Діти-читачі з Харківщини та…

Дитячий Міжрегіона…

На будинку, де вийшла…

В центрі Лубен, на …

На відміну від української…

Говорить Андрій Крю…

Має бути державна політика…

Говорить Дмитро Шев…

Якщо студент хоче бути…

День українськомовн…

Мова — це зброя.…

День українськомовн…

Скільки можна поступово, вже…

Скільки можна посту…

«
»

Селище Піски – розбита земля, понівечені долі

Як щодня бачити своє, що було колись квітучим і сповненим життя і де взяти сили, щоб пробачити тих, хто зруйнував мільйони людських доль в Україні – думки наших захисників, що показали нам розбиті Піски.
Селище Піски Ясинуватського району Донецької області дуже постраждало від війни – воно розташоване на північний захід від окупованого Донецька і неподалік донецького аеропорту, де точилися криваві бої. Розбиті вщент будівлі, знищена вся інфраструктура – тут у центрі колись заможного за всіма показниками населеного пункту не залишилось жодного мешканця – немов декорації з постапокаліптичних фільмів з залишками будівель-примар. Військовослужбовці розповідають – нині ситуація змінилась, активна бойова фаза позаду. Ці кадри зроблені у центральній частині селища. Ось тут – понівечений градами приватний будинок, на іншому боці селища десятки автобусів, наскрізь прошитих смертельним металом. Далі – вирви від мін на дитячих майданчиках та у подвір’ях. Тут недобудована, та вже скалічена церква з дзвіницею. І найстрашніше видовище – школа. Саме тут, де серед уламків цегли і рештків скла, досі проглядають дитячі зошити. А поруч, на вибухом пошкодженій стіні, дивом вціліли творіння рук безтурботних та щасливих старшокласників – роки випусків, коли Україна була цілісною, а українці не ховалися у підвалах від прильотів та не ховали рідних, вбитих російською гібридною армією. Пробачити і забути не вийде – кажуть наші військові. Та передусім – необхідно повернути наші землі, а для цього потрібна дисципліна і порядок у кожному підрозділі.
Повертатись та жити тут, під обстрілами, на межі з агресором – сміливців немає, тому і відбудовувати Піски особливо нікому. Наші оборонці кажуть-своїх позицій вони не залишать. Сподіваються лише на Бога, командира і самих себе, якщо треба буде стати до бою – виконають наказ, не вагаючись.

Джерело

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *