Діти-читачі з Харківщини та…

Дитячий Міжрегіона…

На будинку, де вийшла…

В центрі Лубен, на …

На відміну від української…

Говорить Андрій Крю…

Має бути державна політика…

Говорить Дмитро Шев…

Якщо студент хоче бути…

День українськомовн…

Мова — це зброя.…

День українськомовн…

Скільки можна поступово, вже…

Скільки можна посту…

«
»

Діаспора підтримує Молдову економічно і впливає на політику

У другому турі нещодавніх президентських виборів у Молдові майже 15% виборців (262103) голосували за кордоном.

92,94% на закордонних округах голосували за Майю Санду, і це стало вирішальним фактором в тому, що саме вона здобула перемогу.

Масова трудова міграція з Молдови за останні десятиріччя стала свідченням економічних і політичних проблем невеликої приблизно тримільйонної країни, а також підштовхнула побоювання того, що втрата населення може стати катастрофічною.

Згідно з деякими оцінками, на заробітки за кордон їздять працювати від 1 200 000 до 2 мільйонів молдован.

Така кількість заробітчан створила реалії, з якими вимушені рахуватися політики й економісти.

Ніку Попеску, колишній міністр закордонних справ Молдови, в інтерв’ю «Голосу Америки» пояснює, що його країна «дуже і дуже залежить від грошових переказів», які заробітчани шлють на батьківщину.

«Близько 15% ВВП становлять перекази за-кордону. Більшість молдаван у діаспорі присилають гроші додому своїм рідним, батькам, дітям. Ті гроші йдуть на споживання в країні. Їх витрачають в супермаркетах, в ресторанах. Навіть за умови, що діаспоряни не платять у Молдові прямі податки, якщо ви зарахуєте надходження з податків на додану вартість і споживання в Молдові, то виходить, що діаспора підтримує фінансову й економічну життєспроможність Молдови», – розповідає колишній молдовський міністр, а тепер аналітик.

Він підкреслює, що заробітчани це переважно молоді, активні люди, які зберігають тісні родинні зв’язки з батьківщиною і часто приїздять у Молдову: «Відстань від Кишинева до Венеції приблизно така ж, як від Кишинева до Москви. Північна Італія не така вже й далека».

Саме в Італії було відкрито найбільше – 30 дільниць для голосування молдовських громадян за кордоном на цих президентських виборах, а в Росії їх було 17.

Черги молдовських виборців 15 листопада вилаштовувалися на дільницях у Німеччині, Великій Британії тощо.

Багато мешканців Молдови скористалися можливістю отримати друге громадянство у сусідній історично й культурно спорідненій Румунії, яка є членом Євросоюзу.

Румунські паспорти дають їм право вільно їздити і що важливіше – працювати й навчатися в країнах ЄС.

На думку Попеску завдання молдовської влади полягає у тому, щоб покращити економічне становище в країні, побороти корупцію, аби молдовани не були вимушені шукати роботи і кращого життя за кордоном.

«Друге завдання полягає у тому, щоб сприяти поверненню додому тих, хто вже емігрував», – каже Ніку Попеску.

Заробітчани не поспішають повертатися

«У черзі на голосування до дільниці у Франкфурті я стояв з молодими сім’ями, які приходили разом з дітьми. Я досить впевнений, що вони не збираються повертатися до Молдови. Їм добре живеться в Німеччині чи в інших європейських країнах. Але вони також турбуються про те, як живуть їхні рідні у Молдові», – розповідає Деніс Ченуша, молдовський експерт – політолог у Німеччині.

Він вважає, що навіть укорінившись за кордоном, активна частина молдовської діаспори тісно інтегрована також у політичні процеси на батьківщині і цим скористалася Майя Санду.

«Вона, якщо не помиляюсь, найпомітніший молдовський політик у соціальних медіа в інтернеті. Багато діаспорян стежать за нею, знають про її обіцянки проводити реформи», – каже Денис Ченуша.

Голоси діаспори виявилися переважно за проєвропейську Майю Санду зокрема тому, вважає експерт, що досить велика і більш проросійська молдовська громада у Росії, яка теоретично могла більше підтримувати промосковського кандидата Ігоря Додона, менш активна.

Порівняння

«Білоруська діаспора також останніми роками досить активна, але вона не має такого великого прямого впливу на вибори», – каже лондонський аналітик білорусько-українського походження Алекс Кокчаров.

Він розповідає, що нещодавно білоруська діаспора змогла зібрати понад 3 мільйони доларів для допомоги учасникам страйків і протестів у Білорусі проти режиму Олександра Лукашенка, який наполягає на праві далі керувати країною після чверті століття свого авторитарного президентства.

«Наприклад голосування у Лондоні на минулих білоруських президентських виборах було організовано так, що через обмеження на вхід в посольство багато громадян не змогли проголосувати», – зауважує Кокчаров.

Іншою важливою обставиною у порівнянні білоруської, а також української діаспори з молдовською є те, що закони Молдова офіційно дозволяють подвійне громадянство, а румунські паспорти відкрили для молдован багато можливостей у Європі.

Значна частина великої історичної української діаспори – люди, які називають себе українцями, але не мають українського громадянства, а отже і виборчих прав.

Але нові хвилі мігрантів почувають себе тісно пов’язаними з країнами походження і готові долучатися до політичних процесів на батьківщині.

«Ці люди хочуть впливати на те, що відбувається вдома, і ми побачили це в Молдові, також в Румунії кілька років тому, і я думаю, ми будемо це далі бачити в інших країнах у східній і центральній Європі», – передбачає Алекс Кокчаров.

Дивіться: Вплив діаспори на результати президентських виборів у Молдові. Відео

Джерело

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *