Господарі кримського «кордону»: хто облаштовує російські пункти пропуску на півострові

Що відбувається за російським шлагбаумом на адмінкордоні Криму та Херсонської області? Чим обладнані пункти пропуску, облаштовані на півострові після його анексії в 2014 році? На якому з пунктів пропуску – «Армянськ», «Перекоп» або «Джанкой» – найбільш посилений контроль? Крим.Реалії стали відомі подробиці облаштування російських контрольних пунктів на адмінкордоні. Розповідаємо, як представників російських служб забезпечують всім необхідним, і скільки це коштує.

Після російської анексії Криму між ним і материковою Україною проліг адміністративний кордон. Спочатку його називали умовним і він повинен був служити пунктом контролю за переміщеннями в регіон і з нього. Однак з роками його по обидва боки оснастили усіма атрибутами державного кордону – службами і обладнанням для контролю та огляду, спеціальними правилами й так далі.

Про те, що відбувається на українській стороні адмінкордону, більш-менш відомо. Туди періодично приїжджають представники української влади, за ситуацію регулярно стежать активісти та правозахисники.

Водночас російська сторона кримського «кордону» залишається територією, правдиву інформацію про яку знайти не так уже й легко.

Зона парканів

Представники служб, залучених у роботі російських пунктів пропуску на адмінкордоні, рідко публічно коментують ситуацію там. В основному це відбувається, якщо потрібно пояснити причини обмеження руху через них.

На самих пунктах пропуску заборонені фото і відеозйомка (таке ж правило діє і на українських пунктах). Однак і про якийсь контроль там із боку незалежних інституцій не відомо. Тому всі ці роки про внутрішнє облаштування російських пунктів пропуску інформації вкрай мало.

Кримчани та жителі материкової частини України, які перетинають її, в основному розповідають про жорсткі правила. Безліч свідчень стосуються огороджень, встановлених уздовж російських постів.


Через коридор парканів змушені йти всі, хто перетинає пункти пропуску пішки


Паркан на російському пункті пропуску «Армянськ», ілюстративне фото

Крим.Реалії стали відомі подробиці внутрішнього облаштування російських пунктів пропуску. Цю інформацію ми отримали з відкритих джерел – завдяки держзакупівлям кримської філії Роскордону. У відомстві в жовтні та листопаді шукали підрядників, які протягом усього 2021 року утримуватимуть і контролюватимуть усі основні об’єкти життєдіяльності російських служб на пунктах пропуску в Криму. Завдяки цьому ми дізналися, що російські пункти оснащені численними елементами побутового та технологічного призначення: від власних водяних свердловин і електростанцій до шлагбаумів і протитаранних пристроїв.

Кримські пости: ЛЕПи і автономні електростанції

На початку листопада в Кримській філії федерального державної казенної установи «Дирекція з будівництва та експлуатації об’єктів Роскордону» закупили послуги комплексного утримання майна пунктів пропуску «Армянськ», «Джанкой», «Перекоп» і ще шести пунктів на території півострова у 2021 році.

Йдеться про утримання і технічне обслуговування основних об’єктів життєдіяльності російських постів. Серед іншого, докладно описаний пункт про обслуговування електроустаткування.

Виходячи з інформації, наведеної в тендерній документації, найбільш енергозабезпеченим пунктом пропуску на адмінкордоні є «Джанкой». На ньому, за даними Дирекції з будівництва та експлуатації об’єктів Роскордону, обладнані 109 ліній електропередач, 67 світильників і 66 прожекторів Amazon 1000, а також дизельні електростанції NeuHaus із резервуарами запасу палива.

На пункті пропуску «Перекоп» – 80 ліній електропередач, 38 світильників і 105 прожекторів із дизельними електростанціями та запасами пального. А на пункті «Армянськ» зосереджена 51 опора ліній електропередач, 33 світильники та 81 прожектор.

На всіх пунктах пропуску – по чотири шлагбауми та п’ять світлофорів, а також 690 метрів колючого дроту і чотири протитаранні пристрої, йдеться в тендерній документації.

Підрядник повинен забезпечувати утримання приміщень та обладнання на адмінкордоні, в тому числі чистити їх від снігу, бруду, пилу, вологи, перевіряти кріплення, усувати дефекти, утримувати дорожнє полотно і сміттєві майданчики й так далі.

«Кордон» – зі своєю водою

Виконавець послуг, відповідно до умов цього тендеру, повинен буде утримувати та обслуговувати системи водопостачання російських пунктів пропуску. Як зазначено в документації, два з трьох пунктів забезпечені власними водозабірними свердловинами. На пункті пропуску «Джанкой» пробурена свердловина глибиною 110 метрів і споруджені три зовнішні водопроводи, а на пункті «Армянськ» – свердловина глибиною 70 метрів, є також зовнішній водопровід і резервуари, йдеться в документації.

Немає власної свердловини у пункту пропуску «Перекоп», але там – два водопроводи та два резервуари.

На всіх пунктах пропуску також обладнана каналізація із забезпеченням септиками.

Переможцем тендеру з надання послуг утримання пунктів пропуску визначено ТОВ «Саксес Фінанс Сочі», яке оцінило свої послуги в 3,2 мільйона рублів.

За даними федеральної податкової служби, ця фірма зареєстрована торік зі статутним капіталом в 10 тисяч рублів в одній із квартир російського міста Сочі. Вона спеціалізується на діяльності агентств нерухомості та консалтингу. Підприємство належить фізичній особі.

Якоїсь успішної історії реалізації компанією проєктів у відкритому доступі немає. Контактів фірми теж знайти не вдалося, відсутні вони навіть у публічній частині тендерної документації. У зв’язку з цим зв’язатися з компанією нам не вдалося.

Мільйони на клінінг

Ще у 2,2 мільйона рублів обійдуться федеральному бюджету послуги утримання в чистоті будівель, приміщень і прилеглої території російських пунктів пропуску в Криму. Послуги клінінгу для контрольних пунктів надаватиме ТОВ «Альянсклінсервіс» із міста Шахти Ростовської області Росії.

За інформацією федеральної податкової служби Росії, ця компанія зареєстрована в 2018 році. Спеціалізується на очищенні та прибиранні будинків і приміщень, а також на електромонтажних роботах.

Ми намагалися зв’язатися з нею, але за номером, який є у відкритому доступі, нам не відповіли.

Хто контролює дорогу до Криму

Документи ще однієї закупівлі дозволили з’ясувати, хто щодня стежить за ситуацією на російських пунктах пропуску. На цей час тривають пошуки виконавця послуг із вивезення рідких побутових відходів із контрольних пунктів на адмінкордоні. Конкурс заплановано провести цього тижня.

Виходячи з документації торгів, середня кількість представників всіх служб на одній зміні одного контрольного пункту становлять від 68 до 90 осіб.

Крім прикордонників, у змінах зазначені представники ще трьох відомств.

Найчисленніші групи, виходячи з документації, працюють на пункті пропуску «Джанкой» – 90 осіб на зміні. Серед них – 65 митників, 19 прикордонників, п’ять співробітників Россільгоспнадзору й один представник Роспотребнадзору.

На другому місці – пункт пропуску «Перекоп». Там на зміну виходить 83 людини. А на контролі «Армянська» – 68 представників різних відомств.

Російська влада називає свої кримські пункти пропуску «об’єктами державного кордону» та поширюють на них дію федерального російського законодавства.

Українська влада вважає російські пункти на в’їзді в Крим незаконними, оскільки їхнє облаштування відбувалося без погодження з Україною, в юрисдикції якої, відповідно до міжнародного права, перебуває півострів. Через це кожному, хто перетинає адмінкордон, доводиться орієнтуватися і на українське, і на російське законодавство – залежно від того, на якій стороні вони перебувають.

Анексія Криму Росією

У лютому 2014 року в Криму з’являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об’єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.

16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся невизнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.

Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.

  • Вікторія Веселова

    Кримська журналістка, оглядач політичних, економічних і соціальних тем в анексованому Росією Криму. З Крим.Реалії співпрацює з 2014 року. З метою безпеки справжнє ім'я та інші відомості про автора не розкриваються.

    “>

    Підписатись

Джерело

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *