У день вшанування жертв…

У день вшанування ж…

У день вшанування жертв…

У день вшанування ж…

Діти-читачі з Харківщини та…

Дитячий Міжрегіона…

На будинку, де вийшла…

В центрі Лубен, на …

На відміну від української…

Говорить Андрій Крю…

Має бути державна політика…

Говорить Дмитро Шев…

Якщо студент хоче бути…

День українськомовн…

«
»

«У Вінниці його пам’ятають, як справжнього сина і батька», – о. Григорій Рогацький. Сім штрихів до портрета Блаженнішого Любомира

2012 рік був ювілейним роком у житті та біографії Патріарха Йосифа Сліпого….

Божим провидінням того року ми приймали в нашій громаді у Вінниці духовного сина, який приїхав, щоби дати своє свідчення… про Великого вчителя, наставника – Патріарха Йосифа Сліпого. Цим учнем, дорогим учнем, був і є Блаженніший Любомир Гузар. Це було його дуже особливе свідоцтво про свого духовного батька. Зустріч відбулась у бібліотеці імені К. А. Тімірязєва.

Пам’ятаю цю зустріч, велику кількість людей, і, зокрема коротке, але дуже сильне свідоцтво – розповідь. Немов би у цих трьох моментах, пунктах, постав перед нами сам Патріарх Йосиф Сліпий.

Про що говорив Любомир Гузар? Про те, що Патріарх Йосиф був людиною великої віри, сильної віри і такої віри, яка виливалася на тих, з ким спілкувався – на цілу Церкву: у гоніннях, у переслідуваннях. Він був людиною, яка цінувала людей науки, і сам багато вчився. Тому, Любомир Гузар підкреслював важливість науки, яку культивував Патріарх Йосиф Сліпий.

І він хотів, щоби насамперед священики були освічені, щоб вся Церква зростала у пізнанні Бога, у Його науці!

Третя річ, про яку говорив Любомир Гузар, – про велике старання Патріарха Йосифа Сліпого об’єднання Церкви. Він мав близько до серця Заповіт Христа, «щоб усі були одно». І, як підкреслював Любомир Гузар, Патріарх Йосиф дбав про єдність Церкви. І, зокрема, він каже, що саме через старання Патріарха Йосифа Сліпого ми відчули себе однією Церквою.

Візит Блаженнішого Любомира у бібліотеці був таким об’ємним, що вже не було можливості прийти, відвідати наш храм.

Тому невдовзі, того самого року, Блаженніший Любомир, до нас завітав до храму із дуже особливим батьківським словом – конференцією про соціальне сирітство. Саме там ми відчули всі, що маємо батька, що ми не є сиротами, що Бог через таких людей, як Любомир Гузар, піклується і подає нам батьківську поміч, розраду. Зокрема зі цікавими запитаннями звернулися слухачі до Блаженнішого Любомира. Одне з них було про виховання дітей – відколи їх треба виховувати? На що він відповів: «Їх треба виховувати за 20 років до їхнього народження». І це насправді відкрило необхідність теми про виховання себе. Якщо ти хочеш насправді прийняти у твоє життя Дар Божий — дитину, то це є велика відповідальність. І через виховання відкривається, що Бог є Батьком.

Ми пам’ятаємо його приїзд. Дуже особливий… Зупинка і прямування до храму – так, випробовуюче. Кожен крок давався великою ціною… Ми пам’ятаємо і шануємо цього Великого пастиря і Дякуємо Богові за нього.

Що пам’ятається з того часу? Проста і водночас глибока мова. Якась маєстатичність і, водночас така доступність, зрозумілість. Коли він говорив: оці промовисті паузи, які дозволяли слухачеві задуматися, осмислити… І, водночас, як не дивно, він більше слухав, ніж говорив. І це заворожувало. Це додавало нагоди, знову ж таки, у проміжках між словами слухати порухи Духа Святого і бачити, що це є Божий Чоловік, що говорить до нас. 

У першій зустрічі Він прийшов до нас, як Син, даючи свідчення про Батька, а під час другої зустрічі показав, що саме справжнє синівство є передумовою та підвалиною автентичного батьківства. ми пригадуємо і пам’ятаємо його саме таким.

Отець Григорій Рогацький, парох парафії Покрова Пресвятої Богородиці УГКЦ у Вінниці,
засновник проекті «Сім штрихів до портрета Любомира Гузара»

Джерело

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *