Хутір Калити на Харківщині:…

На хуторі Калити ме…

Як на селі ліпили…

Як на селі ліпили з…

Село Чуднівці, сім кілометрів…

Колись жвава та щіл…

Бойове мистецтво хортинг в…

На території Солони…

Відійшов у вічність Микола…

Громадськість нашог…

Про зниклі хутори Яроші…

Яроші, Іващенки &md…

У день вшанування жертв…

У день вшанування ж…

У день вшанування жертв…

У день вшанування ж…

«
»

Його покликання – бути лідером, зразком і опорою. Про сержантів на передовій

Військовослужбовець Ігор з позивним «Остап» на війну, з війни, та знову на передній край мандрує п'ятий рік поспіль. Десь в минулому залишилось цивільне життя з його сподіваннями стати пожежником. Нині на посаді командира відділення почуває себе більш потрібним. Раніше, каже, будував плани на життя, не пов’язані зі службою у війську. Все змінилось в одну мить, коли прийшов час зізнатись самому собі-чи готовий йти захищати. Ігор не вагався з рішенням: "Рішення свідоме! Закінчив інститут, почалася війна. Спочатку служив в одній з механізованих бригад, потім спробував навчатись у військовій академії, а потім товариш запропонував піти в ДШВ."
Отримувати другу освіту – військову – Ігор спробував у Львівській військовій академії, в проміжку між ротаціями, та згодом знову опинився на фронті. Коли зауважив для себе перспективні зміни в підходах, визначенні ролі сержантського корпусу, його функціоналу, молодий чоловік, вирішив залишитись на військовій службі за контрактом і реалізувати себе як лідера і помічника командира підрозділу, для цього пройшов курси лідерства базового рівня. Офіцерських амбіцій – каже – поки не має, нині його покликання – бути сержантом, який для решти особового складу є лідером, зразком і опорою.
Про режим тиші по всій лінії зіткнення, говорять наші оборонці – чули, і додають у жарт – добре, щоб і противник про це дізнався. Кажуть так через те, що часто ворог провокує наших воїнів – скидає з безпілотників ВОГи, прострілює місцевість стрілецькою зброєю, наставляє снайперів або гатить з «перекрутів» – так тут називають ручний протитанковий гранатомет.
Саме через такі обстріли у липні тут загинув їх побратим, військовослужбовець з Одещини Євген Чумаченко. Тож хлопці не збираються полишати свою варту. Для спостереження за діями і рухом ворога наші бійці використовують як закордонне так і вітчизняного виробництва тепловізійне обладнання. Застосовують його вночі з безпечного укриття, непомітного для ворога.
На сьогодні ситуація поблизу селищ Славного і Новомихайлівки Марїнського району Донецької області контрольована, військовослужбовці продовжують нести бойове чергування і дотримуватися наказів командирів.

Джерело

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *