30 дворів зникло без…

Екскурсію по місцев…

30 дворів зникло без…

Екскурсію по місцев…

Талдики та Худяки: давня…

12 стародавніх посе…

Вода та очерет замість…

Ми побували безпосе…

Талдики та Худяким: давня…

12 стародавніх посе…

Розповідь про життя села…

Перестройка для меш…

«
»

Нова резолюція ООН щодо мілітаризації Криму: «Росія тільки вдає, що це її не стосується»

Генеральна асамблея Організації Об’єднаних Націй 7 грудня підтримала проєкт посиленої резолюції, ініційованої Україною, щодо російської мілітаризації Криму. Як зазначили в постійному представництві України в ООН, головна мета резолюції ‒ забезпечення виведення російських військових з півострова.

За ухвалення документа висловилися 63 країни, ще 62 утрималися, проти проголосували 17 країн, серед них і Росія. Перший заступник постійного представника Росії при ООН Дмитро Полянський назвав резолюцію «брехливою та абсурдною», додавши, що вона ніяк не вплине на життя кримчан. З іншого боку, міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба схарактеризував новий документ щодо мілітаризації Криму як ще один елемент правового тиску на Росію. Про значення нової резолюції йшлося в ефірі Радіо Крим.Реалії.



У резолюції ООН від 7 грудня серед іншого міститься заклик до Росії «негайно, повністю і беззастережно вивести свої збройні сили з Криму й негайно припинити тимчасову окупацію території України». Автори резолюції, зокрема, звернули увагу на збільшення військової присутності Росії в Криму і на те, що це «йде в розріз з національним суверенітетом, політичною незалежністю та територіальною цілісністю України, підриває безпеку та стабільність сусідніх країн і європейського регіону». У документі також міститься стурбованість призовом жителів Криму до Збройних сил Росії та мілітаризацією шкільної освіти.



Секретарка комітету Верховної Ради України з питань зовнішньої політики й міжпарламентського співробітництва Соломія Бобровська розповіла Крим.Реалії, що саме пункт про освіту необхідно вважати особливо важливим нововведенням у документі Генасамблеї.

Я не пригадую, щоб попередні подібні документи говорили про російську мілітаризацію освіти на півострові
Соломія Бобровська

‒ Я не пригадую, щоб попередні резолюції Генасамблеї ООН щодо Криму говорили про російську мілітаризацію освіти на півострові. Йдеться про шкільний вишкіл: у навчальних закладах створили кадетські класи, де роблять акцент на допризовній підготовці юнаків. Мені здається, що згадування такої практики в резолюції дуже важливе, тому що на це мало хто звертає увагу, зокрема і з української сторони. Документ вводить усе це в правові межі, які можуть надалі служити справі посилення тиску на Російську Федерацію у вигляді санкцій. Їх потрібно продовжувати доти, поки не припиниться анексія Криму, а не тільки тимчасова окупація Донбасу. Реакція російської сторони свідчить про її безсилля. Росіяни не вперше зазнають поразки від України на міжнародних майданчиках.


Соломія Бобровська

Речник Міністерства закордонних справ України Олег Ніколенко вказує на два інших важливих для України пункти.

Ми об'єднали проблему мілітаризації та прав людини в одному документі
Олег Ніколенко

‒ У резолюції констатується, що окупація Криму ‒ пряма загроза міжнародній безпеці. Вона завдає шкоди архітектурі безпеки та контролю над озброєннями, враховуючи, що до Криму завозиться військова техніка, здатна нести ядерні боєголовки. Також дуже важливо, що в цій резолюції згадується «Кримська платформа» ‒ нова українська ініціатива, покликана об’єднати всі міжнародні зусилля з просування деокупації півострова. Для нас цей момент був принциповим, оскільки на розгляді Генасамблеї також перебуває правозахисна резолюція, де йдеться про права людини в Криму. Зараз ми об’єднали проблему мілітаризації та прав людини в одному документі. В цілому ми задоволені результатами: незважаючи на додавання нових елементів, ми не втратили жодного голосу, порівняно з попередніми роками.

Олег Ніколенко вважає, що ухвалення чергової резолюції Генасамблеї ООН розхитує російську позицію щодо Криму.

Нова резолюція про мілітаризацію буде обов'язково використана Україною для посилення тиску на Росію
Олег Ніколенко

‒ Росія на всіх міжнародних майданчиках говорить, що питання Криму закрите. Але якщо подивитися на результати різних ініціатив України та їх підтримку міжнародним товариством, можна зробити висновок, що питання Криму відкрите. Нехай Росія вдає, що її це не стосується, але насправді вона бере до уваги подібні документи. Нова резолюція про мілітаризацію буде обов’язково використана Україною для посилення тиску на Росію, зокрема у межах позовів у різних міжнародних інстанціях. Москва каже, що не виконуватиме ці резолюції, але їх буде виконувати все міжнародне товариство.







БІЛЬШЕ ПО ТЕМІ:

Пропаганда війни і діти: навіщо це потрібно Росії у Криму

Втім, російський військовий оглядач Олександр Гольц переконаний, що резолюції ООН не здатні змінити нинішній статус-кво навколо Криму, зокрема й через російську мілітаризацію півострова.

Російський військовий контингент у Криму за останні шість років збільшився в рази
Олександр Гольц

‒ Важлива частина зовнішньої політики України ‒ постійно нагадувати міжнародній спільноті, що приєднання Криму до Росії відбулося незаконно, в порушення міжнародного права, і має бути виправлене. З іншого боку, частина російської політики ‒ говорити, що Росії ні жарко, ні холодно від українського тиску, і жодних практичних наслідків резолюції не матимуть. Це теж правда, враховуючи, що такі документи вже ухвалювали тричі. Нехай 63 держави вимагають звільнити Крим ‒ але ще більша їх кількість вимагає звільнення палестинських територій Ізраїлю, і, як я підозрюю, з тим же ефектом. Дійсно, російський військовий контингент у Криму за останні шість років збільшився в рази. Логіка проста: раз ніхто не визнав приєднання Криму, значить немає інших можливостей, окрім військових, забезпечити його утримання на випадок конфлікту.


Олександр Гольц

Аналітик відділу військової політики українського Інституту стратегічних досліджень Микола Бєлєсков оцінює зростання мілітаризації Криму за трьома напрямками: військово-морські сили, сухопутні війська та протиповітряна оборона.

Росія дійсно загрожує всьому Чорноморському регіону
Микола Бєлєсков

‒ Триває модернізація Чорноморського флоту, нехай і не в таких масштабах, як це планувалося раніше. Нещодавно він отримав один патрульний корабель «Павел Державин», плюс до кінця року на озброєння має надійти ракетний корвет з можливістю нести вісім ракет класу «Калибр». Переміщення сухопутних військ, на відміну від флоту, відстежити складно. Влітку була новина про те, що російський армійський корпус у Криму отримав новіші гаубиці. Тут можна говорити не про кількісну, а про якісну зміну. Угруповання протиповітряної оборони сформоване: там чотири дивізіони з комплексами С-400, два полки та одна дивізія. Наскільки я розумію, ці з’єднання вже не планують збільшувати. Таким чином, Росія дійсно загрожує всьому Чорноморському регіону, хоча це не можна назвати стратегічною перевагою.


Микола Бєлєсков

Тим часом колишній заступник міністра закордонних справ України та президент Української асоціації зовнішньої політики Володимир Хандогій, незважаючи ні на що, вважає нову резолюцію успіхом України у справі деокупації Криму.

Заяви Росії не можуть стримувати Україну у справі мобілізації світової спільноти для підтримки її позиції
Володимир Хандогій

‒ Резолюції Генасамблеї мають не обов’язковий, але рекомендаційний характер. Не варто очікувати, що Росія негайно змінить свою позицію, але водночас ухвалення резолюції має унікальне значення для України, з точки зору посилення правової та доказової бази для міжнародних судових інстанцій і для посилення санкційної політики. Думаю, що будь-які заяви Росії не можуть стримувати Україну у справі мобілізації світової спільноти для підтримки її позиції, для боротьби з тимчасовою окупацією та анексією Криму. Тому я дуже сподіваюся, що «Кримська платформа» виявиться успішною ініціативою. Україні треба дуже активно працювати зі своїми партнерами, щоб розширювати географію і сам перелік механізмів, спрямованих на деокупацію півострова.


Володимир Хандогій

Раніше зацікавленість в участі у «Кримській платформі» висловили низка країн, серед яких ‒ Туреччина, Польща, США та балтійські держави. У травні 2021 року українська влада має намір провести в Києві міжнародний саміт з деокупації Криму.







БІЛЬШЕ ПО ТЕМІ:

«Кримська платформа». «Маячня» чи реальний крок для деокупації Криму?

Тим часом речник Міністерства закордонних справ Росії Марія Захарова повідомила, що Москва може бути зацікавлена в переговорах, «якщо на цьому майданчику планується обговорювати відновлення водопостачання Криму та подачу електроенергії, скасування Києвом торгової і транспортної блокад півострова». Обговорення деокупації Криму Росією Захарова при цьому виключила.

(Текст підготував Владислав Ленцев)

Крым, читай нас в Google News

Подписаться

Мілітаризація Криму

Після анексії Криму в 2014 році Росія проводить регулярні військові навчання на півострові та в акваторії Чорного моря, а також завозить військову техніку, зокрема, системи протиповітряної оборони.

У січні 2018 року в районі мису Фіолент на бойове чергування заступили російські зенітно-ракетні комплекси С-400 «Тріумф». У вересні 2018 року такі ж комплекси розмістили і в Євпаторії, а наприкінці року – в Джанкої.

У Генштабі України дії російських військових в Криму називають незаконними.

Заступник постійного представника України в ООН Юрій Вітренко висловив побоювання щодо можливого розміщення Росією ядерної зброї на півострові. Заступник секретаря Ради національної безпеки та оборони України Сергій Кривонос повідомив, що в Криму є кілька об’єктів, де може бути ядерна зброя. Він вважає, що можливість її розміщення на півострові «досить велика».

У 2016 році представник Кремля Дмитро Пєсков заявляв, що Росія не має наміру ні з ким обговорювати розміщення ядерної та неядерної зброї в Криму.

Генасамблея ООН у грудні 2019 року ухвалила резолюцію, що закликає Росію вивести свої війська з анексованого Криму і припинити тимчасову окупацію території України.

  • Олена Ремовська

    Ведуча програм Радіо Крим.Реалії з 2018 року. До цього – кореспондент, редактор і ведуча на Радіо Свобода. Зокрема, брала участь у запуску проекту Радіо Донбасс.Реалії. Автор книги «Говорить Радіо Свобода: iсторія української редакції» (2014). Закінчила Інститут журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

    RemovskaO@rferl.org

    “>

    Підписатись

Джерело

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *