Хутір Калити на Харківщині:…

На хуторі Калити ме…

Як на селі ліпили…

Як на селі ліпили з…

Село Чуднівці, сім кілометрів…

Колись жвава та щіл…

Бойове мистецтво хортинг в…

На території Солони…

Відійшов у вічність Микола…

Громадськість нашог…

Про зниклі хутори Яроші…

Яроші, Іващенки &md…

У день вшанування жертв…

У день вшанування ж…

У день вшанування жертв…

У день вшанування ж…

«
»

Захисники Красногорівки

Їх так багато – справжніх і щирих, простих і мужніх, тактиків і стратегів, відчайдухів і мовчунів. Та всім їм одна назва – наші захисники. Це вони, не вагаючись, встали понад шість з половиною років тому, щоб зупинити на кордоні в рази підготовленішу російську армію, це вони продовжують нині боронити рідну землю від прокремлівських посіпак.
Тут, як і на багатьох інших наших позиціях – укріплення, окопи, бліндажі, землянки, буржуйки – все для того, аби перебути ще одну зиму. А там за полем краєвиди з териконами, зруйнованою інфраструктурою і засідками бойовиків. З позицій наших військовослужбовців добре видно ту сторону: противник удає мирну працю, але невтомно риє траншеї. Ідилія скінчилась 25 листопада, коли в бік українських оборонців прилетіли міни противника.
Такі обстріли з часу перемир’я бувають нечасто, але ворог близько і намагається спровокувати наших воїнів на відповідь
Не дивлячись на провокації, наші хлопці продовжують залишатись на своєму бойовому посту – спостерігають за зоною віповідальності, реагують на небезпеку і доповідають командирам про будь-яку зміну ситуації.
З щоденних турбот на часі – облаштування місць тимчасової дислокації: своє нехитре житло хлопці утеплюють, займаються заготівлею дров та обігріваються, наводять порядки, чепуряться і готуються святкувати 6 грудня – день ЗС України.

Джерело

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *