

Скільки можна посту…

«
»

«Інструмент залякування». Активісти ‒ про російську поліцію у Криму

У Росії нещодавно (10 листопада)святкували День працівника органів внутрішніх справ. З 2014 року цей день відзначають і на території анексованого Криму.

Підконтрольний Кремлю глава Криму у цей день привітав співробітників російських правоохоронних органів на півострові.


Сергій Аксенов

«В органах внутрішніх справ Республіки Крим працюють справжні професіонали, які ефективно виконують завдання з охорони громадського порядку, боротьби зі злочинністю, екстремізмом, корупцією. Ви дбайливо зберігаєте найкращі традиції попередників, використовуєте накопичений досвід і берете на озброєння сучасні технології та технічне оснащення. Все це дозволяє вам успішно протистояти будь-яким викликам», ‒ сказав у своєму привітанні Аксенов.

На думку кримського опозиційного активіста Сергія Акімова, в Криму російська поліція повністю підконтрольна владі та є інструментом для боротьби з інакодумцями.

«У сьогоднішніх реаліях «поліцаї» ‒ тільки так їх можна назвати ‒ не тільки не користуються довірою, але вже викликають огиду та презирство, і не тільки у дорослого населення. Уже навіть підлітки розуміють, що ці люди роблять щось неправильно. «Поліцаї», як би їх не називали в різні часи, завжди підпорядковувалися владі й захищали її, зараз особливо. За вказівкою влади «поліцаї» не тільки тиснуть на інакомислячих, але й можуть розправитися з будь-якими громадянами. Особливо в зоні ризику ‒ це бізнесмени та опозиціонери різних рівнів. Заради справедливості треба зазначити, що ще залишилися порядні й чесні співробітники, але таких з кожним роком все менше», ‒ поділився своєю думкою з активіст.


Сергій Акімов

Громадський активіст Дмитро Демчук також вважає, що в Криму російські силовики стали каральним органом в інтересах влади.

«Якщо ти простий кримчанин і пишеш заяву в поліцію або прокуратуру на неправомірні дії когось із системи, то в найкращому випадку отримаєш банальну відписку, в найгіршому ‒ перекваліфікують справу і заведуть її вже на тебе, наприклад, за неповагу або образу влади. Або ще гірше ‒ припишуть тероризм і роботу на іноземні розвідки. У цій країні змінюються століття, а епоха тоталітаризму залишається назавжди. І силовики завжди залишаться лише каральним органом у руках правлячої еліти, інтереси якої вони захищають всупереч закону», ‒ розповів Крим.Реалії активіст.







БІЛЬШЕ ПО ТЕМІ:

«Залякування в обкладинці закону»: про застереження кримських активістів

За спостереженнями кримського проросійського активіста Сергія Дудченка, російська поліція в Криму стала інструментом залякування для кримчан.

Не може мати довіру населення інструмент залякування
Сергій Дудченко

«Не може мати довіру населення інструмент залякування. Це вже не ті чарівні міліціонери з серіалу «Вулиці розбитих ліхтарів», це опричники, яких нацьковують на громадян або застосовують для обмеження свобод громадян, проведення мітингів чи пікетів. Декілька років тому я пішов на футбольний матч у Сімферополі: так і не зрозумів, чому поліції більше, ніж глядачів, і для чого пригнані величезні фургони з ґратами. Дуже дивне уявлення про безпеку в Криму. Також мене здивував постійний кортеж поліції, який постійно їздив за покійним експрезидентом Криму Мєшковим та фіксував усі його дії», ‒ повідомив активіст.


Сергій Дудченко

Активіст громадського руху «Кримська солідарність» Енвер Шерфієв впевнений, що російська поліція в Криму втратила повагу та довіру населення.

Поліція в Криму довіри не має, оскільки співробітники поліції є інструментом у руках держави для боротьби проти мирних людей
Енвер Шерфієв

«У мене в дитинстві було уявлення про поліцію (тоді міліцію), що вони стоять на сторожі закону та порядку, що вони охороняють права громадян, але через роки цей мій стереотип зруйнувався. Виходячи з кримських реалій, починаючи з 2014 року, поліція в Криму довіри не має, оскільки співробітники поліції є інструментом у руках держави для боротьби проти мирних людей. Явним прикладом тому можуть бути ті випадки, коли співробітники поліції приходили напередодні дати 18 травня ‒ дня пам’яті жертв депортації 1944 року ‒ до активістів і вручали застереження про неприпустимість участі в масових зібраннях. Ще одним прикладом нацьковування працівників поліції проти народу є такі випадки, коли матері політв’язнів у «справі Хізб ут-Тахрір» виходили для проведення одиночних пікетів з плакатами «Наші діти не терористи», поліцейські складали протоколи на них, незважаючи на те, що за російським законом проведення одиночного пікету не заборонене. Поліція є одним з інструментів держави для боротьби з так званими «терористами» та «екстремістами». Через таку поведінку з боку правоохоронних органів вони не мають жодної поваги і довіри у народу», ‒ сказав Крим.Реалії активіст.


Енвер Шерфієв

Проросійська активістка, учасниця «кримської весни» Лариса Курашкіна в коментарі Крим.Реалії зазначила, що поліція в Криму продовжує втрачати довіру людей.

«Я з повагою ставилася до міліції, поліція для мене ‒ чужорідна назва. І зараз є серед них ті, хто чесно служить, але багато тих, які просто прислужують та обслуговують особисті інтереси високопоставлених осіб, так само не мають ні честі, ні совісті. Сумно, що багато хто з них трактує закон по-своєму, вважаючи: «прислужуся ‒ щось отримаю». Погони для них ‒ засіб для особистої наживи. На їхню думку, мислити самостійно народ не повинен. Ось і виходить, що втрачають повагу та довіру людей», ‒ зазначила активістка.


Лариса Курашкіна

За словами активістки із Сімферополя Ірини Вронської, молодь охоче йде на службу в російські органи в Криму.

«Робота співробітників поліції, як і співробітників міліції у радянські часи, для мене є шанованою. Мій батько був співробітником міліції, я сама декілька років своєї трудової діяльності присвятила підтримці здоров’я співробітників поліції Криму, так що про їхню службу знаю не з чуток. Для мене ці люди, у більшості своїй, користуються довірою. Судячи з того, що охочих навчатися у Кримській філії Краснодарського університету МВС Росії достатньо, то і молоді, яка бажає служити в поліції, теж достатньо», ‒ розповіла активістка.


Ірина Вронська

28 жовтня (10 листопада) 1917 року була ухвалена постанова НКВС РРФСР «Про робочу міліцію». З 1980 року День радянської міліції став вважатися офіційним святом. Назва свята змінилася після розпаду СРСР та набуття чинності закону Росії «Про міліцію» від 18.04.1991 року № 1026-1, так День радянської міліції став Днем російської міліції. Після набуття чинності нового закону «Про поліцію» 1 березня 2011 року назва свята знову застаріла, і напередодні чергової святкової дати 10 листопада указом президента Росії від 13 жовтня 2011 року №1348 встановлене нове свято ‒ День працівника органів внутрішніх справ Російської Федерації.

У матеріалі використовується термінологія, вживана на анексованому Росією півострові

  • Павло Кривошеєв

    Кримчанин, журналіст (ім'я та прізвище автора змінені з міркувань безпеки). Співпрацює з Крим.Реалії з 2016 року. Пише про проблеми районів степового Криму, зокрема, про екологічну ситуацію, водопостачання, соціальні проблеми, економіку та порушення прав людини в регіоні.

    “>

    Підписатись

Джерело

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *