Діти-читачі з Харківщини та…

Дитячий Міжрегіона…

На будинку, де вийшла…

В центрі Лубен, на …

На відміну від української…

Говорить Андрій Крю…

Має бути державна політика…

Говорить Дмитро Шев…

Якщо студент хоче бути…

День українськомовн…

Мова — це зброя.…

День українськомовн…

Скільки можна поступово, вже…

Скільки можна посту…

«
»

«Це дешева вистава»: експерти ‒ про відкриття «почесного консульства» Нікарагуа в Криму

В окупованому Криму 10 листопада відкрилося перше іноземне представництво ‒ в усякому разі, так стверджує російська влада. У цей день півострів відвідала посол Республіки Нікарагуа в Росії Альба Торрес. Під час візиту вона призначила почесним консулом своєї країни учасника російської анексії Криму Олега Бєлавенцева.

З 2014 до 2016 року він був повноважним представником президента Російської Федерації в «Кримському федеральному окрузі». Отримавши статус почесного консула, Бєлавенцев зазначив, що це «суттєве зміцнення позицій російського Криму».

Міністерство закордонних справ України висловило протест і назвало це недружнім кроком з боку Нікарагуа. Водночас уряд України звернувся до Ради національної безпеки та оборони з пропозицією запровадити санкції проти цієї країни.

Про те, що означає рішення Нікарагуа для статусу півострова та міжнародних відносин, йшлося в ефірі Радіо Крим.Реалії.



Журналісти Крим.Реалії звернулися за коментарями до посольства Республіки Нікарагуа, проте там навідріз відмовилися давати будь-які пояснення з приводу призначення нового почесного консула.

За даними Міжнародного Центру з дослідження корупції та організованої злочинності, Олег Бєлавенцев давно має зв’язки в цій центральноамериканській країні. Журналісти-розслідувачі дійшли висновку, що величезні суми з російського бюджету, які направлялися як гуманітарна допомога на програми з розмінування, зокрема в Нікарагуа, насправді переходили в розпорядження компаній Олега Бєлавенцева.







БІЛЬШЕ ПО ТЕМІ:

Нікарагуа підготували кримську «підставу» з Росії?

Росія також допомогла Нікарагуа створити національну систему запобігання та ліквідації надзвичайних ситуацій за 26 мільйонів доларів. Пізніше президент Нікарагуа Даніель Ортега попросив додаткову допомогу, і Москва надала йому пожежні машини й польові госпіталі на суму 26,5 мільйона доларів.

У Міжнародному Центрі з дослідження корупції та організованої злочинності стверджують, що гроші врешті-решт також прямо потрапили до Олега Бєлавенцева. Щодо самої Росії, саме у його компаній МНС закуповує продовольство для гуманітарних конвоїв, які потім відсилають у тимчасово непідконтрольні Україні райони Донбасу на кордоні з Росією.

Святошинський районний суд Києва 18 березня 2019 року засудив Бєлавенцева до 13 років позбавлення волі
Микита Панасенко

Кореспондент кримського Центру журналістських розслідувань Микита Панасенко розповів Крим.Реалії, за що Олега Бєлавенцева заочно судили в Києві.

‒ Святошинський районний суд Києва 18 березня 2019 року засудив Бєлавенцева до 13 років позбавлення волі, проте вирок ще не набув чинності. За події 2014 року в Криму йому інкримінують посягання на територіальну цілісність України, схиляння українських військовослужбовців до державної зради та участь в агресивній війні проти України. Адвокатка за призначенням подала апеляцію на вирок, і він досі розглядається в Київському апеляційному суді. Насправді засідання не проводяться, і там, судячи з офіційного сайту, навіть не знають, що та адвокатка більше не захищає інтереси Бєлавенцева. Так що невідомо, коли буде ухвалений остаточний вирок. Поки найближче засідання призначене на 22 листопада.


Микита Панасенко

Сам Олег Бєлавенцев ніяк не коментував цю кримінальну справу, зв’язатися з ним редакції Крим.Реалії також не вдалося.

Тим часом постійний представник президента України в Автономній Республіці Крим Антон Кориневич переконаний, що відкриття консульства Нікарагуа на окупованій території не матиме жодних наслідків поза межами самого півострова та сусідньої Росії.

Російська Федерація активізується у спробах легітимізувати спробу анексії Автономної Республіки Крим та міста Севастополя
Антон Кориневич

‒ Це грубе порушення міжнародного права ‒ резолюції Генасамблеї ООН щодо територіальної цілісності України ‒ а також національного законодавства. Зокрема, це порушення правил в’їзду-виїзду на окуповану територію з боку посла Нікарагуа в Росії. Безумовно, це недружній акт з боку Республіки Нікарагуа, й Україна вже розпочинає опрацювання відповідного санкційного пакета щодо цієї держави. Безумовно, сам акт відкриття почесного консульства на окупованій території не має будь-яких правових наслідків. Ми сподіваємося, що ніякого продовження у цієї історії не буде, і це залишиться маргінальним випадком. Водночас ми бачимо, що Російська Федерація активізується у спробах легітимізувати спробу анексії Автономної Республіки Крим та міста Севастополя.







БІЛЬШЕ ПО ТЕМІ:

Кримська пастка

Антон Кориневич підкреслює, що міжнародне товариство залишається на колишніх позиціях і поважає суверенітет і територіальну цілісність України. Водночас він вказує на те, що Республіка Нікарагуа давно співпрацює з Росією на міжнародній арені, зокрема, визнала незалежність Абхазії та Південної Осетії після війни в Грузії.


Антон Кориневич

Український політолог Олексій Кафтан пояснює, чому невеликій центральноамериканській країні вигідно вплутуватися в міжнародні конфлікти.

Нікарагуа сидить на гачку російської допомоги ‒ як гуманітарної, так і військової
Олексій Кафтан

‒ Деякі малі бідні країни, такі як Нікарагуа, Вануату, Науру вже давно засвоїли, що дипломатичні акції ‒ це високоліквідний товар. Тобто на них можна заробляти гроші, причому товар не обов’язково продавати ‒ досить здавати його в оренду. Як водиться в бідних країнах, Республіка Нікарагуа вражена корупцією і займає останні місця в міжнародних рейтингах. Вона сидить на гачку російської допомоги ‒ як гуманітарної, так і військової. У 2016 році Манагуа та Москва уклали контракт на постачання пів сотні танків Т-72, можна також згадати про проєкт станції ГЛОНАСС, яка за сумісництвом була б і станцією радіолокаційної розвідки. У 2014 році Республіка Нікарагуа займала перше місце за обсягами російської гуманітарної допомоги і таким чином змушена грати в цій виставі.


Олексій Кафтан

Олексій Кафтан зазначає, що посада почесного консула, яка дісталася Олегу Бєлавенцеву, має вкрай обмежені повноваження, а його робота не оплачується.

Такі факти розхитують систему міжнародних відносин, і ставитися до них треба досить жорстко
Олексій Кафтан

‒ Почесними консулами часто стають бізнесмени з інтересами в державі, яка його призначає. При цьому такого статусу досить легко позбутися, подібні прецеденти бували неодноразово. Так що в разі несприятливої кон’юнктури Нікарагуа легко відкличе почесного консула, і вистава закінчиться до кращих часів. Ми маємо справу з досить дешевою спробою створити видимість міжнародного визнання прориву міжнародної ізоляції. Водночас слідом за Нікарагуа можуть піти й інші держави з когорти малих і бідних. Такі факти розхитують систему міжнародних відносин, і ставитися до них треба досить жорстко. Втім, вже не раз бувало, що такі держави, отримавши гроші та допомогу, відмовлялися від подібних рішень.

На думку Олексія Кафтана, завдання України та її зовнішньополітичного відомства ‒ створити для Республіки Нікарагуа несприятливу ситуацію, що змусить цю державу відмовитися від почесного консула на території тимчасово окупованого Криму. Згідно з постановою Кабінету міністрів України, до санкційного пакета мають увійти обмеження на торгівлю, валютні операції, інвестиції тощо.

(Текст підготував Владислав Ленцев)

Анексія Криму Росією

У лютому 2014 року в Криму з’являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об’єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.

16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся невизнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.

Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.

  • Сергій Мокрушин

    Народився в місті-герої Керчі. Отримав диплом Таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського за спеціальністю «журналістика». Починав роботу на ДТРК «Крим», останні 4 роки до окупації вів тему бюджетних закупівель і корупції в Кримському центрі журналістських розслідувань. Виїхав з Криму через рік після окупації. 

    “>

    Підписатись

Джерело

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *