Розповідь про життя села…

Перестройка для меш…

Хутір Калити на Харківщині:…

На хуторі Калити ме…

Як на селі ліпили…

Як на селі ліпили з…

Село Чуднівці, сім кілометрів…

Колись жвава та щіл…

Бойове мистецтво хортинг в…

На території Солони…

Відійшов у вічність Микола…

Громадськість нашог…

Про зниклі хутори Яроші…

Яроші, Іващенки &md…

У день вшанування жертв…

У день вшанування ж…

«
»

Найманці, фабрики тролів та підривні мережі: у чому США звинувачують «кухаря Путіна» Євгена Пригожина й до чого тут Крим

У США Палата представників підтримала резолюцію, що засуджує діяльність російського бізнесмена Євгена Пригожина. На думку американських законодавців, вона є загрозою їхній національній безпеці. У середині жовтня Євросоюз вніс Пригожина до своїх санкційних списків за постачання озброєнь до Лівії.

Євгена Пригожина, якого також називають особистим кухарем президента Володимира Путіна, пов’язують із російською «Приватною військовою компанією Вагнера», чиї найманці, імовірно, вели бойові дії на Сході України, у Сирії, Лівії та інших країнах Африки. Російські ЗМІ у своїх розслідуваннях писали, що з весни 2014 року «ПВК Вагнера» діяла і в Криму. До того ж Пригожина вважають засновником так званої фабрики тролів ‒ «Агентства Інтернет-досліджень». Про те, чому в США звернули таку увагу на бізнесмена та як він пов’язаний із Кримом, йшлося в ефірі Радіо Крим.Реалії.



Судячи з тексту нової резолюції Палати представників, влада США може розширити санкції проти Євгена Пригожина та пов’язаних з ним осіб. Сам Пригожин так прокоментував цей документ:

«Дуже шкода, що Палата представників США генерує таку велику кількість документів навколо моєї персони. На мій погляд, це досить необачне рішення, такими темпами я можу стати популярнішим за Міккі Мауса. Але все-таки я поки утримаюся від того, щоб ухвалювати в компанії «Конкорд» резолюцію проти резолюції Палати представників, яка ухвалює проти мене велику кількість резолюцій».

Раніше Євген Пригожин подав «офіційну вимогу» до Ради Європи про скасування запроваджених санкцій, оскільки, на його думку, вони «порушують базові принципи використання обмежувальних заходів». Бізнесмен наголосив, що розчарований цим рішенням, і запевнив, що не має бізнес-проєктів у Лівії.

Кореспондент «Голосу Америки» Остап Яриш розповів Крим.Реалії, чому резолюцію Конгресу США можна вважати унікальною.

‒ Резолюцію стосовно Євгена Пригожина російський опозиціонер і віцепрезидент фонду «Росія» Володимир Кара-Мурза-молодший називає безпрецедентним кроком. Ніколи раніше людина не була оголошена за рішенням Конгресу загрозою національній безпеці США. Важливо, на думку Кара-Мурзи, також те, що в резолюції перераховані види діяльності Євгена Пригожина, яка ведеться «від імені та за дорученням кремлівського режиму». Зазвичай російські ЗМІ підкреслюють, що резолюції Конгресу США не мають обов’язкової юридичної сили і таким чином занижують їхню соціальну важливість. Але насправді, якщо йдеться про двопартійну та одностайну підтримку документа, то він має суттєвий авторитет і політичну вагу. Наприклад, у березні 2019 року Конгрес ухвалив резолюцію, що засудила вбивство Бориса Нємцова, і вже у травні США запровадили санкції проти одного з його організаторів, Руслана Геремєєва.

Остап Яриш вважає, що найсильніше американських законодавців турбує діяльність приватної військової компанії, яку пов’язують з Пригожиним.

‒ Автори резолюції нагадують, що 7 лютого 2018 року найманці «ПВК Вагнера» очолили збройний напад на американських військових у Сирії, що спровокувало контратаку США. Газета «Вашингтон Пост» тоді назвала це найбільш смертоносним зіткненням між США та Росією з часів Холодної війни. До того ж у документі згадується присутність вагнерівців в Африці, зокрема, у Лівії, де вони надали підтримку лівійським бойовикам, порушуючи ембарго ООН.

Одним з перших про зв’язки Євгена Пригожина з «ПВК Вагнера» повідомило російське видання «Фонтанка.ру» у 2016 році. За інформацією журналістів-розслідувачів, з весни 2014 року її найманці діяли в Криму, потім на території Луганської області, а з осені 2015 року основні сили компанії були перекинуті на територію Сирії. Сам Євген Пригожин раніше всіляко заперечував свій зв’язок із «ПВК Вагнера».

Як писала у травні 2014 року «Новая газета», в Україні діяльність пов’язаних з Євгеном Пригожиним структур була помічена ще до початку анексії Криму. Журналісти стверджують, що на його гроші у листопаді 2013 року було створене проросійське «Новостное агентство Харьков» із філією в Сімферополі. Тоді ж цими структурами був складений «Проєкт з організації діяльності, спрямованої на посилення впливу Російської Федерації на території Автономної Республіки Крим, Південному Сході України (Новоросії), а також Україні в цілому».

Читай нас в Google News

Подписаться

Директор Центру зовнішньополітичних досліджень ОПАД імені Ніканорова називає структури Пригожина в Україні «підривною мережею».


Сергій Пархоменко

‒ Було чимало людей, які працювали на території України в так званому інформаційному агентстві у Харкові й долучилися до російської пропаганди ‒ і зараз вони продовжують працювати в орбіті Євгенія Пригожина. Є такий соціолог Петро Корольов ‒ член Контрольно-ревізійної комісії Російської асоціації політичних консультантів. Ця людина брала участь у різних українських передвиборчих кампаніях, серед іншого й польовим менеджером, ще до початку війни в Україні. Такі люди можуть збирати інформацію та маніпулювати громадянами. Або, наприклад, Олександр Бедрицький ‒ директор так званого Таврійського інформаційно-аналітичного центру, створеного у 2014 році. Він сприяв російській окупації і при цьому спостерігав за українськими виборами у складі місії ОБСЄ. Ми збираємо інформацію про таких діячів.

Редакція Крим.Реалії залишає за згаданими вище людьми право оприлюднити свою позицію у відповідь на подані оцінки Сергія Пархоменка.

Тим часом український політолог Максим Ялі переконаний, що нові американські санкції не вплинуть на самого Євгена Пригожина.

‒ Я б не став перебільшувати значення санкцій проти однієї конкретної особи. Пригожин лише злегка подовжив список людей з оточення Путіна, які були внесені до санкційних списків. Такі кроки мають, швидше, символічний характер: американці демонструють, що посилюватимуть жорстку політику щодо Росії після приходу до влади Джо Байдена, адже він називав Росію головним ворогом США. Там прекрасно знають, що спонсоровані Пригожиним найманці «ПВК Вагнера» брали участь і у війні на Донбасі, і в окупації Криму. Проте реальних наслідків для Пригожина не буде ‒ я впевнений, що він давно вивів усі гроші з Заходу. Щодо інших людей з близького оточення Путіна ‒ подивимося, як далеко зайде Джо Байден.

Російське видання «Проєкт» у травні 2019 року писало, що пов’язані з Євгеном Пригожиним структури працюють у Криму, незважаючи на санкції. Так, компанія «Мегалайн» з 2017 року отримала чотири контракти на підряди на анексованому півострові на загальну суму в мільярд рублів. Згідно з інформацією з російського сайту держзакупівель, «Мегалайн» реконструює комунальну інфраструктуру ‒ водоочисні споруди та систему водовідведення. Велика частина коштів на її проєкти виділена в межах федеральної цільової програми розвитку Криму.

(Текст підготував Владислав Ленцев)

  • Сергій Мокрушин

    Народився в місті-герої Керчі. Отримав диплом Таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського за спеціальністю «журналістика». Починав роботу на ДТРК «Крим», останні 4 роки до окупації вів тему бюджетних закупівель і корупції в Кримському центрі журналістських розслідувань. Виїхав з Криму через рік після окупації. 

    “>

    Підписатись

Джерело

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *