Талдики та Худяки: давня…

12 стародавніх посе…

Вода та очерет замість…

Ми побували безпосе…

Талдики та Худяким: давня…

12 стародавніх посе…

Розповідь про життя села…

Перестройка для меш…

Хутір Калити на Харківщині:…

На хуторі Калити ме…

Як на селі ліпили…

Як на селі ліпили з…

Село Чуднівці, сім кілометрів…

Колись жвава та щіл…

Бойове мистецтво хортинг в…

На території Солони…

«
»

Проповідь Блаженнішого Святослава на свято Введення у храм Пресвятої Владичиці нашої Богородиці і Приснодіви Марії

Доручімо Пречистій Діві Марії наші християнські родини і наших християнських дітей, щоб сім’я, як домашня Церква, була гідним простором Божественної любові, яку свідчать родичі й батьки, щоб ми всі разом, як Христова Церква, могли гідно звершити будівництво храмів Святого Духа. Нехай Пресвята Богородиця нам у цьому допоможе!

Пречистий храм Спасів… днесь уводиться у дім Господній! (Кондак свята)

 

Всечесні та преподобні отці!
Любі діти і дорослі!
Дорогі браття і сестри в різних куточках земної кулі, хто зараз молиться з нами за посередництвом цієї «живої» трансляції!

 

Слава Ісусу Христу!

Сьогодні ми святкуємо одне з найбільших свят літургійного року, що робить нас учасниками дивної події, про яку зберегла пам'ять християнська громада раннього Єрусалиму. Ця подія відкриває глибоку істину про важливу сторінку нашого сучасного життя.

Церковне передання говорить нам, що Йоаким і Анна, виконуючи обітницю, яку вони дали Богові як безплідне подружжя, віддали Йому на служіння даровану їм дитину. Саме тому в трирічному віці вони привели маленьку Марію до храму. У Єрусалимському храмі її зустрічає пророк Захарія і вводить у святая святих.

Ця подія є особливою і незвичайною. Спитаймо себе сьогодні: чим був храм, до якого входить трирічна Діва Марія, а відтак – ким є та, яка проходить дивний містагогійний шлях у святая святих? Ми знаємо із наукових досліджень, що в той час Єрусалимський храм був щойно відбудований Іродом Великим, про якого почуємо в контексті історії про народження Христа. Хоч храм був величним, проте його святая святих було порожнім. Адже кивот Завіту, із яким подорожував ізраїльській народ через пустелю і який був знаком Божої присутності під час вавилонського знищення храму, був втрачений у момент зруйнування Єрусалиму в час вавилонського нашестя.  І до сьогодні не відомо, де він. Цей кивот став предметом різного роду пошуків, гіпотез і навіть кінофільмів.

На той момент, коли приходить Діва Марія, Єрусалимський храм був неначе криком людини до Бога. Він символізував собою очікування на прихід Божого Сина, повинен був віднайти з цим приходом свій справжній зміст. І ось у те спорожніле святая святих, куди міг входити тільки один раз на рік архиєрей для особливої молитви відкуплення гріхів народу Ізраїлю, у найбільш сокровенне місце Захарія впроваджує Пречисту Діву Марію. Бо саме Вона є справжнім храмом і новозавітним кивотом, який посідає місце втраченого. Над нею спочиває Божественна благодать, як колись над кивотом і його херувимами спочивала хмаринка (шекіна) Божої присутності. Марія є та, яка прийме у своє лоно воплоченого Бога і дасть Йому свою людську природу. Вона сьогодні входить у святая святих, щоб провістити здійснення того очікування, яке знаменував собою у той час Божий дім. Недаремно ми святкуємо це свято на початку Різдвяного посту, часу, коли ми всі очікуємо того великого дня Воплочення і приходу в дім між нами у людському тілі нашого Господа і Спасителя.

Нинішнє свято відкриває нам велику правду про людину і водночас є днем християнського виховання. Бо всяка програма і модель виховання пов’язана  з нашим уявленням про те, ким є людина, якою ми маємо її виховати, щоб вона справді змогла реалізувати весь потенціал і задум, що його Творець уклав в її життя.

Якщо ми вважаємо, що людина має бути безмовним рабом, гвинтиком якоїсь тоталітарної машини, то, відповідно, таким буде виховання. Їй заборонять думати, самій приймати рішення, вона все робитиме за помахом якогось правителя. Пригадую із часів свого служіння в радянській армії, як говорив сержант: солдат не має думати, а повинен тільки чітко виконувати накази свого командира.

Натомість, якщо ми вважаємо, що людина – це розумна істота, яка покликана до свободи, то будемо створювати можливості для її інтелектуального розвитку, щоб вона втілювала в особистих вчинках і рішеннях ті розумні засади, які вона сама здатна збагнути. Лише та людина, яка свідомо, добровільно і самостійно обирає добро, вихована до свободи.

Сьогоднішнє свято нам ще глибше свідчить про людину. Ми чуємо слово про храм, який є особливим місцем і простором спілкування людини та Бога. Бачимо Пречисту Діву Марію, яку нинішні урочисті піснеспіви називають справжнім храмом Господнім, тому що людина створена в задумі свого Творця, щоб бути храмом Святого Духа, щоб бути не просто розумною, а Богоносною істотою. Лише в людині, у її серці незнаний, величний, незбагненний, неописаний Бог може знайти собі гідне місце. Про це говорив навіть цар Соломон, який збудував перший храм і благав Бога його освятити: «Який дім я Тобі збудую, бо небо є престолом Твоїм, а земля підніжкою ніг Твоїх?».

Господь Бог створив людину для того, щоб у ній замешкати, знайти собі місце у своєму створеному світі. Людина ж уповні може розвинути свій потенціал тільки тоді, коли Господь наповнить її істоту і вона стане храмом Святого Духа. Тому сьогоднішнє свято для нас є справді ревеляційним. Воно показує, як ми повинні виховувати нашу молодь і самих себе. Ми маємо усвідомити, що тим простором, у якому можна збудувати храм Святого Духа в особі кожної дитини, є святий простір Божої любові.

Як Пречиста Діва Марія зростала в храмі, кормлячись Божим словом, силою і благодаттю, так само кожна людина може вповні розвинути свій потенціал лише тоді, коли знайде свою дорогу до храму. Кожна дитина, яка покликана зростати так, як будується Господня святиня, повинна навчитися основних засад духовного життя, опанувати «абетку» спілкування з Богом, здобути навички особистої молитви, вміння читати, слухати і, особливо, чути Боже слово. Ба більше, вона повинна відкрити таємницю свого «я», коли знайде дорогу до храму, який міститься в її серці, коли ввійде у це святая святих своєї особи, де перебуває Бог.

Просімо Пречисту Діву Марію, щоб Вона взяла нас за руку і ввела в наш храм, у якому ми існуємо, і відкрила нам у глибині нашого серця святая святих, де замешкає наш Господь і Спаситель. Молімося за наших батьків, яким Бог доручив будувати храм Святого Духа, що ним є дитяча душа, і дбати про виховання своїх дітей. Молімося за вихователів, які мають особливе завдання в умовах коронавірусної пандемії закласти ще одну цеглину, щоб храм Святого Духа в душах і тілах наших дітей міг повноцінно жити й розвиватися.

Цими днями в Україні проводиться акція протидії домашньому насильству, до якої долучаються всі Церкви і релігійні організації України. На жаль, під час карантину в наших сім’ях відбувся сплеск домашнього насильства. Це ганебне явище, яке руйнує Божий храм у наших дітях і завдає глибоких ран родині, яку називаємо домашньою Церквою.

Доручімо сьогодні Пречистій Діві Марії наші християнські родини і наших християнських дітей, щоб сім’я, як домашня Церква, була гідним простором Божественної любові, яку свідчать родичі й батьки, щоб ми всі разом, як Христова Церква, могли гідно звершити будівництво храмів Святого Духа. Нехай Пресвята Богородиця нам у цьому допоможе! Амінь.

† Святослав

Джерело

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *